Величне місто Київ

За часів правління Миколи І та в роки проведення Великих реформ Олександра II на київських підприємствах ще повністю переваж,їла ручна праця і воші мали характер мануфактур. Між тим промислова революція, пов’язана з використанням парових двиїу ні в, всередині XIX ст. "дійшла" і до Києва. Перші парові машини тут встановлено в 1848 на металообробному підприємстві Дехтярьових та стеариновому заводі Фінке. Тоді ж вони почали використовуватися і при будівництві ланцюгового мосту через Дніпро. У 50-х pp. їх вже встановлено на Києво-Межигірській фаянсовій фабриці, паровому млині, кількох лісопилках тощо.

Київський ярмарок був найбільшим на теренах України. На нього тисячами з’їздилася шляхта і купці. Прочитать остальную часть записи »

У перші роки свого існування університет розміщувався на Печерську, 1842 перейшов у збудований для нього великий корпус по вул. Володимирській. Поруч з ним на пустирі, глибоких ярах і голих пагорбах 1839 закладено Ботанічний сад в якому в 1846- 49 споруджено оранжерейний комплекс для колекції субтропічних та тропічних рослин. У 1845 при університеті відкрито Астрономічну обсерваторію, 1853

Першим ректором університету був М.О, Максимович, вчений енциклопедичних знань, під керівництвом якого тут 1834 створено "Тимчасовий комітет по дослідженню старожитностей". До нього було залучено майже всіх тогочасних київських дослідників старовини, зокрема М. Берлінського, С. Зеновича, І. Прочитать остальную часть записи »

Запровадження єдиної для всієї Російської імперії системи освіти вимагало докорінної реорганізації навчальних закладів Києва. Традиційно початкову освіту в місті отримували в школах, що існували при церквах і монастирях. На початку XIX ст. таких шкіл було 13. Поряд з ними 1809 на Подолі та Печерську відкрито два жіночі і два чоловічі приходські училища. Пізніше до них додалися подібні училища на Куренівці (1840) та в Либідській частині (1851).

Перше київське повітове1 училище відкрито 1806 на Подолі. У 1809 на його базі організовано першу міську чоловічу гімназію, яку 1811 окремим царським указом віднесено до вищих навчальних закладів, її приміщення сильно постраждало від пожежі і наступного року вона відновила свою роботу на Печерську, в приміщенні Кловського палацу. її директором (до 1834) був М. Прочитать остальную часть записи »

Економічний та культурний розвиток Києва, перетворення його на військово-адміністративний та комерційний центр Південно-Західного краю сприяли пожвавленню в ньому в першій чверті XIX ст. суспільно-політичного життя. Воно проходило у формах, типових для того часу, і було пов’язано з діяльністю масонських лож і таємних дворянських антиурядових товариств, що складалися у більшості з офіцерів.

Масонську організацю в Києві під назвою "Ложа об’єднаних слов’ян" засновано 1818. Характерним був вибір її назви, він відбивав прагнення освічених українців, поляків і росіян досягти порозуміння і виробити спільні ідейно-політичні засади. Концептуальним підґрунтям такого прагнення було слов’янофільство, сформоване як ідейна течія в Чехії на межі XVIII- XIX ст. Прочитать остальную часть записи »

Між тим про реальне самоврядування вже не йшлося. Права магістрату були обмежені царською бюрократією і зводилися майже виключно до виконання судових функцій відносно міщан та керівництва заходами по забудові та благоустрою міста. Губернська адміністрація зосередила в своїх руках право розпоряджатися земельним фондом міста. Головним представницьким органом міста була дума з її головою, що обирався на три роки. У своїх діях вона була повністю залежна від генерал-губернатора, цивільного губернатора та інших чиновників державної адміністрації. Разом ці структури утворювали надзвичайно громіздку, заплутану, переобтяжену формалізмом, а відтак малоефективну бюрократичну систему.

Забудова Києва першої чверті XIX ст. Прочитать остальную часть записи »