Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Храмово-палацовий ансамбль великокнязівської столиці

Храмово-палацовий  ансамбль великокнязівської столиці

Навпроти його, між палацем Ольги та Південним палацем, постає новий, Великий, або Західний, внаслідок чого створюється завершений храмово-палацовий ансамбль великокнязівської столиці. Серед Культурних заходів Володимирового правління варто зазначити відкриття школи та укладання у 996-997 літописного зводу. Київ відвідували численні посольства.

Водночас розгорталася забудова Подолу, розросталися передмістя в районі сучасних Львівської, Софійської та Михайлівської площ. Це вимагало значного розширення укріпленої частини міста з відповідним прокладанням вулиць, будівництвом храмів тощо. Тому імовірно, що після завершения будівництва Десятинної церкви та Західного палацу Володимир розпочав роботи по спорудженню нового, великого укріпленого міста (площею близько 80 га). Прочитать остальную часть записи »

Будівельні роботи в Софійському соборі

Будівельні  роботи в Софійському соборі

В роки правління Ярослава Мудрого (1015-18, 1019-54) завершено грандіозні будівельні роботи в Софійському соборі, при якому знаходилася митрополія, і він перетворився на духовно-просвітницький центр Давньоруської держави. Незабаром при ньому влаштовано бібліотеку і скрипторій, де переписувалися і перекладалися книги, а у 1037-39 укладено нове літописне зведення.

Поблизу від св. Софії до 1036 постали величні храми па честь небесних патронів великого князя (Георгіївський) та його дружини Ірини (Іриніпський), а потім — ще один такого ж типу, можливо на честь покровителя їх старшого сина. Ще раніше завершено фортифікаційні споруди гак званого града Ярослава з величними Золотими воротами, увінчаними церквою Благовіщення, Лядською і Жидівською брамами. Прочитать остальную часть записи »

Вступ

Вступ

Київ — місто, оповите легендами і славне своїми святинями, столиця Давньоруської держави та України — належить до найдавніших і найважливіших культурних центрів світового значення,

Перші свідчення життя людей на території Києва відносяться до льодовикового періоду і віддалені від нашого часу більше ніж на двадцять тисячоліть. Яскравим прикладом цього є знаменита Кирилівська стоянка мисливців на мамонтів. Сліди мешкання цих людей відомі і в інших частинах міста по пул. Ярославів Вал. над заплавою р. Либідь (Каравасві дачі, Протасів яр).

З утвердженням у Середньому Придніпров’ї землеробства осілі поселення давніх людей мали місце в різних районах Києва. Здебільшого вони представлені матеріалами і рипільської культури від Підгірцін на півдні Києва до Сирця на йот півночі. Прочитать остальную часть записи »

Варязька династія

Варязька  династія

Варязька династія Рюриковиче, першими представниками якої були язичники Олег (882-912) та Ігор, син Рюріка (912-945). міцно вкоренилася в східнослов’янському середовищі. На чолі численних дружин вони здійснювали походи Каспійським і Чорним морями. Протягом X ст. Русі,   розвинулася в могутню державу, що займала одне з провідних місць у тогочасній Європі. Ольга, вдова і спадкоємниця Ігоря, прийнявши хрещення за візантійським обрядом, підтримувала тісні контакти з Візантією і Німеччиною, а її сип Святослав розгромив різного степового суперника Русі в Східній Європі — Хазарський каганат і воював з Візантією.

За таких умов змінювався і вигляд Києва. На Замковій горі, де знаходилися резиденції Аскольда, Олега та Моря, вже було тісно. Прочитать остальную часть записи »

Часи правління Святополка Ізяславича

Часи  правління Святополка Ізяславича

Завдяки узгодженим діям князів на чолі з київським володарем Святополком Ізяславичем (1093- 1113) та натхненником і організатором боротьби Володимиром Мономахом, на той час князем Переяслава, було здійснено кілька переможних походів. Кочівників було розбито й відкинуто далеко в степ.

Часи правління Святополка Ізяславича уславлено спорудженням у 1108-13 на його замовлення величного Михайлівського Золотоверхого собору на Михайлівській горі, неподалік від меншого за розмірами Димитрівського собору, збудованого його батьком Ізяславом Ярославичем. На цей час Михайлівська гора вже була добре укріпленою і становила окремий град Ізяслава — Святополка. Тоді ж, у 1108 зведено надбрамну Троїцьку церкву Києво-Печерського монастиря. Прочитать остальную часть записи »