Литовсько-польські часи

Литовсько-польські часи

Суперництво між Братською та Лаврською школами

Литовсько-польські часи
Виникла загроза суперництва між Братською та Лаврською школами. Київське братство звернулося до П. Могили з пропозицією об'єднати їх на базі Братської, але з визнанням П. Могили її "довічним охоронцем і наставником". З нового 1632 навчального року об'єднана школа під назвою Киево-Могилянської колегії почала діяти на базі Братського монастиря. Першим її ректором було призначено І. Трофимовича-Коздонського, префектом (застуником ректора) - С. Косона. Її інтелектуальним рівень і матеріальна забезпеченість, як і кількість учнів, значно зросли. Того ж року П. Могилу обрано митрополитом і йому швидко вдалося домогтися офіційного визнання польською владою православної Київської митрополії. (більше…)

Анти-уніатський виступ

Литовсько-польські часи
У лютому 1618 у Києві відбувся потужний анти-уніатський виступ, під час якого повсталі городяни втопили під кригами напроти Видубицького монастиря намісника уніатського митрополита А. Грековича та погромили житла його прибічників. Тоді ж за свавілля і знущання було забито королівського збирача податків шляхтича Оклинського. Ці події, як і виступи козацтва на захист православ'я, змусили Сигізмунда III видати 1618 грамоту з гарантуванням і розширенням прав православних городян Києва. За цією грамотою, між іншим, за ними закріплювалася в користування гора Щековиця з усіма угіддями навколо неї. Але не було забуто й інтереси католиків. У 1619- 20 при підтримці польських урядовців під горою Уздихалміицею (що височить над Андріївським узвозом нижче Андріївської церкви, навпроти Замково

Зміцнення Києва

Литовсько-польські часи
Зміцнення Києва і його князів турбувало Казимира, який, залишаючись великим князем Литовським, був обраним і на польський престол. Тому після смерті Семеопа Олельковича він відмовився затверджувати київським князем йото сина Василя чи брата Михайла, а призначив у місто своїм намісником Мартина Гаштовта. Для киян це була подвійна образа: останній не був князівського роду і сповідував чужу, католицьку, віру. Вони двічі не пускали його в місто, але перед загрозою походу на Київ королівських військ були змушені змиритися. Як констатує з цього приводу Густинський літопис: "І відтоді на Києві князі перестали бути, а замість князів воєводи почалися". В 1480 кримський хан Менглі-Гірей несподівано напав на Київ, спустошив навколишні монастирі і Поділ, але мешканці міста на чолі

Становлення і початковий розвиток братської школи

Литовсько-польські часи
Точної дати організаційного оформлення Київського братства не маємо, але побічні дані дають можливість відносити цю подію до кінця 1615. Центром Київського братства стала садиба знатної і заможної київської православної шляхтянки Галшки (Єлізавети) Гулевичівни Лозки, яка 15 жовтня 1615 відписала братству свій будинок на Подолі поруч з Братським монастирем, з усіма належними "до того двору і палацу правами, пожитками, приходами і всякими належностями". Всі прибутки від переданих братству местностей вона наказувала спрямувати на влаштування школи "дітям тако шляхетським, яко і міським" і гостинного двору для православних паломників, що відвідували київські святині. Поливо значения для зміцнення авторитету братства мав вступ до нього 1620 гетьмана Петра Конаше-ви

Люблінська унія 1569

Литовсько-польські часи
Відповідно до норм магдебурзького права, міськими справами в Києві відав магістрат, який складався з радників ("радців") на чолі з війтом, що їх обирала міська громада. Провідну роль в ній відігравали знатні купецькі, "патріціанські" сім'ї. Для розгляду судових справ обиралися так звані лавники (судійська колегія). При необхідності кияни обирали також окремих посланців, ("сеньйорів"), які репрезентували місто перед великим князем чи королем. Люблінська унія 1569, за якою Польща та Велике князівство. Литовське перетворювалися в єдину федеративну державу - Річ Посполиту, а українські землі, що раніше були під владою Вільно, передавалися під юрисдикцію Варшави, в становищі Києва принципово нічого не змінила. (більше…)