Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2019
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Последние публикации

Вступ

Вступ

Протягом грудня 1991 Україну як незалежну державу визнали 68 держав, а впродовж 1992 — ще 64. З більшістю з них було встановлено дипломатичні відносини. Перед адміністрацією Києва постала проблема розміщення десятків посольств різних іноземних країн. На початку 90-х pp. таке завдання в цілому було вирішено.

5 березня 1992 Верховна Рада ухвалила закон про представника Президента України. Почала створюватись нова система владних структур. Водночас стрімко розгорталася економічна криза. Промислові підприємства, зокрема київські заводи-гіганти ("Арсенал", "Більшовик", завод ім. Артема тощо) та велетенські комбінати (Дарницький шовковий комбінат, "Хімволокно" та ін.), скоротили випуск продукції в кілька разів, а то й взагалі майже припинили роботу. Прочитать остальную часть записи »

Пам’ятник князю Ярославу Мудрому

Пам'ятник  князю Ярославу Мудрому

За останнє десятиліття місто прикрасилося багатьма пам’ятниками і монументами. Варто згадати встановлений поблизу Золотих воріт пам’ятник князю Ярославу Мудрому та поруч з Будинком вчителя, де відбувалися засідання Центральної Ради, її голові М.О Грушевському. Було встановлено пам’ятник Шолом-Алейхему, а перед візитом до Києва президента Туркменістана С. Ніязова — погруддя великому туркменському поету-гуманісту Махтумкулі. Постала оригінальна скульптура літературного героя Паніковського, який, за відомою І. Ільфа та Є. Петрова, у передреволюційні роки вештався саме на розі Хрещатика та Прорізної.

Здійснено важливі заходи для розв’язання болючої транспортної проблеми. В 1993Сирецько-Печерська лінія метро перетнула Дніпро і вийшла на Лівобережжя. Прочитать остальную часть записи »

Ганебні явища

Ганебні  явища

Такі ганебні для нової влади явища зумовлювали посилення незадоволення курсом правлячої верхівки. Люди стали відчувати соціальну нерівність і несправедливість гостріше, ніж у "застійні" роки. їх заощадження знищено гіперінфляцією, мізерних зарплат і пенсій не вистачало для підтримання злиденного життєвого рівня, до того ж їх постійно затримували. Відчуваючи зростання соціального напруження, активізацію лівих партій, посилення опозиції до Президента в парламенті, страшні економічні провали тощо, Л.М. Кравчук погодився на заміну Кабінету Міністрів Фокіна новим Кабінетом. 13 жовтня 1992 його очолив Л.Д. Кучма. Навесні 1993 він, пояснюючи нездатність свого Кабінету виправити положення в економіці, зокрема, приборкати інфляцію, та забезпечити соціальний захист населення, здійснив спробу підпорядкувати собі представників Президента в областях, ввівши їх до складу Кабінету Міністрів. Прочитать остальную часть записи »

Успіхи комуністів і поразка націоналів

Успіхи  комуністів і поразка націоналів

Успіхи комуністів і поразка націоналів свідчили, що населення віддає перевагу вирішенню соціально-економічних проблем перед національно-державницькими гаслами. Це мало попередити Л.М. Кравчука, проте він та його оточення були впевнені в перемозі. Перший тур президенських виборів, що відбувся 26 червня 1994. визначив вихід до наступного етапу перегонів Л.М. Кравчука та Л.Д. Кучми, який і переміг 10,липня 1994.

На такому соціально-історичному тлі виразніше проступили особливості становища Києва. Столичний статус і концентрація тут значної маси національних коштів сприяли тому, що місто в останні роки набуло сучасного, "європейського" вигляду. Це стосувалося перш за все його центральної частини, але і окремих нових житлових масивів, таких як Харківський, Осо-корки та Позняки. Прочитать остальную часть записи »