Київ - столиця незалежної України
  • 16.08.2019
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 16.08.2019
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 16.08.2019
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Вступ

Вступ

На початок XX ст. Київ в архітектурному відношенні являв собою одне з найкрасивіших міст Російської імперії та Європи. Його споруди відзначалися художньою вишуканістю і гармонійно поєднувалися з особливостями рельєфу, :і парками, схилами і широкою панорамою Дніпра.

Впродовж 80-х pp. XIX ст, у громадсько-політичному житті Києва, як і всієї Російської імперії, спостерігалася розгубленість. Проте з межі 80-90-х pp. все більшим впливом серед радикально налаштованої молоді починає користуватися соціалізм. Соціалістична пропаганда серед студентства та робітників міста проводилась вже з 80-х pp. У наступному десятилітті вона набула виразнішого характеру і в Києві, подібно до петербурзького «Союзу борьбы за освобождение рабочего класса», утворився подібний власний «Союз». Прочитать остальную часть записи »

Марксистська література

Марксистська  література

Найзначнішою з підпільних марксистських організацій міста в першій половині 90-х pp. XIX ст. була утворена 1891 «Российская группа социал-демократов», активні учасники її — Я. Ляховський, Б. Ейдельман, І. Чорба, С. Мержинський та ін. Вони спочатку поширювали марксистську літературу серед студентів і гімназистів, але незабаром налагодили зв’язки з робітниками деяких підприємств міста. В тому ж 1891 до Києва приїхав професійний революціонер ІО. Мельников, який, увійшовши до названої соціал-демократичної групи, організував навколо неї мережу марксистських робітничих гуртків. У 1894 у Києві розгорнувся робітничий страйковий рух: страйкували працівники Головних залізничних майстерень та шевських підприємств. Прочитать остальную часть записи »

Російсько-Японська війна

Російсько-Японська  війна

Ситуація почала знову загострюватися в перші місяці 1904, з початком Російсько-Японської війни. 9 січня 1905 в Петербурзі відбувся масовий розстріл мирної робітничої демонстрації. Країна була обурена цим злочином. На знак протесту проти подій «кривавої неділі» 12 січня 1905 у Києві застрайкували робітники Південноросійського машинобудівного заводу. Слідом за ними припинили роботу працівники інших машинобудівних та чавуноливарних заводів (Гретера і Криванека, Унгерна і Неєдли, Млошевського), кондитерської фабрики Кірхгейма та багатьох інших підприємств. Страйки на провідних підприємствах міста відбувалися і в наступні місяці. Паралельно активізувалися студенти вищих навчальних закладів, які влаштовували мітинги і маніфестації з політичними вимогами. Прочитать остальную часть записи »

Консервативний "Киевлянин" та ліберальна "Киевская мысль"

Консервативний  "Киевлянин" та ліберальна "Киевская мысль"

Провідними міськими періодичними виданнями були консервативний «Киевлянин» та ліберальна «Киевская мысль». Зростав авторитет україномовної преси — щоденна газета «Рада», щомісячні журнали «Україна» та «Літературно-науковий вістник». Інтереси польської громади віддзеркалювала щоденна газета «Dziennik Kijowski». Активно працювали наукові товариства — історичне Нестора літописця, юридичне, фізико-математичне, медичне, природниче, економічне, технічне тощо, загалом — 37. Крім того, було 23 культурно-просвітницьких товариства, в тому числі україномовна «Просвіта»,  сільськогосподарських та 13 спортивних.

Культурні потреби киян задовольняли 7 видавництв і 45 друкарень, 41 книжковий магазин та 62 книжкові лавки, 23 бібліотеки, 8 музеїв, зокрема Міський музей старожитностей і мистецтв, Військово-історичний та Церковно-археологічний при Духовній академії, а також 11 театрів і постійно діючих театральних сцен, серед яких найбільше значення мали Міський театр (опери і балету), театр Соловцова (російської драми) та український драматичний театр, який діяв під орудою Товариства грамотності. Прочитать остальную часть записи »

Обіг торговельних операцій на Київській біржі

Обіг  торговельних операцій на Київській біржі

Серед них було 9 парових млинів, 4 тютюнові фабрики, 4 фабрики, що випускали цукерки, рафінадний завод, горілчані та пивоварені заводи. В місті та навколо нього працював 41 цегельний завод. У Києві налічувалося 19 чавуноливарних, металургійних і машинобудівних підприємств, 7 шкіряних, 4 миловарених, 1 сірникова фабрики, 1 цементний та 2 кахляних заводи.

Обіг торговельних операцій на Київській біржі сягав 90 мільйонів крб. Через київський ринок українська цукрова промисловість забезпечувалася машинами та іншим устаткуванням. Значну роль в економічному житті міста відігравали операції з постачання всім необхідним державних установ (військових, адміністративних, залізничних тощо). Зручне розташування міста на перехресті Дніпра як великої транспортної артерії з розвинутим пароплавством та важливими залізницями сприяло розширенню його торговельного впливу на всі основні регіони України. Прочитать остальную часть записи »