Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Загальне економічне піднесення

Загальне  економічне піднесення

З початку 70-х pp. в колі громадівців почали виникати розбіжності між прихильниками двох напрямків — соціалістичного (точніше соціал-демократичного в сучасному розумінні) на чолі з М. Драгомановим та національно-культурницького, провідну роль в якому відігравав В. Антонович. Це відбувалося на тлі антиукраїнських заходів уряду. їх кульмінацією став Емський указ від 18 травня 1876, яким заборонялося не тільки друкувати, а й ввозити з-за кордону літературу українською мовою. Емським указом було ліквідовано українську за духом провідну наукову установу Києва — Південно-Західне відділення Російського географічного товариства. В тому ж 1876 закрито і трибуну громадівців — газету "Киевский телеграф". Прочитать остальную часть записи »

Церковно-археологічний музей

Церковно-археологічний  музей

Археологічному товаристві було влаштовано Церковно-археологічний музей, у якому в 1898 налічувалося понад ЗО тис. експонатів. Наукові праці викладачів та співробітників цього закладу з 1860 друкувалися в щомісячних "Трудах Киевской духовной академии". Але при всьому її значенні провідним київським вищим навчальним закладом був університет св. Володимира. Пожвавленню наукової роботи в ньому сприяв початок видання в 1861 "Университетских известий" та при них "Сборника сочинений студентов". З початку 60-х pp. при університеті створюється кілька наукових товариств, нові кабінети та лабораторії, в 1885 в спеціально збудованому для неї корпусі починає працювати клініка, заснована ще 1848. Прочитать остальную часть записи »

Науки Києва

Науки  Києва

Від філософів та гуманітарних дисциплін у другій половині XIX — початку XX ст. не відставали і математичні, природознавчі, технічні та медичні науки Києва. Відомими математиками і механіками були М. Ващенко-Захарченко, В. Делоне, Д. Граве, брати М. та А. Дяченки, Д. Єрмаков, Г. Суслов, І. Рахманіновта Б. Пукрєєв. Провідними професорами фізики університету тих часів були М. Авспаріус, М. Шіллер, Й. Косоногое. Відомим ученим у галузі органічної хімії професор університету П.Алексеев. Значний вклад у розвиток органічної хімії вніс також професор університету М. Бунте. При лабораторії технічної хімії університету він 1873 заснував першу в Росії контрольну станцію для випробування світильного газу, а 1885 — лабораторію для випробування води. Прочитать остальную часть записи »

Творча діяльність архітектора П. Альошина

Творча  діяльність архітектора П. Альошина

В перші роки XX ст. почалася творча діяльність архітектора П. Альошина. Йому притаманне стримане використання декору. За його проектами споруджено будівлі Київського зразкового училища у 1905 1907 по вул. Ярославів Вал. 40 (тепер тут міститься Інститут театрального мистецтва), Педагогічного музею (1910-11) по вул. Володимирській, 57. де потім розміщувалися установи Центральної Ради (тепер — Міський будинок учителя). Ця споруда витримана в стилі неокласицизму, зразком якого в місті став завершений 1914 будинок Вищих жіночих курсів на Столипінській (тепер О. Гончара) архітектора О, Кобелєва (нині — приміщення Міністерства з надзвичайних ситуацій).

Після 1910 у київській архітектурі спостерігається с трпманіше використання декоративних форм І посилюється напрямок так званого "раціонального модерну", в стилі якого споруджено готель "Палас" (готель "Україна", тепер "Прем’єр-Палас") на розі Бібікова (тепер Т. Прочитать остальную часть записи »

Вивчення народного фольклору й національної мови

Вивчення  народного фольклору й національної мови

Особливу увагу українські гуманітарії приділяли вивченню народного фольклору й національної мови, яскравим прикладом чого є "Історичні пісні українського народу" В. Антоновича та М. Драгоманова. Питання української мови висвітлювали в своїх працях також такі вчені, як П. Житецький, К. Михальчук, А. Кримський, В. Науменко. Найтісніше з лінгвістикою пов’язано українське літературознавство. Наслідками цих студій стали такі узагальнюючі праці, як "Нариси з історії української літератури XVII-XVIII ст." М. Петрова, "Історія українського С. Єфремова, а пізніше шеститомна "Історія української літератури" М.С. Грушевського.

У Києві працювали такі видатні економісти й суспільствознавці, як М. Прочитать остальную часть записи »