Київ - столиця незалежної України
  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Становище української культури у міжвоєнний період

Зазнавши пора з к и в національно-визвольних змаганнях 1917—1921 рр., Україна знову втратила державність. Таке становище змінило, але не перервало український культурний процес, особливий сплеск якого стався під час «українізації» на теренах під радянської України. Національне відродження цього часу охопило різні аспекти життя українства, яскраво позначившись на освіті, науці, літературі, мистецтві. Прочитать остальную часть записи »

Чорний бюст Карла Маркса

Чорний  бюст Карла Маркса

Відповідно до ленінської ідеї монументальної пропаганди в Києві, замість скинутих пам’ятників російським монархам, почали з’являтися виготовлені нашвидку нові, комуністичні — чорний бюст Карла Маркса під білою аркою на Думській площі, численні бюсти і пам’ятники В. Леніну (на Привокзальній площі, в селищі Грушки тощо). Нові реалії життя та соціальне замовлення з боку більшовицької влади все сильніше впливали на характер мистецтва. Організація робітничих клубів для пропаганди комуністичної ідеології (1925 їх у місті діяло вже 25) вимагала їх художньо-агітаційного оформлення. Серед творів монументального живопису тих років виділялися розписи комсомольських клубів, виконані 3. Толкачовим. Прочитать остальную часть записи »

Вступ

Вступ

Тому наступ, розпочатий навесні 1920 польськими військами разом з деякими реорганізованими частинами С. Петлюри, швидко приніс результати, і 6 травня вони зайняли Київ, залишений більшовиками. Через кілька днів поляки влаштували на Хрещатику помпезний військовий парад. Але їх становище в місті залишалося непевним, більшовики стягували свої сили навколо Киева півкільцем — від Умані до Остра. Уряд УНР залишався у Вінниці і не поспішав до Киева, але поляки в місті не заводили власної цивільної адміністрації, покладаючись в цьому на С. Петлюру, Тому в усіх установах міста впродовж п’яти тижнів польської окупації панував цілковитий хаос. З цим був пов’язаний і параліч економічного життя, проблемою стало добування харчів. Прочитать остальную часть записи »

Спадковий зв’язок киян з культурним надбанням минулого

Спадковий  зв'язок киян з культурним надбанням минулого

В середині 30-х pp. в центрі Києва зруйновано Трьохсвятительську (Василівську), Іринінську, Георгіївську, Десятинну Успіння Богородиці, Стрітенську, Старо-возносенську, Павлівську, Спасо-Преображенську, Олександро-Невську та ін. церкви. Значної руйнації зазнав комплекс Покровського монастиря. В 1935 знищено Микільський військовий собор, а наступного року розібрано і його дзвіницю. Паралельно руйнувалися інші церкви Печерська (Олександра Невського, св. Ольги, дзвіниця церкви Миколая на Аскольдовій могилі). Знищено церкви в районі вул. Великої Васильківської, зокрема церква св. Володимира. Не меншого розгрому зазнав і Поділ. Перш за все слід згадати славетну церкву Богородиці Пирогощі, Братський собор і споруди, зокрема дзвіниця поруч з ним, Борисоглібську церкву з дзвіницею церкву Петра і Павла з дзвіницею, храм св. Прочитать остальную часть записи »

Дореволюційний промисловий потенціал міста

Дореволюційний  промисловий потенціал міста

На середину 20-х pp. дореволюційний промисловий потенціал міста в цілому було відновлено. Знову на повну потужність працювали завод "Арсенал" і Південноросійський машинобудівний завод, який 1924 отримав назву "Ленінська кузня", судноверф, механічний завод, численні фабрики харчової та легкої промисловості. Значно збільшив обсяг виробництва завод "Більшовик" (колишній Гретера і Криванека), який спеціалізувався па виготовленні устаткування для хімічних і цукроварних підприємств. В роки першої п’ятирічки "Ленінську кузню" перепрофільовано на будівництво річкових суден, 1931 у Києві споруджено перший в СРСР буксирний пароплав з суцільнозварним корпусом. Прочитать остальную часть записи »