Київ Мазепинських часів та його інтеграція до складу Російської імперії

В 1737 киян виведено з підпорядкування адміністрації Гетьманщини окремим привілеєм, який гарантував старі норми міського самоврядування. Цей привілей підтверджено в 1743, після приходу до влади Єлізавети Петрівни. Місто, зберігаючи автономію у вирішенні внутрішніх справ, розвивалося під наглядом генерал-губернаторів. Місцем їх перебування була Печерська фортеця. На її території наприкінці 20-х - на початку 30-х pp. відремонтовано і розширено фортифікаційні лінії, збудовано казарми на три полки, губернську канцелярію та гауптвахту. Ще в 1715 у Печерській фортеці відкрито аптеку для обслуговування місцевого гарнізону. На Подолі у 1728 Й. Гейгером (Гретером), який отримав на те спеціальний урядовий патент, відкрито першу міську аптеку. (більше…)

За часів архіспископства і митрополитства Р. Заборовського Софійський монастир було обнесено міцною кам'яною стіною. До нього вело три в'їзди: під дзвіницею та південною в'їзною брамою, в цілому облаштованих за мазепинських часів, та через Західні ворота - так звану браму Заборовського, споруджену Й. Шеделем у 1746-48 і розкішно декоровану в стилі українського бароко. Через десять років кам'яною стіною обнесено і Михайлівський Золотоверхий монастир. Капітальної перебудови зазнала дзвіниця Софійського монастиря, яка постраждала від землетрусу. Роботи велися впродовж 1744-48. Внаслідок перебудови вона стала чотириярусною з багатим ліпним декором. Завершеного вигляду набув і Митрополичий дім біля Софійського собору. (більше…)

Два перші десятиліття XVIII ст. в історії країн Центрально-Східної Європи позначено Північною війною, яку Московське царство в союзі з Річчю Посполитою, Данією і Бранденбургом-Прусією вело проти Швеції па чолі з королем Карлом XII. Зважаючи на загрозливу ситуацію для Росії, що склалася внаслідок перемог Карла XII над поляками, Петро і наказав приступити до створення нової Києво-Печерської фортеці, оборонні споруди якої мали б відповідати всім вимогам тогочасної фортифікації. Роботи розпочалися в серпні 1706. Фортеця була задумана у вигляді правильного дев'ятикутника з дев'ятьма бастіонами, равелінами та подвійними куртинами, оточеними сухим ровом і гласисом. Нагляд за будівництвом фортеці доручили І. (більше…)

Невдовзі знищено Запорозьку січ та козачий полковий устрій, 1785 на Київ та інші підвладні Російській імперії українські міста поширено дію "Грамоти на права і вигоди містам Російської імперії". Цим фактично було завершено підведення Києва під загальний стандарт губернських міст Російської імперії. Відповідно до цього указу в Києві з лютого 1786 почала діяти при губернаторі як дорадчий орган міська дума, її склад не був точно визначеним і відповідно до характеру питань, що стояли на порядку денному, до неї запрошувалися члени міського магіє гра ту, а подекуди все "найповажніше товариство" разом з цеховими старшинами. Міський магістрат, таким чином, фактично перетворився на виключно судову установу. (більше…)

Культурний розвиток Києва кінця XVII ст.- початку XVIII ст. пов'язаний з ім'ям гетьмана І. Мазепи. Попри те, що його офіційна резиденція знаходилася на сході України, в Батурині, Київ впродовж всіх років його гетьманування інтенсивно зростав як церковний і освітній центр України, виступав її духовно-культурною столицею. I. Мазепа значно більше, ніж попередні гетьмани, опікувався с правами Киева. Головним об'єктом його турбот був Киево-Могилянський колегіум, утверджений при його активній участі як академія. Влітку 1691 за дорученням Київського митрополита В. Ясинського та гетьмана і. Мазепи від Києво-Могилянського колегіуму до Москви послано її префекта С. Озерського з трьома професорами і трьома студентами з "чолобитною" до молодих царів Івана та Петра, в якій містилос