Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Запровадження єдиної системи освіти

Запровадження  єдиної системи освіти

Запровадження єдиної для всієї Російської імперії системи освіти вимагало докорінної реорганізації навчальних закладів Києва. Традиційно початкову освіту в місті отримували в школах, що існували при церквах і монастирях. На початку XIX ст. таких шкіл було 13. Поряд з ними 1809 на Подолі та Печерську відкрито два жіночі і два чоловічі приходські училища. Пізніше до них додалися подібні училища на Куренівці (1840) та в Либідській частині (1851).

Перше київське повітове1 училище відкрито 1806 на Подолі. У 1809 на його базі організовано першу міську чоловічу гімназію, яку 1811 окремим царським указом віднесено до вищих навчальних закладів, її приміщення сильно постраждало від пожежі і наступного року вона відновила свою роботу на Печерську, в приміщенні Кловського палацу. її директором (до 1834) був М. Прочитать остальную часть записи »

Економічний та культурний розвиток Києва

Економічний  та культурний розвиток Києва

Економічний та культурний розвиток Києва, перетворення його на військово-адміністративний та комерційний центр Південно-Західного краю сприяли пожвавленню в ньому в першій чверті XIX ст. суспільно-політичного життя. Воно проходило у формах, типових для того часу, і було пов’язано з діяльністю масонських лож і таємних дворянських антиурядових товариств, що складалися у більшості з офіцерів.

Масонську організацю в Києві під назвою "Ложа об’єднаних слов’ян" засновано 1818. Характерним був вибір її назви, він відбивав прагнення освічених українців, поляків і росіян досягти порозуміння і виробити спільні ідейно-політичні засади. Концептуальним підґрунтям такого прагнення було слов’янофільство, сформоване як ідейна течія в Чехії на межі XVIII- XIX ст. Прочитать остальную часть записи »

Реальне самоврядування

Реальне  самоврядування

Між тим про реальне самоврядування вже не йшлося. Права магістрату були обмежені царською бюрократією і зводилися майже виключно до виконання судових функцій відносно міщан та керівництва заходами по забудові та благоустрою міста. Губернська адміністрація зосередила в своїх руках право розпоряджатися земельним фондом міста. Головним представницьким органом міста була дума з її головою, що обирався на три роки. У своїх діях вона була повністю залежна від генерал-губернатора, цивільного губернатора та інших чиновників державної адміністрації. Разом ці структури утворювали надзвичайно громіздку, заплутану, переобтяжену формалізмом, а відтак малоефективну бюрократичну систему.

Забудова Києва першої чверті XIX ст. Прочитать остальную часть записи »

Суходільне сполучення

Суходільне  сполучення

Розвивалося і суходільне сполучення. В роки правління Миколи І в Російській імперії почалося широке прокладання шосейних доріг далекого сполучення. У ЗО-40-х pp. прокладено Києво-Брестське шосе завдовжки 553 версти. Воно мало слугувати швидкому перекиданню військ з Києва до Польщі. З відкриттям в 1853 Миколаївського ланцюгового мосту через Дніпро шосейний зв’язок з’єднав Київ з Лівобережжям та губерніями Центральної Росії. Розвиток шосейної мережі через Київ сприяв поліпшенню поштового зв’язку. На Подолі, біля церкви Різдва Христового, на площі, за якою закріпилася назва Поштової, 1846 споруджено головний поштовий будинок, готель, каретні ряди, стайні і ямська. Пізніше до цих приміщень додався телеграфний флігель. Прочитать остальную часть записи »

Вступ

Вступ

Першу чверті, XIX ст. в історії Києва позначено подальшим його економічним і культурним розвитком, оновленням вигляду та духовного життя. В цей час він займав площу понад 4,5 тис. десятин і простягався (разом з передмістями) вздовж Дніпра майже на 16 верст, поділяючись па чотири адміністративні частини — Старий Київ, Печерськ, Поділ і Плоська Слобода. Формальне повернення 1798 місту автономних прав за магдебурзьким правом майже нічого не змінило. З останніх років XVIII ст. воно було центром Київської губернії та Київського генерал-губернаторства, яке включало три губернії Південно-Західного краю — Київську, Подільську та Волинську. Дві останні були прикордонними, що зумовлювало стратегічне значення Київського генерал-губернаторства і самого Києва, який протягом XIX — початку XX ст. Прочитать остальную часть записи »