Київ - столиця незалежної України

Вернадському пам’ятник.

Вернадському  пам'ятник.

Відкритий 1981 на честь першого президента Академії наук України академіка В.І. Вернадського (1863-1945). Автори — скульптор О.П. Скобликов, архітектор А.Ф. ігнащенко. Композиція пам’ятника являє собою встановлену на постаменті фігуру вченого, що сидить і тримає в руці мінерал. Пам’ятник виконано з монолітної брами червоного граніту. Висота — понад 6 м. Встановлений в Академмістечку на перехресті бульвару Вернадського та Брест-Литовського проспекту.

/>

Пам’ятки трипільської культури

Пам'ятки  трипільської культури

На території Києва виявлено поселення пізнього етапу трипільської культури, яка відіграла значну роль в давній історії України. Вони датуються серединою — другою половиною III тисячоліття до н.е. Розміщувалися на мисах високого правото берега Дніпра, а також на краю борових терас і берегах малих річок. Перші поселення виявлено наприкінці XIX ст. у садибах по вул. Кирилівській, 59 та 81. Вони складалися з кількох жител-напівземлянок прямокутної чи округлої форми, виритих у лесовому материку, стінки їх були з сильно опаленої глини, деякі з них мали по дві камери. Серед знахідок — вироби з каменю (крем’яні ножі, скребачки, наконечники стріл та списів), зернотерки, проколки, долота, шильця та мотити з кості, глиняні пряслиця. Прочитать остальную часть записи »

Верхня лавра

Верхня  лавра

Архітектурний ансамбль XI — початку XX ст. (вул. Січневого повстання, 21). Початок його формування припадає на 1073, коли цю територію великий князь Київський Святослав Ярославич подарував Печорському монастиреві для побудови Успенського собору. Вона належала до великокнязівського села Берестове, але людиною освоєна здавна. Археологічно тут виявлено пам’ятки ще доби трипільської культури та скіфського часу. За площею вона дорівнювала середньому давньоруському місту.

Впродовж кінця XI — початку XII ст. навколишня  територія забудовується дерев’яними та мурованими монастирськими спорудами (келії, дерев’яна огорожа, біля собору встановлюють "било", яке використовували замість дзвонів, 1108 зводять муровану трапезну та Троїцьку надбрамну церкву). Прочитать остальную часть записи »

Синагога на Подолі

Синагога  на Подолі

(Вул. Щекавицька, 29) — головна культова будівля Київської юдейської релігійної громади. Засновником синагоги був заможний київський правник Г.-Я.Г. Розенберг. Будинок цегляний, двоповерховий з підвалом (архітектор М.М. Гарденій, 1894-95). Головний фасад оздоблений у мавританському стилі. В 1915-16 будівлю реконструйовано за проектом архітектора В.М. Рикова (зокрема, добудовано додаткове крило галереї для жінок). В квітні 1929 міське та республіканське керівництво, незважаючи на численні протести, закрило синагогу й передала її приміщення під клуб кустарів Петровского (нині Подільського) району. В травні 1945сина-гога поновила свою діяльність. До 1992 це був єдиний діючий юдейський культовий заклад Києва. Прочитать остальную часть записи »

Петрівська алея

Петрівська  алея

Проходить між Грушевського вулицею та Парковою дорогою, відділяє Хрещатий парк від Міського саду. Штучно пробита в 1909-11 як прогулянкова дорога, водночас над нею перекинуто Парковий пішохідний міст. Назву отримала на честь царя Петра І з нагоди святкування в 1909 200-річчя Полтавської перемоги, називалася також "вулиця Петра Великого". У 1911 -12 на початку П.а. зведено Другий міський театр, не зберігся (архітектор І.В. Ніколаєв). Нині на алею виходять стадіон "Динамо" ім. В.В. Лобановського, ресторан "Динамо" — пам’ятка архітектури конструктивізму (архітектори Й.Ю. Каракіс, П.Ф. Савич, 1932-34). На розі П.а. з вул. Грушевського встановлено пам’ятник Петровському. Прочитать остальную часть записи »