Короткий нарис історії Києва

Але міжусобиці продовжували поширюватися по всій Русі, наближаючи древню столицю до катастрофи, яка відбулася 1169, коли війська володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського та його союзників, зокрема половців, взяли і пограбували Київ. Проте Андрій не переїхав до Києва, як те робили всі його попередники, що здобували столицю. Йото влада тут протрималася менше двох років. Після десятиліття чергових міжусобиць Мономаховичам і Ольговичам вдалося досягти компромісу. Київський стіл посів прославлений у "Слові о полку Ігоревім" представник останніх, чернігівський князь Святослав, а більшість Київщини дісталася смоленському князю Рюрику Ростиславичу з роду Мономахоничів, який сіп у Вишгороді. (більше…)

Наприкінці 1240 після тривалої облоги взято і спустошено Київ. Останнім осередком оборони в ньому був давній центр міста на Старокиївській горі. Але 6 грудня 1240 монголо-татарським військам вдалося прорвати укріплення іі оточити останніх захисників у Десятинній церкві. Невдовзі її стіни від ударів таранів впали. Більшість киян загинула під час штурму міста, про що свідчать археологічні й письмові джерела. Але багатьох було забрано в полон. Ремісників загарбники поселили у підвладних їм містах, зокрема, як з'ясувалося останнім часом, у приморському Судаку. Незначна кількість людей, яким пощастило переховатися і вижити, в наступні роки поволі відроджувала осередок життя на Подолі. В середині 40-х pp. (більше…)

Навпроти його, між палацем Ольги та Південним палацем, постає новий, Великий, або Західний, внаслідок чого створюється завершений храмово-палацовий ансамбль великокнязівської столиці. Серед Культурних заходів Володимирового правління варто зазначити відкриття школи та укладання у 996-997 літописного зводу. Київ відвідували численні посольства. Водночас розгорталася забудова Подолу, розросталися передмістя в районі сучасних Львівської, Софійської та Михайлівської площ. Це вимагало значного розширення укріпленої частини міста з відповідним прокладанням вулиць, будівництвом храмів тощо. Тому імовірно, що після завершения будівництва Десятинної церкви та Західного палацу Володимир розпочав роботи по спорудженню нового, великого укріпленого міста (площею близько 80 га). (більше&helli

В роки правління Ярослава Мудрого (1015-18, 1019-54) завершено грандіозні будівельні роботи в Софійському соборі, при якому знаходилася митрополія, і він перетворився на духовно-просвітницький центр Давньоруської держави. Незабаром при ньому влаштовано бібліотеку і скрипторій, де переписувалися і перекладалися книги, а у 1037-39 укладено нове літописне зведення. Поблизу від св. Софії до 1036 постали величні храми па честь небесних патронів великого князя (Георгіївський) та його дружини Ірини (Іриніпський), а потім - ще один такого ж типу, можливо на честь покровителя їх старшого сина. Ще раніше завершено фортифікаційні споруди гак званого града Ярослава з величними Золотими воротами, увінчаними церквою Благовіщення, Лядською і Жидівською брамами. (більше…)

Київ - місто, оповите легендами і славне своїми святинями, столиця Давньоруської держави та України - належить до найдавніших і найважливіших культурних центрів світового значення, Перші свідчення життя людей на території Києва відносяться до льодовикового періоду і віддалені від нашого часу більше ніж на двадцять тисячоліть. Яскравим прикладом цього є знаменита Кирилівська стоянка мисливців на мамонтів. Сліди мешкання цих людей відомі і в інших частинах міста по пул. Ярославів Вал. над заплавою р. Либідь (Каравасві дачі, Протасів яр). З утвердженням у Середньому Придніпров'ї землеробства осілі поселення давніх людей мали місце в різних районах Києва. Здебільшого вони представлені матеріалами і рипільської культури від Підгірцін на півдні Києва до Сирця на йот півночі. (більше&he