Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Суперництво між Братською та Лаврською школами

Суперництво  між Братською та Лаврською школами

Виникла загроза суперництва між Братською та Лаврською школами. Київське братство звернулося до П. Могили з пропозицією об’єднати їх на базі Братської, але з визнанням П. Могили її "довічним охоронцем і наставником". З нового 1632 навчального року об’єднана школа під назвою Киево-Могилянської колегії почала діяти на базі Братського монастиря. Першим її ректором було призначено І. Трофимовича-Коздонського, префектом (застуником ректора) — С. Косона. Її інтелектуальним рівень і матеріальна забезпеченість, як і кількість учнів, значно зросли. Того ж року П. Могилу обрано митрополитом і йому швидко вдалося домогтися офіційного визнання польською владою православної Київської митрополії. Прочитать остальную часть записи »

Анти-уніатський виступ

Анти-уніатський  виступ

У лютому 1618 у Києві відбувся потужний анти-уніатський виступ, під час якого повсталі городяни втопили під кригами напроти Видубицького монастиря намісника уніатського митрополита А. Грековича та погромили житла його прибічників. Тоді ж за свавілля і знущання було забито королівського збирача податків шляхтича Оклинського. Ці події, як і виступи козацтва на захист православ’я, змусили Сигізмунда III видати 1618 грамоту з гарантуванням і розширенням прав православних городян Києва. За цією грамотою, між іншим, за ними закріплювалася в користування гора Щековиця з усіма угіддями навколо неї.

Але не було забуто й інтереси католиків. У 1619- 20 при підтримці польських урядовців під горою Уздихалміицею (що височить над Андріївським узвозом нижче Андріївської церкви, навпроти Замкової гори) засновано костьол і очоленою ієзуїтами школою. Прочитать остальную часть записи »

Зміцнення Києва

Зміцнення  Києва

Зміцнення Києва і його князів турбувало Казимира, який, залишаючись великим князем Литовським, був обраним і на польський престол. Тому після смерті Семеопа Олельковича він відмовився затверджувати київським князем йото сина Василя чи брата Михайла, а призначив у місто своїм намісником Мартина Гаштовта. Для киян це була подвійна образа: останній не був князівського роду і сповідував чужу, католицьку, віру. Вони двічі не пускали його в місто, але перед загрозою походу на Київ королівських військ були змушені змиритися. Як констатує з цього приводу Густинський літопис: "І відтоді на Києві князі перестали бути, а замість князів воєводи почалися".

В 1480 кримський хан Менглі-Гірей несподівано напав на Київ, спустошив навколишні монастирі і Поділ, але мешканці міста на чолі з воєводою Іваном Ходкевичем змогли відстояти замок. Прочитать остальную часть записи »

Становлення і початковий розвиток братської школи

Становлення  і початковий розвиток братської школи

Точної дати організаційного оформлення Київського братства не маємо, але побічні дані дають можливість відносити цю подію до кінця 1615. Центром Київського братства стала садиба знатної і заможної київської православної шляхтянки Галшки (Єлізавети) Гулевичівни Лозки, яка 15 жовтня 1615 відписала братству свій будинок на Подолі поруч з Братським монастирем, з усіма належними "до того двору і палацу правами, пожитками, приходами і всякими належностями". Всі прибутки від переданих братству местностей вона наказувала спрямувати на влаштування школи "дітям тако шляхетським, яко і міським" і гостинного двору для православних паломників, що відвідували київські святині.

Поливо значения для зміцнення авторитету братства мав вступ до нього 1620 гетьмана Петра Конаше-вича-Сагайдачного з усім запорізьким козацтвом, який у 1616 став і гетьманом українських реєстрових козаків. Прочитать остальную часть записи »

Люблінська унія 1569

Люблінська  унія 1569

Відповідно до норм магдебурзького права, міськими справами в Києві відав магістрат, який складався з радників ("радців") на чолі з війтом, що їх обирала міська громада. Провідну роль в ній відігравали знатні купецькі, "патріціанські" сім’ї. Для розгляду судових справ обиралися так звані лавники (судійська колегія). При необхідності кияни обирали також окремих посланців, ("сеньйорів"), які репрезентували місто перед великим князем чи королем.

Люблінська унія 1569, за якою Польща та Велике князівство. Литовське перетворювалися в єдину федеративну державу — Річ Посполиту, а українські землі, що раніше були під владою Вільно, передавалися під юрисдикцію Варшави, в становищі Києва принципово нічого не змінила. Прочитать остальную часть записи »