Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Західноукраїнські землі в міжвоєнний період (1921-1938): партійне будівництво

У міжвоєнний період землі Західної України були поділені між кількома державами:

до складу Польщі увійшли Східна Галичина, Полісся, Волинь та Підлящщя;
до складу Румунії увійшли Буковина та Північна Бессарабія;
до Чехословаччини відійшло Закарпаття. Прочитать остальную часть записи »

Україна між двома війнами (1921-1939 рр.)

Перші оцінки соціально-економічних і культурних перетворень 20—30-х років мали місце по гарячих слідах подій. Перетворення, які здійснювали вожді ВКП(б), були елементом політичної політики, а тому не могли досліджуватися в аналітичному ракурсі. Нечисленні аналітичні праці були, як правило, проблемно вузькими. Вони мали швидше джерелознавче, ніж історіографічне, значення. Прочитать остальную часть записи »

Становище української культури у міжвоєнний період

Зазнавши пора з к и в національно-визвольних змаганнях 1917—1921 рр., Україна знову втратила державність. Таке становище змінило, але не перервало український культурний процес, особливий сплеск якого стався під час «українізації» на теренах під радянської України. Національне відродження цього часу охопило різні аспекти життя українства, яскраво позначившись на освіті, науці, літературі, мистецтві. Прочитать остальную часть записи »

Чорний бюст Карла Маркса

Чорний  бюст Карла Маркса

Відповідно до ленінської ідеї монументальної пропаганди в Києві, замість скинутих пам’ятників російським монархам, почали з’являтися виготовлені нашвидку нові, комуністичні — чорний бюст Карла Маркса під білою аркою на Думській площі, численні бюсти і пам’ятники В. Леніну (на Привокзальній площі, в селищі Грушки тощо). Нові реалії життя та соціальне замовлення з боку більшовицької влади все сильніше впливали на характер мистецтва. Організація робітничих клубів для пропаганди комуністичної ідеології (1925 їх у місті діяло вже 25) вимагала їх художньо-агітаційного оформлення. Серед творів монументального живопису тих років виділялися розписи комсомольських клубів, виконані 3. Толкачовим. Прочитать остальную часть записи »

Вступ

Вступ

Тому наступ, розпочатий навесні 1920 польськими військами разом з деякими реорганізованими частинами С. Петлюри, швидко приніс результати, і 6 травня вони зайняли Київ, залишений більшовиками. Через кілька днів поляки влаштували на Хрещатику помпезний військовий парад. Але їх становище в місті залишалося непевним, більшовики стягували свої сили навколо Киева півкільцем — від Умані до Остра. Уряд УНР залишався у Вінниці і не поспішав до Киева, але поляки в місті не заводили власної цивільної адміністрації, покладаючись в цьому на С. Петлюру, Тому в усіх установах міста впродовж п’яти тижнів польської окупації панував цілковитий хаос. З цим був пов’язаний і параліч економічного життя, проблемою стало добування харчів. Прочитать остальную часть записи »