Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Національний спортивний комплекс "Олімпійський"

Національний  спортивний комплекс "Олімпійський"

(Вул. Червоноармійська, 55) — центральна спортивна арена України. На початку 20-х років минулого століття на території Олексіївського парку, на місці Всеросійської виставки 1913, започатковано будівництво стадіону з назвою "Красний стадіон" з трибунами для глядачів на 5 тис. місць, де нині знаходиться НСК "Олімпійський". Споруду завершено і відкрито 12 серпня 1923. За час свого існування її багато разів добудовували, реконструйовували, вдосконалювали, змінювалась і її назва.

• 1921-27 — "Красний стадіон" (будівництво футбольного поля з трибунами на 5 тис. місць, влаштування цементного басейну для греблі, ремонт головних воріт і будинків при них).

• 1936-41 — "Український республіканський стадіон" (побудовано стадіон на 50 тис. Прочитать остальную часть записи »

Пріорка

Пріорка

Історична місцевість у північній частині Києва на Подолі. Є продовженням Куренівки у північному напрямку, північніше залізниця між вул. Виїнгородська (продовження вул. Фрунзе) та системою озер Опечень, що утворилися на місці колишньої Почайни. У першій половині ХНІ ст. на П. було селище Яцківка (назва походить від імені домініканського ченця і засновника у 20-х pp. ХНІ ст. Богородичного домініканського монастиря Яцека). Сучасна назва П. походить від спорудженої тут у першій чверті XVII ст. садиби пріора (настоятеля) домініканського монастиря П. Розвадовського. Вперше під цією назвою згадуєті»ся 1629 як село, в якому нараховувалося бл. 200 хат. З 1701 перебувало під юрисдикцією київського магістрату, 1790 отримала статус села з підпорядкованою київській міській владі поліційською ділянкою, До складу Києва ввійшла 1834 і з цього часу почала перетворюватися па дачну місцевість, зливаючись наприкінці XIX ст., після її включення до міської смути 1880, з Куренівкою. Прочитать остальную часть записи »

Михайлівська вулиця

Михайлівська  вулиця

Збереглася від пізньо-середньовічної планувальної структури Верхнього міста. Утворилася на місту шляху, що з’єднував Печерську браму Старокиївської фортеці та проїзд у внутрішньому валу перед брамою Михайлівського Золотоверхого монастиря. Нині проходить від Незалежності майдану до Михайлівської площі. У 1922- 91 називалася вулицею Паризької комуни.

Забудована, головним чином, житловими спорудами середини XIX — початку XX ст. у стилістиці пізнього класицизму, історизму й модерну. Зокрема, прибутковий будинок № 11 вирішено в дусі "київського ренесансу" (архітектор А.К. Краусс, 1898), будинок № 15/1 оздоблено у т.зв. "цегляному стилі" з елементами готики (архітектор В.І. Прочитать остальную часть записи »

Келії соборних старців

Келії  соборних старців

(Вул. Січневого повстання, 21). Будівлі па території Верхньої лаври, в яких проживала найповажніша частина ченців монастиря — соборні старці (корпус 3 праворуч і корпус 4 ліворуч від урочистої "царської" дороги від Святої брами до Успенського собору). Муровані келії корпусу З зведено у 20-х pp. XVIII ст. після пожежі 1718, яка знищила всі дерев’яні споруди монастиря. У 1783 перебудовано дахи та фронтони. Одноповерхові, витягнуті в довжину корпуси мають високий, оригінальної форми, дах 3 заломом. Рясні гзимси, обрамлення вікон та дверних пройомів, дахи з заломами, гарні фронтони, широкі пілястри, карнизики уквітчують фасад й надають йому чепурних форм українського бароко. Приміщення для кожного соборного старця складалося з п’яти кімнат з садком, квітником та верандою. Прочитать остальную часть записи »

Старокиївська гора

Старокиївська  гора

Історичне ядро міста (вул.  Володимирська, 2). Становить собою відріг київського плато, що здіймається на 80-90 м над заплавою Дніпра, урочища Гончарі та Кожум’яки. Зі сходу та частково з півдня С. г. в давнину обмежено глибокими ярами.

Близька до дніпровської водної артерії, вона здавна була зручною для проживання людини, перші сліди якої фіксуються з V-IV тис. до н.е. Археологами виявлено рештки будівель та матеріали пізньотрипільського часу (друга половина ПІ тис. до н.е.), скіфської доби (V- III ст. до н.е.). Наприкінці І тис. до н.е.- середині І тис. н.е. С. г. входила до зони розселення слов’янського населення зарубинецької (II ст. до н.е.- II ст. н.е.) та черняхівської (III-V ст. Прочитать остальную часть записи »