Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Спадковий зв’язок киян з культурним надбанням минулого

Спадковий  зв'язок киян з культурним надбанням минулого

В середині 30-х pp. в центрі Києва зруйновано Трьохсвятительську (Василівську), Іринінську, Георгіївську, Десятинну Успіння Богородиці, Стрітенську, Старо-возносенську, Павлівську, Спасо-Преображенську, Олександро-Невську та ін. церкви. Значної руйнації зазнав комплекс Покровського монастиря. В 1935 знищено Микільський військовий собор, а наступного року розібрано і його дзвіницю. Паралельно руйнувалися інші церкви Печерська (Олександра Невського, св. Ольги, дзвіниця церкви Миколая на Аскольдовій могилі). Знищено церкви в районі вул. Великої Васильківської, зокрема церква св. Володимира. Не меншого розгрому зазнав і Поділ. Перш за все слід згадати славетну церкву Богородиці Пирогощі, Братський собор і споруди, зокрема дзвіниця поруч з ним, Борисоглібську церкву з дзвіницею церкву Петра і Павла з дзвіницею, храм св. Прочитать остальную часть записи »

Дореволюційний промисловий потенціал міста

Дореволюційний  промисловий потенціал міста

На середину 20-х pp. дореволюційний промисловий потенціал міста в цілому було відновлено. Знову на повну потужність працювали завод "Арсенал" і Південноросійський машинобудівний завод, який 1924 отримав назву "Ленінська кузня", судноверф, механічний завод, численні фабрики харчової та легкої промисловості. Значно збільшив обсяг виробництва завод "Більшовик" (колишній Гретера і Криванека), який спеціалізувався па виготовленні устаткування для хімічних і цукроварних підприємств. В роки першої п’ятирічки "Ленінську кузню" перепрофільовано на будівництво річкових суден, 1931 у Києві споруджено перший в СРСР буксирний пароплав з суцільнозварним корпусом. Прочитать остальную часть записи »

Київська державна філармонія

Київська  державна філармонія

У 1926 створено Київську державну філармонію. Розвивалося хорове мистецтво. Ще 1920 організовано Державну українську мандрівну капелу ("Думка"), яка користувалася великою популярністю. В ті роки в Києві починали свій творчий шлях такі талановиті українські композитори, як Л. Ревуцький, Б. Лятоінинський, Г. Верьовка та ін. Композитори та музичні діячі об’єднувалися навколо створеного 1922 Всеукраїнського музичного товариства ім. М. Леонтовича. В 1934 розпочав роботу Державний ансамбль пісні і танцю під керівництвом М. Болотова та П. Вірського. Вони, разом з такими діячами музичного і театрального мистецтва, як А. Бучма, 3. Гайдаи, Б. Гмиря, К). Шумєький та інші, прославили українську сцену. Прочитать остальную часть записи »

Цензура над науковими виданнями

Цензура  над науковими виданнями

Після процесу СВУ, під час якого називалися імена багатьох членів ВУАН. значно жорстокішою стала цензура над науковими виданнями, а деякі структури Академії розформовувалися. Так, 1931 розпустили історичну секцію М. Грушевського, а його самого вислали до Росії, де він під час лікування помер у 1934, мабуть не своєю смертю. Сурові переслідування випали на ДОЛЮ його колег та учнів, серед яких майже ніхто не пережив сталінські часи. Паралельно було взято курс на згортання "українізації".

За ініціативою голови республіканського ОГПУ (перейменованого 1934 в НКВС) В. Балицького 1933 сфабриковано справу "Українського національного центру", за якою в Києві, Харкові, Дріпропотровську та ін. Прочитать остальную часть записи »

Будинок на розі бульвару Т. Шевченка

Будинок  на розі бульвару Т. Шевченка

В 1936 на розі сучасної пул. М. Грушевського (годі Кірова) та Садової розгорнулося будівництво величезної десятиповерхової споруди з парадним напівкруглим фасадом. Цей найбільший в місті будинок проектувався для Народного комісаріату внутрішніх справ УРСР, але по його закінченню 1938 тут розмістився Раднарком УРСР. Неподалік від цієї будівлі, поруч з Марийським палацем, в ті самі роки споруджувався корпус Верховної Ради УРСР, зданий в експлуатацію в травні 1939. А по вул. Банковій 1936 розгорнулося будівництво ще однієї величезної споруди — будинку штабу Київського військового округу, завершеного 1940. Після війни в ньому розмістився ЦК КПУ, а з 1992 споруда використовується як резиденція Президента України та його Адміністрації. Прочитать остальную часть записи »