Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Перемога радянських військ на Курській дузі

Перемога  радянських військ на Курській дузі

Перемога радянських військ на Курській дузі в липні 1943 створила умови для наступу сил Червоної армії на Україні. На кінець вересня 1943 700-кіломет-ровим фронтом вони вийшли на лінію Дніпра — від Гомеля до Запоріжжя. Німці створили потужну лінію оборони вздовж високого правого берега Дніпра, так званий "Східний вал", центральною ланкою якого був Київ. Гітлер поклявся, що радянські війська ніколи не просунуться західніше Дніпра, який стане східним кордоном рейху. Але війська І Українського фронту під командуванням генерала армії М.Ф. Батуті на, що вийшли в районі Києва до Дніпра наприкінці вересня 1943, форсували його в кількох місцях. 29 вересня визволено Дарницю. На ЗО вересня Червона армія мала на правому березі Дніпра поблизу Києва вже 9 плацдармів. Прочитать остальную часть записи »

Нацистський прапор

Нацистський  прапор

Опівдні 19 вересня над містом піднято нацистський прапор. Вздовж схилів високого правого берега Дніпра розгорнуто артилерійські батареї та засоби протиповітряної оборони. Слідом за гітлерівськими військами, до Києва почали прибувати походні групи Організації українських націоналістів (лояльної на той час до німців фракції А. Мельника). Вони на третій донь від початку окупації Києва почали видавати в ньому свою газету "Українське слово". Але всупереч сподіванням українських націоналістів, німці не збиралися створювати не тільки формально незалежну, а навіть будь-скільки автономну Україну. 20 серпня 1941 створено рейхскомісаріат "Україна" з центром у Рівному, до якого увійшов Київ. Прочитать остальную часть записи »

Радянське керівництво

Радянське  керівництво

Якщо відповідальність за руйнацію споруд Києва лежить переважно на радянському керівництві, то ще небачене за масштабами в світовій історії систематичне знищення мешканців міста здійснювалося окупаційною владою. 23 серпня рейхєміністр окупованих східних областей видав наказ про вжиття надзвичайних каральних заходів щодо населення на окупованих територіях СРСР. 29 вересня 1941 почався масовий розстріл київських євреїв у Бабиному Яру. Загалом під час окупації міста тут було знищено близько 100 тис. осіб єврейської національності, учасників опору, військовополонених та інших категорій громадян.

Паралельно з Бабиним Яром розгорталася трагедія в концентраційних таборах радянських військовополонених на околицях міста. Прочитать остальную часть записи »

Вступ

Вступ

Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 нападом Німеччини на Польщу. А 17 вересня частини Червоної армії перейшли польський кордон і вдарили в тил Війську польському, що означало вступ СРСР у Другу світову війну.

Вранці 22 червня 1941 війська нацистської Німеччини та її сателітів, Угорщини та Румунії, атакували радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного морів. Розпочалася Велика Вітчизняна війна народів СРСР. Щодня з світанку 22 червня Київ бомбардували. Першими ударів з повітря зазнали військові склади, аеродроми, військовий завод № 43 по Брест-Литовєькому шосе, завод "Більшовик" та інші стратегічні об’єкти. З липня передові загони німецької армії вийшли на лінію р. Ірпінь, наблизившись до Києва на відстань 20-ЗО км. Прочитать остальную часть записи »