Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Український військовий з’їзд

Український  військовий з'їзд

Це підтримали І Український військовий з’їзд, який проходив у Києві 5-8 травня, та І Всеукраїнський з’їзд селян, що відкрився в Києві 28 травня. Невдовзі розпочалися переговори з Тимчасовим урядом про визнання української автономії та влади Центральної Ради над губерніями, населеними переважно українцями. Проте З червня Тимчасовий уряд відхилив вимога Центральної Ради. Наступного дня в Києві відкрився II Всеукраїнський військовий з’їзд, який повністю підтримав позицію Центральної Ради, а їй самій запропонував самостійно перейти до встановлення автономії. Натхненна такою підтримкою Центральна Рада 10 червня на Софіївському майдані проголосила свій І Універсал, де декларувався автономний статус України. Прочитать остальную часть записи »

Повстання в Петрограді

Повстання в Петрограді

27 жовтня на об’єднаному засіданні Рад робітничих і солдатських депутаті в, орієнтованих на більшовиків, прийнято рішення про підтримку повстання в Петрограді та організацію нового, більшовицького, Військово-революційного комітету і передачу йому всієї влади в Києві. Спираючись на червоногвардійські загони робітників заводу "Арсенал" та деякі військові частини (всього до 6,6 тис. чоловік), цей ревком на чолі з Л. Пятаковим, Я. Гамарником, В. Затонським та іншими зайняв Марийський палац і розпочав активну підготовку збройного повстання. Але більш досвідчені військові з Штабу округу випередили більшовиків і 28 жовтня оточили палац та заарештували ревком. Офіцери й козаки хотіли на місці розправитися з більшовицькими ватажками, але делегація Центральної Ради, що встигла прибути на місце подій, спромоглася їх звільнити. Прочитать остальную часть записи »

Стрілянина в Києві

Стрілянина  в Києві

На кілька годин стрілянина в Києві вщухла. Але по полудні зненацька з лівого берега Дніпра по місту почала бити артилерія. Вранці цього дня, 22 січня, передові радянські частини з бронепоїздами під командуванням ІО. Коцюбинського зайняли Дарницю, мости через Дніпро і невдовзі опанували всю залізничну колію до міського вокзалу. Водночас з півночі в Київ вступали загоїш "червоних козаків" В. Примакова. За таких умов становище Центральної Ради стало безнадійним — рештки її сил могли бути оточеними в центрі міста. В ніч з 26 на 27 січня 1918 Кабінеї міністрів та Мала рада в супроводі близько З тисяч вояків залишили Київ, вирушивши на захід, на Ковель, де стояли німецькі частини. Прочитать остальную часть записи »

Представники коаліції

Представники  коаліції

Справу вирішили саме ці години, оскільки представники коаліції до того заявляли, що в разі падіння Києва вони не погодяться па підписання угоди.

18 лютого о 12 годині дня німецькі та австро-угорські війська за домовленістю з Центральною Радою розпочали наступ по всій лінії Східного фронту. Більшовики навіть не намагалися чинити опір і, уникаючи боїв, почали спішно відходити на схід. І березня, коли більшовицький уряд залишав Київ, передові українські загони зайняли Свягошин. Наступного дня вранці вони під командуванням К. Прісовського та С. Петлюри беї бою ввійшли в Київ. З березня до Києва вступили німецькі частини.

З появою німців у місті припинилися пограбування й насильства. Почали працювати театри, сінема, ресторани, крамниці та магазини. Прочитать остальную часть записи »