Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується дуже повільно через масові та постійні епідемій чуми в місті. Особливо сильним був мор 1366 року, коли вся адміністрація покинула місто на два роки. Прочитать остальную часть записи »

Київ під татаро-монголами

Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося прорвати потужні зміцнення Києва тільки з боку воріт, розташованих в північній частині сучасної площі Майдана Незалежності, в той час порослу лісом і заболочену долину. Але й тоді кияни не здалися, а продовжували захищати місто до останньої цитаделі — потужного кам’яного храму Богородиці Десятинної, побудованого в 980 р. Однак монголо-татарам вдалося метальними машинами розбити його стіни. Храм впав, і під його руїнами було похований безліч людей. Прочитать остальную часть записи »

Київ — столиця Київської Русі

З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів.

У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Прочитать остальную часть записи »

Язичницькі кола

Язичницькі кола

В боротьбі за владу, що спалахнула між синами Святослава, переможцем вийшов Володимир (978-1015). Спочатку він спирався на язичницькі кола. Це відбилося в спорудженні величного капища на Старокиївській горі, в центрі якого стояв ідол Перуна, а поруч з ним — куміри інших язичницьких богів. Навпроти, між палацем Ольги та новим капищем, молодий князь збудував кам’яний, так званий Південний палац, де полюбляв бенкетувати з боярами, старшою дружиною і міськими старійшинами. Однак, утвердившись у Києві, Володимир, після тривалих коливань (так званий «вибір віри») і здобуття Корсуні (Херсонеса), сам прийняв хрещення і обернув у християнство візантійського обряду всю Русь. Офіційна церковна дата Володимирового хрещення — 988, але наукові дослідження доводять, що це мало місце наступного року. Прочитать остальную часть записи »

Міжнародний престиж Київської Русі

Міжнародний  престиж Київської Русі

Зростала чисельність мешканців передмість та сіл — на Печорську (Берестове), в заплаві р. Либідь (Предславине), в інших районах. Навколо столиці стали з’являтися монастирі — осередки християнської духовності. Серед них особливу роль відігравав Києво-Печерський монастир. Історія цієї обителі починається з 1051, коли чернець Антоній, що повернувся з Афону, зайняв печерку для молитов Іларіона, який став митрополитом, і навколо нього почала збиратися братія. Справжнє піднесення монастиря відбулося за часів ігуменства Феодосія, коли в ньому розпочалося будівництво Успенського собору (1073), освяченого 1078.

Серед інших монастирів з кам’яними соборами другої половини XI ст. слід зазначити Видубицький монастир, Кловський з мурованим собором Богородиці Влахернської, а також Янчин на Андріївській горі, Дмитрівеький на Михайлівській горі, Симеонів на Копиревому кінці поблизу Львівської площі. Прочитать остальную часть записи »