Київ у другій половині XIX ст.

Київ у другій половині XIX ст.

Економічне піднесення міста

Київ у другій половині XIX ст.
Невдовзі мочався рух лінією Київ - Курськ, до залізниці, що вела з Москви на південь, та до Одеси через Балту. На кінець XIX ст. завдяки розвитку мережі залізниць на території Російської імперії, з Києва залізницями можна було дістатися до Варшави і Петербурга, Севастополя і Баку, до Австро-Угорщини та Німеччини і навіть озера Байкал. Побудований в 1870 в староанглійському стилі Київський вокзал приймав гостей з усіх кіпців Російської імперії та багатьох країн Європи. Бурхливо розвивалася торгівля. В 1890 у Києві функціонувало 4648 торговельних закладів, зокрема кілька десятків магазинів, які спеціалізувалися на продажі тканин, готового одягу, взуття, галантерейних, бакалійних і булочно-кондитерських виробів. (більше…)

Міське положення

Київ у другій половині XIX ст.
Серед значних перетворень доби Олександра II поряд з селянською, військовою і судовою окреме місце посіла реформа міського управління. її здійснено на підставі виданого 1870 загальноросійського "Міського положення", за яким головним органом міського громадського самоуправління стала міська дума, склад якої обирався особами (фізичними і юридичними), що мали виборче право відповідно до майнового цензу. Коло повноважень міської думи охоплювало міські кошти та майно міста, його благоустрій, освітні, медичні та культурні заклади, заходи по забезпеченню його мешканців продовольством, підтримку мало заможних верств, розвиток міської промисловості й торгівлі. Вона також мала піклуватися про поліцію, пожежну частину, утримання в'язнів тощо. (більше…)

Міська дума

Київ у другій половині XIX ст.
Міська дума приділяла багато уваги розвитку лікувальних закладів. У 60-х pp. в місті, крім великого військового шпиталю на Печерську, існувало тільки чотири лікарні на 268 ліжок. Щоб виправити становище, 1874 відкрито велику Олександрівську лікарню, яка через 6 років мала 166 ліжок. У 1885 в місті налічувалося вже 7 лікарень (723 ліжка), не рахуючи Військового шпиталю. В 1881 при міській управі встановлено нічні чергування лікарів, своєрідний прототип служби швидкої допомоги, яку створено в 1902. Територія міста з 1879 по 1900 збільшилася з 7,5 до 12,5 тис. десятин. Якща в 1870 було 1458 кам'яних і 581 І дерев'яних споруди, то через ЗО років кам'яних було 5338, а дерев'яних - 22 146. (більше…)

Вступ

Київ у другій половині XIX ст.
З третьої чверті XIX ст. в історії Києва починається нова доба, позначена бурхливим розвитком капіталістичного підприємництва, індустріалізацією та прискореною урбанізацією, які призвели до помітних соціальних змін. У 1890 в місті налічувалося понад 125 промислових підприємств, зокрема 34 заводи з паровими двигунами. На них виготовлялося більше 85% від загальної суми київського промислового виробництва і сконцентровано до 70% робітників міста. Саме вони визначали промислове обличчя Києва і були місцями концентрації робітничого класу, інженерів і техніків. Поряд з традиційними для Києва підприємствами харчової та легкої промисловості розвивалася і важка промисловість, зокрема металообробна і машинобудування. (більше…)

Найбільше будівництво в Києві

Київ у другій половині XIX ст.
У другій половині XIX ст. з'явилося кілька величних пам'ятників відомим діячам. Перший з них св. Володимиру Великому встановлено на Володимирській гірці ще в 1853. В 1870 міська влада отримала дозвіл на спорудження на Софійському майдані пам'ятника Б. Хмельницькому, встановленого тільки 1888. Крім них варто згадати ще два пам'ятники, які не збереглися до наших днів - графу О. Бобринському (1872), який керував будівництвом першої залізниці до Києва, та імператору Миколі І (1896). Найбільше будівництво в Києві останньої третини XIX ст. розгорнулося в центральній частині - на Хрещатику, який у 70-х pp. був вимощений кам'яною бруківкою і перетворився на головну вулицю міста. Тут оформилися Хрещатицька, або Думська площа (нині - Незалежності майдан) з будинками Міської думи (1876) та