Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.П. Довженка

Національна кіностудія художніх  фільмів ім. О.П. Довженка

(Проспект Перемоги, 44). Почала свою історію з березня 1928, коли на екрани вийшов її перший фільм "Ванька і Месник" режисера А.Ф. Лундіна. План будівництва її виробничо-технічної бази — Київської кінофабрики затверджено 1925. Будівництво розпочалося навесні 1927 за проектом архітектора-художника В.М. Рикова. В березні наступного року вже вийшов перший фільм, який знімали вночі, оскільки вдень йшло інтенсивне будівництво.

За час існування кіностудії тут знято понад 1000 художніх фільмів. Значну? їх кількість відзначено нагородами престижних міжнародних кінофорумів (Венеція, Канни, Монте-Карло, Торенте, Мангейм та ін.), а також на всесоюзних, республіканських і зональних кінофестивалях. Прочитать остальную часть записи »

Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського

Національна бібліотека України ім.  В.І. Вернадського

(Проспект 40-річчя Жовтня, 3). Заснована в серпні 1918 як Національна бібліотека Української держави, коли гетьман П.П, Скоропадський підписав Закон про національну бібліотеку та її фонд, затверджений Радою Міністрів. Почала діяльність з утворення у вересні 1918 Тимчасового комітету для заснування Національної бібліотеки Української держави, до складу якого ввійшли визначні вчені та діячі культури, зокрема В.І. Вернадський, А.Ю. Кримський, СО. Єфремов, В.О. Кордт, Г.П. Житецький. її діяльність організовувалась та підтримувалася відомими вченими та культурними діячами  М.П. Василен-ком, Д.І. Багалієм, П.Я. Стебницьким, П.А. Тутковським, В.В. Міяковським, В.І. Липським, ДО. Граве та ін. Прочитать остальную часть записи »

Національний музей історії України

Національний  музей історії України

(Вул. Володимирська, 2). Бере початок від Міського музею старовини і мистецтва, створеного 1899. Його засновниками були М.Ф. Біляшівський, В.В. Хвойка та Д.М. Щербаківський. У 1924 перейменований на Всеукраїнський історичний музей ім. Т.Г. Шевченка, згодом — Київський державний історичний музей, з 1965 — Державний історичний музей УРСР, з 1991 — Національний музей історії України. Розміщений на Старокиївській горі, де збереглися залишки фундаментів Десятинної церкви та ін. споруд X-XIII ст. (1944 територію оголошено заповідною).

Нині фонди музею нараховують понад 600 тис. експонатів — унікальних пам’яток історії та культури, які відображають історичний процес на території України від найдавніших часів до сьогодення. Прочитать остальную часть записи »

Українці Лесі пам’ятник

Українці  Лесі пам'ятник

Відкритий у вересні 1973 на честь видатної української поетеси та громадської діячки Українки Лесі (1871-1913). Бронзова постать заввишки 5 м встановлена на постаменті з червоного лабрадориту. Загальна висота пам’ятника — 10 м. Автори — скульптор Г.Н. Кальченко, архітектор А.Ф.  Ігнащенко. Стоїть на площі Лесі Українки.

/>

Трьохсвятительська вулиця

Трьохсвятительська  вулиця

Простягається Михайлівською горою від Михайлівської площі до Європейської площі. Відома з кінця XVII ст. як шлях, що вів від церкви Трьох святителів в бік Хрещатого яру (див. Хрещатик), обминав яр, на місці якого в другій чверті XIX ст. оформилася Михайлівська площа, і проходив уздовж Михайлівського Золотоверхого монастиря. В ЗО-40-х pp. називалася Театральною, оскільки вела від історичного центру міста до Міського театру, який у першій половині XIX ст. знаходився на Європейській площі. В 1919 її перейменовано па вул. Жертв революції, а 1955 — Героїв революції. її відрізок між Володимирською вулицею та Михайлівською площею в 1958 отримав назву Десятинної вулиці, тоді як за відрізком між Михайлівською (тоді — Радянською) та Європейською (тоді — Сталіна, з

Прочитать остальную часть записи »