Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Eкономічний розвиток. Міське самоврядування і господарство

Скасування кріпосного права у 1861 році відкрило нову епоху в історії нашої країни. Будучи спочатку укладом феодального ладу, капіталізм після падіння кріпацтва перетворився на пануючу суспільно-економічну формацію. Прочитать остальную часть записи »

Напружені відносини з Наполеоном

Напружені  відносини з Наполеоном

Напружені відносини з Наполеоном та чергова російсько-турецька війна 1806-12 підвищували стратегічне значення Києва і спонукали М.І. Кутузова до нарощування потужності наявних оборонних споруд та створення пов’язаних з ними нових систем укріплень. У 1810 відомим російським фортифікатором генералом К. Опперманом розроблено проект створення в Києві великого табору для запасних армій, посилення Старокиївської і Печерської фортець та спорудження нових земляних укріплень, В 1810-12 зведено потужне Звіринецьке укріплення на горі між Наводницьким яром та Видубичами.

Подією в історії забудови та розвитку територіально-планувальної структури міста стала велика пожежа 1811, внаслідок якої згорів майже весь Поділ. Прочитать остальную часть записи »

Час російсько-турецької війни

Час  російсько-турецької війни

Одним з найважливіших факторів розвитку Києва за часів правління Миколи І залишався військово-фортифікаційний. Під час російсько-турецької війни 1828-29 Київ, як і раніше при аналогічних конфліктах, виконував роль віддаленої бази формування і тилового забезпечення діючої армії. Через місто рухалися війська і з складів Печорської фортеці їм надавалися зброя та амуніція. Микола І був добре знайомим з містом та його фортифікаційними спорудами ще з часів правління його старшого брата. Тоді він, займаючи посаду головного інспектора інженерної частини (генерал-інженера), доручив скласти пропозиції щодо посилення київських укріплень. Проект Нової Київської фортеці (на Печерську) було розроблено К. Прочитать остальную часть записи »

Олександрійський костьол

Олександрійський  костьол

Серед церковних будівель того часу своїми масштабами відзначалися дві — Олександрійський костьол, будівництво якого почалося 1817 і завершилося 1842, та Десятинна церква, закладена влітку 1828 і освячена в липні 1842. Впродовж ЗО-50-х pp. XIX ст. велося велике будівництво по всій вул. Володимирській. На ділянці між вул. Великою Житомирською та Софійською площею 1854 почалося спорудження комплексу будівель під губернські установи — нові Присутственні місця, які незабаром були переведені туди з Печерська, та Пожежного депо з Старокиївською поліцейською частиною. На розі Володимирської та Кадетської (тепер Б. Хмельницького) вулиць у 1852-56 збудовано Міський театр. Далі, в бік р. Либідь, на розі вул. Прочитать остальную часть записи »

Часи правління Миколи І

Часи  правління Миколи І

За часів правління Миколи І та в роки проведення Великих реформ Олександра II на київських підприємствах ще повністю переваж,їла ручна праця і воші мали характер мануфактур. Між тим промислова революція, пов’язана з використанням парових двиїу ні в, всередині XIX ст. "дійшла" і до Києва. Перші парові машини тут встановлено в 1848 на металообробному підприємстві Дехтярьових та стеариновому заводі Фінке. Тоді ж вони почали використовуватися і при будівництві ланцюгового мосту через Дніпро. У 50-х pp. їх вже встановлено на Києво-Межигірській фаянсовій фабриці, паровому млині, кількох лісопилках тощо.

Київський ярмарок був найбільшим на теренах України. На нього тисячами з’їздилася шляхта і купці. Прочитать остальную часть записи »