Київ - столиця незалежної України
  • 13.03.2019
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Володимирська гірка

Володимирська  гірка

Парк, який займає східний відріг Старокиївської гори і стрімко обривається в бік Дніпра та Хрещатицької долини. Заснований у 30-х pp. XIX ст., коли відбулося планування та упорядкування (завершено 1849) території стародавньої Михайлівської гори. Розміщений на її верхній та нижній терасах. Загальна площа — 10.6 га. На верхній терасі у давньоруський час розміщувався град Ізяслава — Святополка з Дмитрівським та Михайлівським Золотоверхим монастирями, церквою св. Петра. Звідси відкривається один з найкращих у Києві краєвидів на Дніпро, його заплаву, острови, лівобережжя міста.

На нижній терасі височить пам’ятник князю Володимиру Святославичу, встановлений 1853. Постать князя заввишки 4,5 м з високо піднятим у руці хрестом стоїть на 16-метровому чавунному постаменті і квадратному стилобаті з чавунних плит. Прочитать остальную часть записи »

Копирів кінець

Копирів  кінець

Історичний район Стародавнього Києва. Знаходився в західній нагірній частині міста, примикаючи до Жидівської брами Града Ярослава. Займав більшу частину Кудрявських пагорбів, обмежувався їхніми схилами, Возиесенським узвозом, вулицями Глибочицькою та Обсерваторною, Займав площу бл. 40 га. Згадується неодноразово літописом з 1121. Являв собою ремісничо-торговий посад міста. На початку, імовірно, був головним осередком князя Святослава — сина Ярослава Мудрого ("град Святослава"). З кінця X ст. К. к. мав систему оборонних споруд — ескарпованих схилів та дерев’яно-земляних валів з ровами, виявлених археологічними дослідженнями в різних місцях посаду (Киянівський пров., Львівська пл., Кудрявська вул.. Прочитать остальную часть записи »

Паньківщина

Паньківщина

Історична місцевість у центрі Києва. Розташовується на обернутих до заплави р. Либідь схилах плато південніше Ботанічного саду ім. академіка О.В. Фоміна, між вул. Л. Толстого й Вєтрова, Жилянською та Володимирською. Назву дістала на початку XVI ст. за прізвищем намісників київських митрополитів Паньковичів (Панькевичів), які управляли цими землями в 1516-77. У XVIII ст. належала Києво-Печерській лаврі. Востаннє як окреме селище згадується 1837. Після місцевість було переплановано, прокладено вулиці Тарасівську, Паиьківську, Микільську (тепер Микільсько-Ботанічна). Сучасна забудова розпочалася паралельно з спорудженням Нової Печерської фортеці, головного корпусу університету та кварталів Нової Забудови (частиною якої П. і стала). Прочитать остальную часть записи »

Горького вулиця

Горького вулиця

Одна з головних магістралей місцевості Нова забудова. Проходить від Толстого Льва вулиці до Либідської площі; напрямок її сформувався н першій половині XIX ст. Спочатку поділялася на дві окремі вулиці — Кузнечну (назва походить від кузень, що обслуговували Васильківський поштовий тракт, закінчувалася сучасною вул. Івана Федорова, до 60-х pp. XIX ст. називалася також Новолибідською) та Набережно-Либідську (від річки Либідь). В 1909 обидві вулиці об’єднано під спільною назвою Кузнечна, в 1909 — 36 магістраль мала назву Пролетарська, 1936 найменована на честь російського пролетарського письменника Максима Горького.

Найбільш цікавою та цілісною з архітектурного боку є початкова частина вулиці, впорядкована як невеликий бульвар. Прочитать остальную часть записи »

Пам’ятки ранньослов’янського часу

Пам'ятки  ранньослов'янського часу

На зручній території сучасного Києва оселялися представники ранньослов’янських культур (зарубинецької та черняхівської) ще задовго до виникнення міста як певного соціо-економічного організму. На території сучасного міста відомо 14 зарубинецьких поселень та два могильники (11 ст. до н.е.- II ст. н.е.). Вони розміщувалися на важкодоступних мисах високих берегів річок та ярів і складалися з кількох десятків наземних жител і напівземлянок. Рештки поселень виявлено на Старокиївській та Замковій горах, на Подолі, Юрковиці, Оболоні, Печерську, поблизу Львівської площі, в Микільській слобідці, Пирогово, Чапаївці тощо. Тільки на Оболоні виявлено 66 жител площею 12-20 кв. м. Серед знахідок — чорнолощена кераміка, античні амфори, фібули, бляшки, численні римські монети. Прочитать остальную часть записи »