Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва

Диверсійно-підривна робота

Диверсійно-підривна  робота

З перших днів окупації вони розгорнули диверсійно-підривну роботу, якою керував B.C. Кудряшов. З ладу було виведено водокачки на залізниці, залізничні майстерні, окремі цехи на фабриках і заводах, які не встигли підірвати при відступі. Але впродовж жовтня 1941 майже всіх учасників київського комуністичного підпілля було схоплено. В 1942 закатовано керівника її розвідувально-диверсійного підрозділу І.Д. Кудрю.

Проте, завдяки наявності заздалегідь створених запасних підпільних партій комсомольських структур наприкінці року диверсійно-підривну діяльність в місті відновлено. В грудні 1941 – січні 1942 в місті склалася підпільна більшовицька організація "Смерть німецьким окупантам", яка мала 20 явочних квартир, облаштований схрон з друкарнею, зброєю, радіоприймачами. Прочитать остальную часть записи »

Барикади з лантухів із землею

Барикади  з лантухів із землею

На західних підступах до Києва в липні – серпні 1941 споруджено три оборонні лінії, які південніше та північніше міста впиралися в Дніпро. Поперек трас і основних вулиць – Брест-Литовського шосе, бульвару Т. Шевченка, вул. Леніна, Хрещатика та ін.- споруджувалися барикади з лантухів із землею, перед якими ставили металеві протитанкові "їжаки". Завдяки героїчним зусиллям бійців Південно-Західного фронту та мешканців міста наступ сил вермахта на столицю України в середині липня 1941 зупинено. Під час боїв радянські війська переходили в контратаки.

В цей час розпочалася планомірна евакуація підприємств стратегічного призначення – заводу "Арсенал", інших військових заводів, а також установ та окремих громадян за спеціальними дозволами. Прочитать остальную часть записи »

Лінія Десни

Лінія Десни

9 вересня II танкова група та II армія німців, які вже вийшли на лінію Десни, атакували і захопили Чернігів, розгортаючи з півночі через Ніжин і Конотоп подальший наступ на Яготин, Прилуки, Ромни та Лохвицю. Командуючий Півдонно-Західним фронтом генерал-полковник. Кирпонос розумів небезпеку становища, яке склалося, і 11 вересня 1941 звернувся до Ставки Верховного Головнокомандуючого з пропозицією негайно піднести війська за Дніпро і зайняти рубіж по р. Псел. Але Й. Сталін був налаштований утримувати Київ будь-якою ціною. Така рішучість була тільки па користь німецькому командуванню. 12 вересня з Кременчуцького плацдарму почався наступ на Лубни, Лохвицю і Полтаву І танкової групи та XVII армії німців. 15 вересня обидві групи з’єдналися в районі Лохвиці, замкнувши кільце навколо всього київського угрупування радянських військ. Прочитать остальную часть записи »

Частини Червоної армії

Частини Червоної армії

Перед загрозою оточення німецькі війська 5-6 листопада терміново виходили з міста, розстрілюючи ув’язнених та підпалюючи квартали навколо Софіївської та Львівської площ, по вул. Володи мирській, Великій Житомирській, Костьольній, колишній Інститут шляхетних дівчат, Публічну бібліотеку тощо. Підірвано було залізничні станції та колії, рештки заводів і комунального господарства міста.

6 листопада в Київ увійшли основні частини Червоної армії. Місто було зруйновано і знелюднено. Центр являв самі обгорілі руїни, серед яких де-не-де можна було побачити окремих виснажених, деморалізованих людей. Всього в місті на цей час було близько 100 тис. мешканців, тобто приблизно десята частина його передвоєнного населення. 7 листопада на Софійській площі відбувся військовий парад на честь 26-ї річниці "Великого Жовтня" та звільнення міста від німецько-фашистських окупантів. Прочитать остальную часть записи »

Ставлення нацистів до населення України

Ставлення  нацистів до населення України

Непересічними подіями в житті окупованого Києва були футбольні матчі між футболістами місцевої команди "Динамо", що опинилися в оточенні наприкінці вересня 1941 і, пробравшись до рідного міста, організували тут команду "Старт", і німецькими командами. Кияни здобули перемоги в усіх 9 зіграних матчах. Після перемоги па стадіоні "Зеніт" над військовою командою "Флякельф" 9 серпня 1942 їх заарештовано і кинуто в Сирецький концтабір. 23 лютого 1943 підпільники спалили механічний завод "Спорт". У відповідь фашисти наступного дня розстріляли велику групу заручників із Сирецького концтабору, серед яких були і футболісти "Динамо" М. Прочитать остальную часть записи »