Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Центр міста на Старокиївській горі

Центр  міста на Старокиївській горі

Наприкінці 1240 після тривалої облоги взято і спустошено Київ. Останнім осередком оборони в ньому був давній центр міста на Старокиївській горі. Але 6 грудня 1240 монголо-татарським військам вдалося прорвати укріплення іі оточити останніх захисників у Десятинній церкві. Невдовзі її стіни від ударів таранів впали. Більшість киян загинула під час штурму міста, про що свідчать археологічні й письмові джерела. Але багатьох було забрано в полон. Ремісників загарбники поселили у підвладних їм містах, зокрема, як з’ясувалося останнім часом, у приморському Судаку.

Незначна кількість людей, яким пощастило переховатися і вижити, в наступні роки поволі відроджувала осередок життя на Подолі. В середині 40-х pp. Прочитать остальную часть записи »

Храмово-палацовий ансамбль великокнязівської столиці

Храмово-палацовий  ансамбль великокнязівської столиці

Навпроти його, між палацем Ольги та Південним палацем, постає новий, Великий, або Західний, внаслідок чого створюється завершений храмово-палацовий ансамбль великокнязівської столиці. Серед Культурних заходів Володимирового правління варто зазначити відкриття школи та укладання у 996-997 літописного зводу. Київ відвідували численні посольства.

Водночас розгорталася забудова Подолу, розросталися передмістя в районі сучасних Львівської, Софійської та Михайлівської площ. Це вимагало значного розширення укріпленої частини міста з відповідним прокладанням вулиць, будівництвом храмів тощо. Тому імовірно, що після завершения будівництва Десятинної церкви та Західного палацу Володимир розпочав роботи по спорудженню нового, великого укріпленого міста (площею близько 80 га). Прочитать остальную часть записи »

Будівельні роботи в Софійському соборі

Будівельні  роботи в Софійському соборі

В роки правління Ярослава Мудрого (1015-18, 1019-54) завершено грандіозні будівельні роботи в Софійському соборі, при якому знаходилася митрополія, і він перетворився на духовно-просвітницький центр Давньоруської держави. Незабаром при ньому влаштовано бібліотеку і скрипторій, де переписувалися і перекладалися книги, а у 1037-39 укладено нове літописне зведення.

Поблизу від св. Софії до 1036 постали величні храми па честь небесних патронів великого князя (Георгіївський) та його дружини Ірини (Іриніпський), а потім — ще один такого ж типу, можливо на честь покровителя їх старшого сина. Ще раніше завершено фортифікаційні споруди гак званого града Ярослава з величними Золотими воротами, увінчаними церквою Благовіщення, Лядською і Жидівською брамами. Прочитать остальную часть записи »

Вступ

Вступ

Київ — місто, оповите легендами і славне своїми святинями, столиця Давньоруської держави та України — належить до найдавніших і найважливіших культурних центрів світового значення,

Перші свідчення життя людей на території Києва відносяться до льодовикового періоду і віддалені від нашого часу більше ніж на двадцять тисячоліть. Яскравим прикладом цього є знаменита Кирилівська стоянка мисливців на мамонтів. Сліди мешкання цих людей відомі і в інших частинах міста по пул. Ярославів Вал. над заплавою р. Либідь (Каравасві дачі, Протасів яр).

З утвердженням у Середньому Придніпров’ї землеробства осілі поселення давніх людей мали місце в різних районах Києва. Здебільшого вони представлені матеріалами і рипільської культури від Підгірцін на півдні Києва до Сирця на йот півночі. Прочитать остальную часть записи »

Варязька династія

Варязька  династія

Варязька династія Рюриковиче, першими представниками якої були язичники Олег (882-912) та Ігор, син Рюріка (912-945). міцно вкоренилася в східнослов’янському середовищі. На чолі численних дружин вони здійснювали походи Каспійським і Чорним морями. Протягом X ст. Русі,   розвинулася в могутню державу, що займала одне з провідних місць у тогочасній Європі. Ольга, вдова і спадкоємниця Ігоря, прийнявши хрещення за візантійським обрядом, підтримувала тісні контакти з Візантією і Німеччиною, а її сип Святослав розгромив різного степового суперника Русі в Східній Європі — Хазарський каганат і воював з Візантією.

За таких умов змінювався і вигляд Києва. На Замковій горі, де знаходилися резиденції Аскольда, Олега та Моря, вже було тісно. Прочитать остальную часть записи »