Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Український військовий з’їзд

Український  військовий з'їзд

Це підтримали І Український військовий з’їзд, який проходив у Києві 5-8 травня, та І Всеукраїнський з’їзд селян, що відкрився в Києві 28 травня. Невдовзі розпочалися переговори з Тимчасовим урядом про визнання української автономії та влади Центральної Ради над губерніями, населеними переважно українцями. Проте З червня Тимчасовий уряд відхилив вимога Центральної Ради. Наступного дня в Києві відкрився II Всеукраїнський військовий з’їзд, який повністю підтримав позицію Центральної Ради, а їй самій запропонував самостійно перейти до встановлення автономії. Натхненна такою підтримкою Центральна Рада 10 червня на Софіївському майдані проголосила свій І Універсал, де декларувався автономний статус України. Прочитать остальную часть записи »

Повстання в Петрограді

Повстання в Петрограді

27 жовтня на об’єднаному засіданні Рад робітничих і солдатських депутаті в, орієнтованих на більшовиків, прийнято рішення про підтримку повстання в Петрограді та організацію нового, більшовицького, Військово-революційного комітету і передачу йому всієї влади в Києві. Спираючись на червоногвардійські загони робітників заводу "Арсенал" та деякі військові частини (всього до 6,6 тис. чоловік), цей ревком на чолі з Л. Пятаковим, Я. Гамарником, В. Затонським та іншими зайняв Марийський палац і розпочав активну підготовку збройного повстання. Але більш досвідчені військові з Штабу округу випередили більшовиків і 28 жовтня оточили палац та заарештували ревком. Офіцери й козаки хотіли на місці розправитися з більшовицькими ватажками, але делегація Центральної Ради, що встигла прибути на місце подій, спромоглася їх звільнити. Прочитать остальную часть записи »

Стрілянина в Києві

Стрілянина  в Києві

На кілька годин стрілянина в Києві вщухла. Але по полудні зненацька з лівого берега Дніпра по місту почала бити артилерія. Вранці цього дня, 22 січня, передові радянські частини з бронепоїздами під командуванням ІО. Коцюбинського зайняли Дарницю, мости через Дніпро і невдовзі опанували всю залізничну колію до міського вокзалу. Водночас з півночі в Київ вступали загоїш "червоних козаків" В. Примакова. За таких умов становище Центральної Ради стало безнадійним — рештки її сил могли бути оточеними в центрі міста. В ніч з 26 на 27 січня 1918 Кабінеї міністрів та Мала рада в супроводі близько З тисяч вояків залишили Київ, вирушивши на захід, на Ковель, де стояли німецькі частини. Прочитать остальную часть записи »

Представники коаліції

Представники  коаліції

Справу вирішили саме ці години, оскільки представники коаліції до того заявляли, що в разі падіння Києва вони не погодяться па підписання угоди.

18 лютого о 12 годині дня німецькі та австро-угорські війська за домовленістю з Центральною Радою розпочали наступ по всій лінії Східного фронту. Більшовики навіть не намагалися чинити опір і, уникаючи боїв, почали спішно відходити на схід. І березня, коли більшовицький уряд залишав Київ, передові українські загони зайняли Свягошин. Наступного дня вранці вони під командуванням К. Прісовського та С. Петлюри беї бою ввійшли в Київ. З березня до Києва вступили німецькі частини.

З появою німців у місті припинилися пограбування й насильства. Почали працювати театри, сінема, ресторани, крамниці та магазини. Прочитать остальную часть записи »