Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2019
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Последние публикации

Боротьба за Київ

Боротьба  за Київ

Боротьба за Київ велася і продовж наступних років, аж до монгольської навали, оскільки він, принаймні номінально, вважався столицею Русі і залишався найбільш багатолюдним, багатим і культурним центром Східної Європи. Складається враження, що князі мало втручалися в повсякденне життя киян, за яким стежили представники міського самоврядування. Остайні, мабуть, збиралися на спої наради в ротонді, збудованій наприкінці XII ст. в давньому центрі на Старокиївській горі, навпроти Десятинної церкви (пул. Володимирська, 3) (див. Ротонда XII-XIII ст.).

Стара версія про занепад Києва в передмонгольські час спростовується археологічними дослідженнями, проведеними в останні десятиліття. Тривало світське та храмове будівництво. Прочитать остальную часть записи »

Міжнародна арена

Міжнародна  арена

Відтоді кілька давньослов’янських поселень в районі історичного центру сучасного Киева (на Замковій горі, Щекавиці, в районі Львівської площі, на підвищеннях Подолу) почали перетворюватися на місто, князі якого протягом IX-X ст. об’єднали східнослов’янські племена на величезній території — від Балтійського до Чорного морів, підкоривши ряд інших народів і племен.

У першій половині IX ст. слов’янська держава і столицею в Києві виходить на міжнародну арену. Не виключено, що до захоплення міста варязькою дружиною князя Олега в 882 тут зберігалася місцева слов’янська династія Києвичів. Князь Аскольд, який в 860 організував похід на Константинополь і прийняв після цього хрещення, міг бути її останнім представником. Прочитать остальную часть записи »

Пограбування Києва

Пограбування  Києва

Але міжусобиці продовжували поширюватися по всій Русі, наближаючи древню столицю до катастрофи, яка відбулася 1169, коли війська володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського та його союзників, зокрема половців, взяли і пограбували Київ.

Проте Андрій не переїхав до Києва, як те робили всі його попередники, що здобували столицю. Йото влада тут протрималася менше двох років. Після десятиліття чергових міжусобиць Мономаховичам і Ольговичам вдалося досягти компромісу. Київський стіл посів прославлений у "Слові о полку Ігоревім" представник останніх, чернігівський князь Святослав, а більшість Київщини дісталася смоленському князю Рюрику Ростиславичу з роду Мономахоничів, який сіп у Вишгороді. Прочитать остальную часть записи »

Центр міста на Старокиївській горі

Центр  міста на Старокиївській горі

Наприкінці 1240 після тривалої облоги взято і спустошено Київ. Останнім осередком оборони в ньому був давній центр міста на Старокиївській горі. Але 6 грудня 1240 монголо-татарським військам вдалося прорвати укріплення іі оточити останніх захисників у Десятинній церкві. Невдовзі її стіни від ударів таранів впали. Більшість киян загинула під час штурму міста, про що свідчать археологічні й письмові джерела. Але багатьох було забрано в полон. Ремісників загарбники поселили у підвладних їм містах, зокрема, як з’ясувалося останнім часом, у приморському Судаку.

Незначна кількість людей, яким пощастило переховатися і вижити, в наступні роки поволі відроджувала осередок життя на Подолі. В середині 40-х pp. Прочитать остальную часть записи »

Храмово-палацовий ансамбль великокнязівської столиці

Храмово-палацовий  ансамбль великокнязівської столиці

Навпроти його, між палацем Ольги та Південним палацем, постає новий, Великий, або Західний, внаслідок чого створюється завершений храмово-палацовий ансамбль великокнязівської столиці. Серед Культурних заходів Володимирового правління варто зазначити відкриття школи та укладання у 996-997 літописного зводу. Київ відвідували численні посольства.

Водночас розгорталася забудова Подолу, розросталися передмістя в районі сучасних Львівської, Софійської та Михайлівської площ. Це вимагало значного розширення укріпленої частини міста з відповідним прокладанням вулиць, будівництвом храмів тощо. Тому імовірно, що після завершения будівництва Десятинної церкви та Західного палацу Володимир розпочав роботи по спорудженню нового, великого укріпленого міста (площею близько 80 га). Прочитать остальную часть записи »