Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва

Свободолюбиві прагнення інтелігенції Києва

Свободолюбиві  прагнення інтелігенції Києва

"Відлига" розбуркала свободолюбиві прагнення інтелігенції Києва, яка сприйняла усунення М.С. Хрущова 14 жовтня 1964 як відкриття нових можливостей для вільного самовисловлення. У самвидаві почала поширюватися непівцензурна публіцистика та художня література, яка з середини 60-х pp. ставала все більш політизованою. У відповідь на це в серпні – вересні 1965 у Києві та інших містах заарештовано 24 чоловіки з звинуваченням в "антирадянській діяльності". Проти таких дій 4 вересня 1965 у кінотеатрі "Україна", під час прем’єри фільму С. Параджанова "Тіні забутих предків", відбулася акція протесту, в якій взяли участь В. Чорновіл, В. Стус, І. Драч та ін. 27 травня 1967 біля будинку ЦК КПУ відбулася демонстрація протесту з приводу арешту учасників Шевченківського вечора, в березні 1968 лист протесту проти політичних репресій до ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР та Президії Верховної Ради СРСР у Києві підписали 139 чоловік. Прочитать остальную часть записи »

Трагічні сторони

Трагічні  сторони

В 1980 Київ займав територію в 782 кв. км і налічував 2 232 тисячі мешканців (реально значно більше). Порівняно з 1970 кількість його населенні зросла на 600 тис. чоловік.

Але поряд з цими успіхами в житті міста були і трагічні сторони. Впродовж 50 – 60-х pp. продовжувалося знищення пам’яток історії та культури. Серед них варто згадати церкву Різдва Христового на Поштовій площі та інші зруйновані в той час храми, цвинтарі та цивільні споруди, що мали історико-культурне значення. До трагічних подій Києва того часу треба віднести пожежу 1964 в Центральній науковій бібліотеці, під час якої загинуло багато цінних книжок, зокрема стародруків та документальних матеріалів з історії України.

Ще більш гучними були події, пов’язані з Бабиним Яром. Прочитать остальную часть записи »

Житлово-комунальне будівництво

Житлово-комунальне  будівництво

Розгорнуте в попередні роки житлово-комунальне будівництво в другій половині 60-х – першій половині 80-х pp. тривало високими темпами. Навколо центральної частини міста швидко зростали новобудови, вигляд яких все більшою мірою визначали дев’ятиповерхові будинки з одно-, двох- та трикімнатними квартирами. В 1965 панельні дев’ятиповерхові житлові будинки визнано найекономічнішими для Києва. Лінія метрополітену та широка автотраса протяглися на лівий берег, де відкрилися станції "Гідропарк", "Лівобережна» і ‘Дарниця’, а згодом "Комсомольська" і "Піонерська" (тепер -"Чернігівська" і "Лісова"). Ця .лінія дала потужний імпульс швидкому розвитку житлових масивів на лівому боці Дніпра. Прочитать остальную часть записи »

"Воз’єднання" України з Росією

"Воз'єднання"  України з Росією

За будинком Філармонії нависла металева арка монументу на честь "воз’єднання" України з Росією. Цей рік у певному розумінні можна вважати підсумковим в розвитку міста радянської доби, оскільки після нього аж до часів Незалежності майже нічого вартого уваги споруджено не було.

У 80-х pp. XX ст. Київ виступав як потужний науково-інтелектуальний центр – центр освіти і культури. Тут містилися 44 науково-дослідних академічних установи, 18 вищих навчальних закладів, в яких навчалося близько 146 тис. студентів, 302 загальноосвітні школи, 40 середніх спеціальних закладів і 38 професійно-технічних училищ, налічувалося 1332 бібліотеки з книжковим фондом понад 66 млн. одиниць, які постійно збагачувалися новими надходженнями, зокрема продукцією 16 київських видавництв. Прочитать остальную часть записи »

Новобудови другої половини 70 – початку 80-х pp.

Новобудови  другої половини 70 - початку 80-х pp.

Найзначнішою за обсягом витрачених коштів та проведених робіт (гало спорудження меморіального комплексу "Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 pp." з громіздкою постаттю " Вітчизни-матері" заввишки 108 м. На відкриття цього меморіально-музейного комплексу 9 травня 1981 до Києва прибули найвищі партійні бонзи СРСР на чолі з Л.І. Брежнєвим.

Суперечливу оцінку здобули і парадні новобудови другої половини 70 – початку 80-х pp. к центрі міста. Йдеться перш за все про район тодішніх площ Жовтневої революції (Майдан Незалежності) та Ленінського комсомолу (Європейська). Під час робіт з їх реконструкції було знесено такі пам’ятки середини XIX ст., як будинок Дворянського зібрання та готель "Європейський", двоповерховий меморіальний будинок І. Прочитать остальную часть записи »