Київ - столиця незалежної України
  • 02.04.2021
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.04.2021
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.04.2021
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Свободолюбиві прагнення інтелігенції Києва

Свободолюбиві  прагнення інтелігенції Києва

"Відлига" розбуркала свободолюбиві прагнення інтелігенції Києва, яка сприйняла усунення М.С. Хрущова 14 жовтня 1964 як відкриття нових можливостей для вільного самовисловлення. У самвидаві почала поширюватися непівцензурна публіцистика та художня література, яка з середини 60-х pp. ставала все більш політизованою. У відповідь на це в серпні — вересні 1965 у Києві та інших містах заарештовано 24 чоловіки з звинуваченням в "антирадянській діяльності". Проти таких дій 4 вересня 1965 у кінотеатрі "Україна", під час прем’єри фільму С. Параджанова "Тіні забутих предків", відбулася акція протесту, в якій взяли участь В. Чорновіл, В. Стус, І. Драч та ін. 27 травня 1967 біля будинку ЦК КПУ відбулася демонстрація протесту з приводу арешту учасників Шевченківського вечора, в березні 1968 лист протесту проти політичних репресій до ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР та Президії Верховної Ради СРСР у Києві підписали 139 чоловік. Прочитать остальную часть записи »

Трагічні сторони

Трагічні  сторони

В 1980 Київ займав територію в 782 кв. км і налічував 2 232 тисячі мешканців (реально значно більше). Порівняно з 1970 кількість його населенні зросла на 600 тис. чоловік.

Але поряд з цими успіхами в житті міста були і трагічні сторони. Впродовж 50 — 60-х pp. продовжувалося знищення пам’яток історії та культури. Серед них варто згадати церкву Різдва Христового на Поштовій площі та інші зруйновані в той час храми, цвинтарі та цивільні споруди, що мали історико-культурне значення. До трагічних подій Києва того часу треба віднести пожежу 1964 в Центральній науковій бібліотеці, під час якої загинуло багато цінних книжок, зокрема стародруків та документальних матеріалів з історії України.

Ще більш гучними були події, пов’язані з Бабиним Яром. Прочитать остальную часть записи »

Житлово-комунальне будівництво

Житлово-комунальне  будівництво

Розгорнуте в попередні роки житлово-комунальне будівництво в другій половині 60-х — першій половині 80-х pp. тривало високими темпами. Навколо центральної частини міста швидко зростали новобудови, вигляд яких все більшою мірою визначали дев’ятиповерхові будинки з одно-, двох- та трикімнатними квартирами. В 1965 панельні дев’ятиповерхові житлові будинки визнано найекономічнішими для Києва. Лінія метрополітену та широка автотраса протяглися на лівий берег, де відкрилися станції "Гідропарк", "Лівобережна» і ‘Дарниця’, а згодом "Комсомольська" і "Піонерська" (тепер -"Чернігівська" і "Лісова"). Ця .лінія дала потужний імпульс швидкому розвитку житлових масивів на лівому боці Дніпра. Прочитать остальную часть записи »

"Воз’єднання" України з Росією

"Воз'єднання"  України з Росією

За будинком Філармонії нависла металева арка монументу на честь "воз’єднання" України з Росією. Цей рік у певному розумінні можна вважати підсумковим в розвитку міста радянської доби, оскільки після нього аж до часів Незалежності майже нічого вартого уваги споруджено не було.

У 80-х pp. XX ст. Київ виступав як потужний науково-інтелектуальний центр — центр освіти і культури. Тут містилися 44 науково-дослідних академічних установи, 18 вищих навчальних закладів, в яких навчалося близько 146 тис. студентів, 302 загальноосвітні школи, 40 середніх спеціальних закладів і 38 професійно-технічних училищ, налічувалося 1332 бібліотеки з книжковим фондом понад 66 млн. одиниць, які постійно збагачувалися новими надходженнями, зокрема продукцією 16 київських видавництв. Прочитать остальную часть записи »

Новобудови другої половини 70 — початку 80-х pp.

Новобудови  другої половини 70 - початку 80-х pp.

Найзначнішою за обсягом витрачених коштів та проведених робіт (гало спорудження меморіального комплексу "Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 pp." з громіздкою постаттю " Вітчизни-матері" заввишки 108 м. На відкриття цього меморіально-музейного комплексу 9 травня 1981 до Києва прибули найвищі партійні бонзи СРСР на чолі з Л.І. Брежнєвим.

Суперечливу оцінку здобули і парадні новобудови другої половини 70 — початку 80-х pp. к центрі міста. Йдеться перш за все про район тодішніх площ Жовтневої революції (Майдан Незалежності) та Ленінського комсомолу (Європейська). Під час робіт з їх реконструкції було знесено такі пам’ятки середини XIX ст., як будинок Дворянського зібрання та готель "Європейський", двоповерховий меморіальний будинок І. Прочитать остальную часть записи »