Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Примиренське ставлення до націоналізму

Примиренське  ставлення до націоналізму

В цілому кількість заарештованих у той час за політичними звинуваченнями перевищила 100 і невдовзі майже 90 з них отримали здебільшого по 7 років таборів та 5 років заслання. За таких умов першого секретаря ЦК КПУ П.Ю. Шелеста було звинувачено у примиренському ставленні до націоналізму й усунено з посади. Його місце зайняв В.В. Щербицький. Обшуки, арешти, політично мотивовані звільнення з роботи тривали. Так, 17 січня 1974 стався обшук на квартирі відомого дисидентськи налаштованого київського письменника В.П. Некрасова, у вересні того ж року він був змушений залишити СРСР.

Між тим 1 серпня 1975 у Гельсінки підписано заключний акт Загальноєвропейської наради з питань безпеки та співробітництва у Європі. Прочитать остальную часть записи »

Спорудження музейних комплексів

Спорудження  музейних комплексів

Паралельно з забудовою житлових масивів у місті продовжувалося спорудження окремих музейних комплексів, престижних будівель громадсько-культурного призначення та помпезних монументальних комплексів. Найзначнішим серед них став Палац "Україна" (1970), розрахований на проведення як офіційних з’їздів, засідань і конференцій, так і концертів та естрадних виступів, демонстрацію фільмів тощо. На 70-ті роки припадає спорудження велетенського за радянськими масштабами Міністерства торгівлі, будинків кіно (1974), художника (1977), політичної освіти (1973). З початку 70-х pp. напроти Виставки передових досягнеш, почали здійматися ноні університетські корпуси.

Паралельно розгорнулося потужне музейне1 будівництво. Прочитать остальную часть записи »

Тенденція зростання наукових установ

Тенденція  зростання наукових установ

Тенденція зростання наукових установ різного, переважно фізико-технічного, профілю зберігалася і в 60-х pp., коли створено інститути геофізики, напівпровідників, надтвердих матеріалів, проблем міцності, теоретичної фізики, колоїдної хімії та хімії води, геохімії і фізики мінералів тощо. В наступні роки ці установи значно розширювалися і здебільшого отримували нові назви. Знаковою подією став пуск у Києві 12 лютого 1960 першого в Україні атомного реактора.

В 1959-65 під керівництвом М. Бажана здійснено 17-томне видання Української Радянської Енциклопедії. На базі створеної для цього 1958 Головної редакції невдовзі утворилося видавництво "Українська радянська енциклопедія" (УРЕ) (нині — видавництво "Українська енциклопедія"). Прочитать остальную часть записи »

Зростання території міста

Зростання  території міста

Першими з них стали Першотравневий Чоколівка, Відрадний та Нивки. Наприкінці 50-х pp. набув поширення цегляний п’ятиповерховий житловий будинок з малометражними квартирами, суміщеними санвузлами та висотою приміщень 2,5 м, з кухнею навіть менше 5 кв. м та без інших допоміжних приміщень. Такими будинками швидко вкрилися великі площі колишніх передмість. З початку 60-х pp. будинки такого типу почали вкривати і лівобережні райони міста — Стару і Нову Дарницю, Воскресенку тощо.

Зростання території міста та кількості його мешканців вимагало якісного оновлення транспортних засобів. З року в рік збільшувалася мережа трамвайних, тролейбусних та автобусних маршрутів, але їх потужностей не вистачало. Прочитать остальную часть записи »

Передова частина суспільства

Передова  частина суспільства

Передова частина суспільства, чию енергію було пробуджено потужним імпульсом розвінчання "культу особи", прагнула йти вперед. Але М.С. Хрущов та його оточення злякалися цих, несподіваних для них сил, і намагалися приборкати їх. Це вело до неминучого конфлікту між хрущовським керівництвом та інтелігенцією, особливо її молодою частиною, представники якої незабаром отримали назву "шестидесятників".

Рух "шестидесятників" в Україні відбувався в двох площинах — загальносоюзній та національній. Значна частина київської інтелігенції, зокрема науково-технічної, кінця 50-60-х pp. жила тими ж прагненнями, цінностями й ідеалами, що й інтелігенція Москви та Пітера. Проте інтерес до національно-культурного коріння в місті в ті роки виразно зростав. Прочитать остальную часть записи »