Відлуння лютневої революції 1917 р.

Це підтримали І Український військовий з'їзд, який проходив у Києві 5-8 травня, та І Всеукраїнський з'їзд селян, що відкрився в Києві 28 травня. Невдовзі розпочалися переговори з Тимчасовим урядом про визнання української автономії та влади Центральної Ради над губерніями, населеними переважно українцями. Проте З червня Тимчасовий уряд відхилив вимога Центральної Ради. Наступного дня в Києві відкрився II Всеукраїнський військовий з'їзд, який повністю підтримав позицію Центральної Ради, а їй самій запропонував самостійно перейти до встановлення автономії. Натхненна такою підтримкою Центральна Рада 10 червня на Софіївському майдані проголосила свій І Універсал, де декларувався автономний статус України. (більше…)

27 жовтня на об'єднаному засіданні Рад робітничих і солдатських депутаті в, орієнтованих на більшовиків, прийнято рішення про підтримку повстання в Петрограді та організацію нового, більшовицького, Військово-революційного комітету і передачу йому всієї влади в Києві. Спираючись на червоногвардійські загони робітників заводу "Арсенал" та деякі військові частини (всього до 6,6 тис. чоловік), цей ревком на чолі з Л. Пятаковим, Я. Гамарником, В. Затонським та іншими зайняв Марийський палац і розпочав активну підготовку збройного повстання. Але більш досвідчені військові з Штабу округу випередили більшовиків і 28 жовтня оточили палац та заарештували ревком. Офіцери й козаки хотіли на місці розправитися з більшовицькими ватажками, але делегація Центральної Ради, що встигла пр

На кілька годин стрілянина в Києві вщухла. Але по полудні зненацька з лівого берега Дніпра по місту почала бити артилерія. Вранці цього дня, 22 січня, передові радянські частини з бронепоїздами під командуванням ІО. Коцюбинського зайняли Дарницю, мости через Дніпро і невдовзі опанували всю залізничну колію до міського вокзалу. Водночас з півночі в Київ вступали загоїш "червоних козаків" В. Примакова. За таких умов становище Центральної Ради стало безнадійним - рештки її сил могли бути оточеними в центрі міста. В ніч з 26 на 27 січня 1918 Кабінеї міністрів та Мала рада в супроводі близько З тисяч вояків залишили Київ, вирушивши на захід, на Ковель, де стояли німецькі частини. (більше…)

Справу вирішили саме ці години, оскільки представники коаліції до того заявляли, що в разі падіння Києва вони не погодяться па підписання угоди. 18 лютого о 12 годині дня німецькі та австро-угорські війська за домовленістю з Центральною Радою розпочали наступ по всій лінії Східного фронту. Більшовики навіть не намагалися чинити опір і, уникаючи боїв, почали спішно відходити на схід. І березня, коли більшовицький уряд залишав Київ, передові українські загони зайняли Свягошин. Наступного дня вранці вони під командуванням К. Прісовського та С. Петлюри беї бою ввійшли в Київ. З березня до Києва вступили німецькі частини. З появою німців у місті припинилися пограбування й насильства. Почали працювати театри, сінема, ресторани, крамниці та магазини. (більше…)