Київ - столиця незалежної України
  • 16.08.2019
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 16.08.2019
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 16.08.2019
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Московський міст

Московський  міст

Є частиною Північного автомобільного мостового переходу (загальна довжина 6,1 км), до якого входять також міст через рукав гирла Десни — Десенку (779 м), з’їзди до урочища Чорторий (о. Муромець), система шляхопроводів вздовж проспектів Червоних козаків та генерала Ватутіна. Довжина 773 м. Перехід споруджувався з 1970, рух відкрито в грудні 1976. Інженери-мостобудівники (головний інженер Г. Фукс) перекрили 300-метровий суднохідний прогін (на той час найдовший в СРСР) за допомогою вантової системи. Балку прогону утримують 6 пар вантів, що складаються з 352 канатів загальною довжиною 53 км, кожний з яких вміщує 91 сталеву оцинковану дротину діаметром 5 мм. Ванти спираються на А-подібний пілон заввишки 115 м, розміщений біля лівого берега. Прочитать остальную часть записи »

Кирилівська церква

Кирилівська  церква

(Вул. Кирилівська, 103). Заснована бл. 1146 великим князем Київським Всеволодом Ольговичем на честь свого небесного патрона св. Кирила на узгір’ї урочища Дорогожичі. Дорогожичі контролювали шлях на Вишгород і Чернігів, а також північні стратегічні підходи до Києва. Чернігівські князі Ольговичі заснували тут свій родовий монастир як базу впливу на Київ у постійній боротьбі за великокнязівський престол. Крім мурованої церкви, інші споруди монастиря були дерев’яними.

К. ц. шестистовпний тринефний однобанний храм з яскраво вираженим нартексом розміром 31×18,4 м. У південній частині нартексу містилися хрещальпя з невеличкою апсидою. Сходи на хори ховалися в західному пряслі північної стіни. Прочитать остальную часть записи »

Петра І будинок

Петра  І будинок

(Вул. Костянтинівська, 6). Споруджений наприкінці XVII — на початку XVIII ст. За поширеною легендою, в ньому зупинявся російський імператор Петро І, звідки й назва у численних путівниках. Проте цей факт не доведений документально. Відомо тільки, що Петро І справді відвідав один з подільських мурованих будинків поблизу церкви Миколи Притиска. Після пожежі 1742 відбулася велика перебудова будівлі, імовірно, за участю І.Г, Григоровича-Барського в середині XVIII ст. Пожежа 1811 також завдала значних пошкоджень будинку. В результаті ремонту споруда втратила бароковий декор фасадів — його звели до класичних форм. Реставраційні роботи 1975-78 (архітектор В.Т. Цяук), зберігаючи всі пізніші прибудови, відновили декор будинку та його планування на другу половину XVIII ст. Прочитать остальную часть записи »

Велика дзвіниця Києво-Печерської лаври

Велика  дзвіниця Києво-Печерської лаври

(Вул. Січневого повстання, 21). Тривалий час монастир задовольнявся дерев’яними дзвіницями. Тільки на початку XVIII ст. коштом гетьмана І. Мазепи, який виділив 74 тисячі золотих дукатів, було розпочато будівництво кам’яної дзвіниці. Але тоді встигли тільки закласти фундамент. У 1707 роботи припинили через смерть будівника — архітектора Дмитра Аксамитова. Після пожежі 1718, яка знищила всі дерев’яні споруди на подвір’ї. Верхня лавра залишилася взагалі без дзвіниці. Тому 1720 керівництво Лаври замовило архітектору Ф. Васильєву з Петербурга проект нової дзвіниці, але його занадто великий кошторис архімандрита не задовольнив. Тому в лютому 1731 був укладений контракт з іншим архітектором — Й. Прочитать остальную часть записи »

Рейтарська вулиця

Рейтарська  вулиця

Одна з старих вулиць в центрі міста, проходить від Золотоворітської вулиці до Львівської площі. Приблизно відповідає одній з вулиць давнього Києва в межах града Ярослава, яка з трьома іншими (їм відповідають сучасні Велика Житомирська вулиця, Стрітенська вулиця та Ярославів

Вал) сходилася біля Жидівських (Львівських) воріт. Вздовж неї стояли садиби бояр, знатних і багатих киян. Назва походить з кінця XVII ст. від того, що тут, після введення до Києва у 1654 московського гарнізону, розмістився так шані "війська іноземного строю" — кіннотники-рейтари, які складалися з найманцік-іноземців, переважно вихідців з Прибалтики. У першій половині XIX ст. вона забудовувалася переважно одно-і двоповерховими будинками, в одному з яких (№ 19) у 1888-94 мешкав видатний композитор М.В. Прочитать остальную часть записи »