Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2019
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Последние публикации

Київ під татаро-монголами

Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося прорвати потужні зміцнення Києва тільки з боку воріт, розташованих в північній частині сучасної площі Майдана Незалежності, в той час порослу лісом і заболочену долину. Але й тоді кияни не здалися, а продовжували захищати місто до останньої цитаделі — потужного кам’яного храму Богородиці Десятинної, побудованого в 980 р. Однак монголо-татарам вдалося метальними машинами розбити його стіни. Храм впав, і під його руїнами було похований безліч людей. Прочитать остальную часть записи »

Київ — столиця Київської Русі

З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів.

У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Прочитать остальную часть записи »

Язичницькі кола

Язичницькі кола

В боротьбі за владу, що спалахнула між синами Святослава, переможцем вийшов Володимир (978-1015). Спочатку він спирався на язичницькі кола. Це відбилося в спорудженні величного капища на Старокиївській горі, в центрі якого стояв ідол Перуна, а поруч з ним — куміри інших язичницьких богів. Навпроти, між палацем Ольги та новим капищем, молодий князь збудував кам’яний, так званий Південний палац, де полюбляв бенкетувати з боярами, старшою дружиною і міськими старійшинами. Однак, утвердившись у Києві, Володимир, після тривалих коливань (так званий «вибір віри») і здобуття Корсуні (Херсонеса), сам прийняв хрещення і обернув у християнство візантійського обряду всю Русь. Офіційна церковна дата Володимирового хрещення — 988, але наукові дослідження доводять, що це мало місце наступного року. Прочитать остальную часть записи »

Міжнародний престиж Київської Русі

Міжнародний  престиж Київської Русі

Зростала чисельність мешканців передмість та сіл — на Печорську (Берестове), в заплаві р. Либідь (Предславине), в інших районах. Навколо столиці стали з’являтися монастирі — осередки християнської духовності. Серед них особливу роль відігравав Києво-Печерський монастир. Історія цієї обителі починається з 1051, коли чернець Антоній, що повернувся з Афону, зайняв печерку для молитов Іларіона, який став митрополитом, і навколо нього почала збиратися братія. Справжнє піднесення монастиря відбулося за часів ігуменства Феодосія, коли в ньому розпочалося будівництво Успенського собору (1073), освяченого 1078.

Серед інших монастирів з кам’яними соборами другої половини XI ст. слід зазначити Видубицький монастир, Кловський з мурованим собором Богородиці Влахернської, а також Янчин на Андріївській горі, Дмитрівеький на Михайлівській горі, Симеонів на Копиревому кінці поблизу Львівської площі. Прочитать остальную часть записи »

Доба Київської Русі

Доба  Київської Русі

З цього часу інтенсивність життя на теренах міста на певний час помітно спадає. Між тим немає підстав заперечувати зв’язок між протокиївськими  поселень першої і другої половин і тисячоліть. З першої половини VI су. часів напів легендарного — соціокультурна спадкоємність в історичному центрі міста добре простежується. Тому більшість сучасних дослідників, як і давніх літописців, починає власне історію міста саме з зазначеної доби.

Слід розмежовувати багато тисячолітній період передісторії Києва та власне його історію. Виникнення міського життя має осмислюватися саме як один з найважливіших моментів переходу від первісності до цивілізації, в системі відповідних суспільно-економічних та соціокультурних зрушень. Прочитать остальную часть записи »