Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Доба Київської Русі

Доба  Київської Русі

З цього часу інтенсивність життя на теренах міста на певний час помітно спадає. Між тим немає підстав заперечувати зв’язок між протокиївськими  поселень першої і другої половин і тисячоліть. З першої половини VI су. часів напів легендарного — соціокультурна спадкоємність в історичному центрі міста добре простежується. Тому більшість сучасних дослідників, як і давніх літописців, починає власне історію міста саме з зазначеної доби.

Слід розмежовувати багато тисячолітній період передісторії Києва та власне його історію. Виникнення міського життя має осмислюватися саме як один з найважливіших моментів переходу від первісності до цивілізації, в системі відповідних суспільно-економічних та соціокультурних зрушень. Прочитать остальную часть записи »

Боротьба за Київ

Боротьба  за Київ

Боротьба за Київ велася і продовж наступних років, аж до монгольської навали, оскільки він, принаймні номінально, вважався столицею Русі і залишався найбільш багатолюдним, багатим і культурним центром Східної Європи. Складається враження, що князі мало втручалися в повсякденне життя киян, за яким стежили представники міського самоврядування. Остайні, мабуть, збиралися на спої наради в ротонді, збудованій наприкінці XII ст. в давньому центрі на Старокиївській горі, навпроти Десятинної церкви (пул. Володимирська, 3) (див. Ротонда XII-XIII ст.).

Стара версія про занепад Києва в передмонгольські час спростовується археологічними дослідженнями, проведеними в останні десятиліття. Тривало світське та храмове будівництво. Прочитать остальную часть записи »

Міжнародна арена

Міжнародна  арена

Відтоді кілька давньослов’янських поселень в районі історичного центру сучасного Киева (на Замковій горі, Щекавиці, в районі Львівської площі, на підвищеннях Подолу) почали перетворюватися на місто, князі якого протягом IX-X ст. об’єднали східнослов’янські племена на величезній території — від Балтійського до Чорного морів, підкоривши ряд інших народів і племен.

У першій половині IX ст. слов’янська держава і столицею в Києві виходить на міжнародну арену. Не виключено, що до захоплення міста варязькою дружиною князя Олега в 882 тут зберігалася місцева слов’янська династія Києвичів. Князь Аскольд, який в 860 організував похід на Константинополь і прийняв після цього хрещення, міг бути її останнім представником. Прочитать остальную часть записи »

Пограбування Києва

Пограбування  Києва

Але міжусобиці продовжували поширюватися по всій Русі, наближаючи древню столицю до катастрофи, яка відбулася 1169, коли війська володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського та його союзників, зокрема половців, взяли і пограбували Київ.

Проте Андрій не переїхав до Києва, як те робили всі його попередники, що здобували столицю. Йото влада тут протрималася менше двох років. Після десятиліття чергових міжусобиць Мономаховичам і Ольговичам вдалося досягти компромісу. Київський стіл посів прославлений у "Слові о полку Ігоревім" представник останніх, чернігівський князь Святослав, а більшість Київщини дісталася смоленському князю Рюрику Ростиславичу з роду Мономахоничів, який сіп у Вишгороді. Прочитать остальную часть записи »

Центр міста на Старокиївській горі

Центр  міста на Старокиївській горі

Наприкінці 1240 після тривалої облоги взято і спустошено Київ. Останнім осередком оборони в ньому був давній центр міста на Старокиївській горі. Але 6 грудня 1240 монголо-татарським військам вдалося прорвати укріплення іі оточити останніх захисників у Десятинній церкві. Невдовзі її стіни від ударів таранів впали. Більшість киян загинула під час штурму міста, про що свідчать археологічні й письмові джерела. Але багатьох було забрано в полон. Ремісників загарбники поселили у підвладних їм містах, зокрема, як з’ясувалося останнім часом, у приморському Судаку.

Незначна кількість людей, яким пощастило переховатися і вижити, в наступні роки поволі відроджувала осередок життя на Подолі. В середині 40-х pp. Прочитать остальную часть записи »