Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Досягнення і здобутки

Досягнення  і здобутки

Але всі ці досягнення і здобутки жодною мірою не могли компенсувати тих страшних втрат, яких зазнали наука, мистецтво, виробництво, церковні споруди та загальний вигляд Києва під час масових репресій.

/>

Політичні репресії

Політичні  репресії

Паралельно розгорталися політичні репресії. В травні 1921 Верховний надзвичайний трибунал України розпочав у Києві слухання справи членів ЦК партії українських есерів: В. Голубовича, який наприкінці доби Центральної Ради був головою уряду УНР, та кількох інших, менш відомих діячів. Незабаром з свідка на звинуваченого перетворився С. Остапенко, який нетривалий час у 1919 очолював Раду Міністрів УНР. Державним звинувачем на цьому процесі виступав Д. Мануїльський, а серед свідків, що давали показання не на користь підсудних, інші відомі діячі того часу — В. Затонєький, П. Любченко, О. Шумський,

B. Еллан-Блакитний. В 1923 у Києві відбувався показовий суд над місцевими меншовиками, яких звинувачували в зв’язках з денікінцями. Прочитать остальную часть записи »

Заходи по забороні приватної підприємницької діяльності

Заходи  по забороні приватної підприємницької діяльності

Впродовж другої половини 1920 вживалися рішучі заходи по забороні приватної підприємницької діяльності та запровадженню централізованих форм економічного життя, підпорядкованого завданням та ідеологічним засадам нової влади. Всі промислові потужності, запаси сировини, пального та продуктів харчування, безвідносно до того, були вони державними чи приватними, підлягали обліку, і їх перевезення без дозволу "губраднаргоспу" заборонялося. Всі сфери виробництва і розподілу було жорстко централізовано. Відбувалася суцільна націоналізація промислових підприємств, транспортних засобів і торговельних закладів

У місті було заборонено приватну торгівлю практично всіма харчовими продуктами і споживчими товарами. Прочитать остальную часть записи »

Трансформація соціально-економічної системи

Трансформація  соціально-економічної системи

На межі 20-30-х pp. у СРСР здійснено масштабну трансформацію всієї соціально-економічної системи. Суть її полягала в тому, що пануючій партійній номенклатурі під керівництвом Й. Сталіна вдалося поширити практично на все населення країни не тільки свою політичну (як за часів І ІППу), й економічну владу. Завдяки проведению індустріалізації та колективізації в руках номенклатури зосередилася майже вся власність, що"була на території держави, а також всі підприємства, які будувалися.

В квітні 1928 словами: "Ми маємо ворогів внутрішніх, ми маємо ворогів зовнішніх. Про це не можна забувати, товариші, ні на хвилину", Й. Сталін порушив той хиткий і відносний внутрішній мир, який встановився у радянському суспільстві в середині 20-х pp. Прочитать остальную часть записи »

Освітньо-культурне життя міста

Освітньо-культурне  життя міста

Потроху відновлювалося освітньо-культурне життя міста. Більшовики довели до кінця перервану навесні роботу з об’єднання і реорганізації на нових адміністративних та ідеологічних засадах навчальних закладів міста. Університет було розформовано. На базі його історико-філологічного та фізико-математичного факультетів, а також вищих жіночих курсів та учительського інституту створено Інститут народної освіти. Паралельно па базі медичного факультету університету і жіночого Медичного інституту організовано Київський медичний інститут. У жовтні 1920 на основі Комерційного інституту та доданого до нього юридичного факультету університету відкрився Інститут народного господарства. Відновили роботу Київський політехнічний інститут та заснований 1918 на базі музично-драматичної школи ім. Прочитать остальную часть записи »