Величне місто Київ

Одним з найважливіших факторів розвитку Києва за часів правління Миколи І залишався військово-фортифікаційний. Під час російсько-турецької війни 1828-29 Київ, як і раніше при аналогічних конфліктах, виконував роль віддаленої бази формування і тилового забезпечення діючої армії. Через місто рухалися війська і з складів Печорської фортеці їм надавалися зброя та амуніція. Микола І був добре знайомим з містом та його фортифікаційними спорудами ще з часів правління його старшого брата. Тоді він, займаючи посаду головного інспектора інженерної частини (генерал-інженера), доручив скласти пропозиції щодо посилення київських укріплень. Проект Нової Київської фортеці (на Печерську) було розроблено К. Прочитать остальную часть записи »

Серед церковних будівель того часу своїми масштабами відзначалися дві — Олександрійський костьол, будівництво якого почалося 1817 і завершилося 1842, та Десятинна церква, закладена влітку 1828 і освячена в липні 1842. Впродовж ЗО-50-х pp. XIX ст. велося велике будівництво по всій вул. Володимирській. На ділянці між вул. Великою Житомирською та Софійською площею 1854 почалося спорудження комплексу будівель під губернські установи — нові Присутственні місця, які незабаром були переведені туди з Печерська, та Пожежного депо з Старокиївською поліцейською частиною. На розі Володимирської та Кадетської (тепер Б. Хмельницького) вулиць у 1852-56 збудовано Міський театр. Далі, в бік р. Либідь, на розі вул. Прочитать остальную часть записи »

За часів правління Миколи І та в роки проведення Великих реформ Олександра II на київських підприємствах ще повністю переваж,їла ручна праця і воші мали характер мануфактур. Між тим промислова революція, пов’язана з використанням парових двиїу ні в, всередині XIX ст. "дійшла" і до Києва. Перші парові машини тут встановлено в 1848 на металообробному підприємстві Дехтярьових та стеариновому заводі Фінке. Тоді ж вони почали використовуватися і при будівництві ланцюгового мосту через Дніпро. У 50-х pp. їх вже встановлено на Києво-Межигірській фаянсовій фабриці, паровому млині, кількох лісопилках тощо.

Київський ярмарок був найбільшим на теренах України. На нього тисячами з’їздилася шляхта і купці. Прочитать остальную часть записи »

У перші роки свого існування університет розміщувався на Печерську, 1842 перейшов у збудований для нього великий корпус по вул. Володимирській. Поруч з ним на пустирі, глибоких ярах і голих пагорбах 1839 закладено Ботанічний сад в якому в 1846- 49 споруджено оранжерейний комплекс для колекції субтропічних та тропічних рослин. У 1845 при університеті відкрито Астрономічну обсерваторію, 1853

Першим ректором університету був М.О, Максимович, вчений енциклопедичних знань, під керівництвом якого тут 1834 створено "Тимчасовий комітет по дослідженню старожитностей". До нього було залучено майже всіх тогочасних київських дослідників старовини, зокрема М. Берлінського, С. Зеновича, І. Прочитать остальную часть записи »

Запровадження єдиної для всієї Російської імперії системи освіти вимагало докорінної реорганізації навчальних закладів Києва. Традиційно початкову освіту в місті отримували в школах, що існували при церквах і монастирях. На початку XIX ст. таких шкіл було 13. Поряд з ними 1809 на Подолі та Печерську відкрито два жіночі і два чоловічі приходські училища. Пізніше до них додалися подібні училища на Куренівці (1840) та в Либідській частині (1851).

Перше київське повітове1 училище відкрито 1806 на Подолі. У 1809 на його базі організовано першу міську чоловічу гімназію, яку 1811 окремим царським указом віднесено до вищих навчальних закладів, її приміщення сильно постраждало від пожежі і наступного року вона відновила свою роботу на Печерську, в приміщенні Кловського палацу. її директором (до 1834) був М. Прочитать остальную часть записи »