Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Міжнародний престиж Київської Русі

Міжнародний  престиж Київської Русі

Зростала чисельність мешканців передмість та сіл — на Печорську (Берестове), в заплаві р. Либідь (Предславине), в інших районах. Навколо столиці стали з’являтися монастирі — осередки християнської духовності. Серед них особливу роль відігравав Києво-Печерський монастир. Історія цієї обителі починається з 1051, коли чернець Антоній, що повернувся з Афону, зайняв печерку для молитов Іларіона, який став митрополитом, і навколо нього почала збиратися братія. Справжнє піднесення монастиря відбулося за часів ігуменства Феодосія, коли в ньому розпочалося будівництво Успенського собору (1073), освяченого 1078.

Серед інших монастирів з кам’яними соборами другої половини XI ст. слід зазначити Видубицький монастир, Кловський з мурованим собором Богородиці Влахернської, а також Янчин на Андріївській горі, Дмитрівеький на Михайлівській горі, Симеонів на Копиревому кінці поблизу Львівської площі. Прочитать остальную часть записи »

Доба Київської Русі

Доба  Київської Русі

З цього часу інтенсивність життя на теренах міста на певний час помітно спадає. Між тим немає підстав заперечувати зв’язок між протокиївськими  поселень першої і другої половин і тисячоліть. З першої половини VI су. часів напів легендарного — соціокультурна спадкоємність в історичному центрі міста добре простежується. Тому більшість сучасних дослідників, як і давніх літописців, починає власне історію міста саме з зазначеної доби.

Слід розмежовувати багато тисячолітній період передісторії Києва та власне його історію. Виникнення міського життя має осмислюватися саме як один з найважливіших моментів переходу від первісності до цивілізації, в системі відповідних суспільно-економічних та соціокультурних зрушень. Прочитать остальную часть записи »

Боротьба за Київ

Боротьба  за Київ

Боротьба за Київ велася і продовж наступних років, аж до монгольської навали, оскільки він, принаймні номінально, вважався столицею Русі і залишався найбільш багатолюдним, багатим і культурним центром Східної Європи. Складається враження, що князі мало втручалися в повсякденне життя киян, за яким стежили представники міського самоврядування. Остайні, мабуть, збиралися на спої наради в ротонді, збудованій наприкінці XII ст. в давньому центрі на Старокиївській горі, навпроти Десятинної церкви (пул. Володимирська, 3) (див. Ротонда XII-XIII ст.).

Стара версія про занепад Києва в передмонгольські час спростовується археологічними дослідженнями, проведеними в останні десятиліття. Тривало світське та храмове будівництво. Прочитать остальную часть записи »

Міжнародна арена

Міжнародна  арена

Відтоді кілька давньослов’янських поселень в районі історичного центру сучасного Киева (на Замковій горі, Щекавиці, в районі Львівської площі, на підвищеннях Подолу) почали перетворюватися на місто, князі якого протягом IX-X ст. об’єднали східнослов’янські племена на величезній території — від Балтійського до Чорного морів, підкоривши ряд інших народів і племен.

У першій половині IX ст. слов’янська держава і столицею в Києві виходить на міжнародну арену. Не виключено, що до захоплення міста варязькою дружиною князя Олега в 882 тут зберігалася місцева слов’янська династія Києвичів. Князь Аскольд, який в 860 організував похід на Константинополь і прийняв після цього хрещення, міг бути її останнім представником. Прочитать остальную часть записи »

Пограбування Києва

Пограбування  Києва

Але міжусобиці продовжували поширюватися по всій Русі, наближаючи древню столицю до катастрофи, яка відбулася 1169, коли війська володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського та його союзників, зокрема половців, взяли і пограбували Київ.

Проте Андрій не переїхав до Києва, як те робили всі його попередники, що здобували столицю. Йото влада тут протрималася менше двох років. Після десятиліття чергових міжусобиць Мономаховичам і Ольговичам вдалося досягти компромісу. Київський стіл посів прославлений у "Слові о полку Ігоревім" представник останніх, чернігівський князь Святослав, а більшість Київщини дісталася смоленському князю Рюрику Ростиславичу з роду Мономахоничів, який сіп у Вишгороді. Прочитать остальную часть записи »