Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Вторгнення турецького війська в Україну

Вторгнення  турецького війська в Україну

Ще з більшими силами турки оточили гетьманську столицю влітку наступного року і через бездіяльність московсько-козацького війська Г. Ромоданівського та обраного у 1672 гетьманом Лівобережжя І. Самойловича, які при наявності достатніх сил не наважувалися прийти на допомогу оточеним, Чигирин було взято і зруйновано.

Вторгнення турецького війська в Україну створило для Києва безпосередню загрозу і на його околицях розгорнулися великі фортифікаційні роботи. У 1677-78 від укріплень навколо Лаври до Верхнього міста вздовж Наводницького яру і схилів долини р. Либідь насипано земляний вал — ретраншемент. Завдяки героїчній обороні Чигирина Київ і його околиці було врятовано від турецького спустошення. Прочитать остальную часть записи »

Переяславська рада

Переяславська  рада

В 1653 до великої війни не дійшло, але становище для України було загрозливим. Кримський хан Іслам- Прей III уклав з Яном II Казиміром сепаратний мир і в будь-яку мить міг повести татарські війська на Україну. За таких умов орієнтація на Московське царство ставала неминучою. 1 жовтня 1653 Земський собор прийняв рішення про прийняття Запорозького війська під протекторат царя, що фактично означало вступ Московської держави у війну проти Річі Посполитої.

У січні 1654 відбулася Переяславська рада, у якій взяв участь також київський полковник О Пішко. За її рішеннями Україна визнавалася козацькою державою на чолі з гетьманом, під верховною владою Московського царя. Українська сторона погоджувалася, що до деяких найважливіших міст, перш за все до Києва, цар надішле своїх воєвод та гарнізони. Прочитать остальную часть записи »

Перспектива втрати Києва

Перспектива втрати Києва

Я. Радзивіл був настільки роздратований мужнім опором козаків місцевого полку, що, вимагаючи від А. Ждановича вивести з міста війська, загрожував у разі невиконання зруйнувати церкви і винищити киян. Зважаючи на це, залишити місто від полковника вимагали і митрополит С. Косів та печорський архімандрит Й. Тризна. Під тиском з їх боку А. Жданович вівів з міста свої сили і, зосередивши їх на північних підступах до Києва, витримав бій з литовським гетьманом під Вишгородом. Але незабаром, з огляду на підхід нових ворожих військ, він був змушений відступити до міських околиць, на Оболонь. Тут розпочалися тривалі зіткнення, які на своїх малюнках "Сутичка польської та козацької кінноти під Києвом" та "Бій козацької литовської флотилій на Дніпрі зобразив голландський художник А. Прочитать остальную часть записи »