Київ - столиця незалежної України
  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Лук’янівське цивільне кладовище

Лук'янівське  цивільне кладовище

Лук’янівський державний історико-меморіальний заповідник (вул. Дорогожицька). Засновано (1878) за ухвалою міської думи на північній околиці міста, за Лук’янів-кою. Міститься між сучасними Доротожицькою та Дегтярьовською вул. У 10-х pp. XX ст. кількість могил сягала ЗО тисяч на площі 17 га. Нині має 45 дільниць. Кладовище використовувалося переважно як православне, хоч траплялися випадки поховання представників інших конфесій. У 1911 тут освячено Катерининську церкву, перероблену з більш ранньої дерев’яної каплиці (не збереглася).

За часів визвольних змагань і громадянської війни тут влаштовано братські поховання невідомих киян, убитих червоними вояками М. Муравйова (1918) та знищених у катівнях ЧК (1919); у безіменній могилі по-кладено страченого біля Лук’япіпсі.кої тюрми терориста Б. Прочитать остальную часть записи »

Замкова Гора (Киселівка, Фролівська гора)

Замкова  Гора (Киселівка, Фролівська гора)

Гора, розташована в Подільському районі поруч із Старокиївською горою, відокремлена від останньої вузьким яром, де закінчується вул. Воздвиженська. Являє собою високий (80 м), зі стрімкими схилами природний останець правого берега Дніпра, що утворився внаслідок розмивів у четвертинному періоді. Сучасна площа гори бл. 10 га. З півночі до неї підходить дніпровська заплава [Поділ), на заході від Щекавиці її відділяє річище Глибочиці (нині вул. Верхній та Нижній Вал), з півдня знаходиться урочище Гончар; та Кожум’яки. Повз 3. г. проходить найдавніша київська вулиця Боричів узвіз (нині Андріївський узвіз), який з’єднував Верхнє місто з Подолом, згадується літописом під 945. Назва походить від замку, що знаходився тут у XIV-XVII ст. Інші — від останнього польського воєводи Києва А. Прочитать остальную часть записи »

Чапаївка

Чапаївка

Колишнє село на південній околиці Києва, що ввійшло до складу міста, нині в його Голосіївському районі. Відоме поселенням та могильником трипільської культури доби енеоліту (IV тис. до н.е.). Чапаївське поселення, що займало площу близько 1 га, розташовувалося на краю лесової тераси з крутими схилами, які піднімалися над заплавою р. Віта на 80 м. Тут розкопано 11 заглиблених жител, розташованих навколо центральної площадки. Житла — переважно овальної форми, 9 — площею 14-28 м2. Розміри одного досягали 44 м , іншого — 80 ма. Імовірно, вони належали старшим у роді. На поселенні знайдено також господарські ями діаметром 1-2 м, подекуди до 3 м, з речей — різноманітний орнаментований посуд (горщики, миски, амфори, глечики), а також виготовлені з каменю, кістки і рогів знаряддя праці (ножі, шкребки, мотики, молоти, тесла, проколки й ін.), кремінні наконечники стріл і глиняні жіночі статуетки. Прочитать остальную часть записи »

Національна опера України

Національна  опера України

(Вул. Володимирська, 50) — провідний музичний театр України. Створений 1926 на базі російської опери як Київський театр опери та балету. Проте його історію слід лічити з 1805, коли підняв завісу перший Київський міський театр, у якому поряд з драматичними йшли також оперні та балетні вистави. Безпосереднім поштовхом до заснування в Києві постійної музичної трупи став успіх двох сезонів італійської опери (1866-67). Влітку 1867 у Міському театрі сформували першу постійну російську оперну трупу, яку очолив антрепренер Ф. Бергер. Дебютом стала постановка опери О. Верстовського "Аскольдова могила". Потім кияни познайомились з операми "Русалка" О. Даргомижського, "Життя за царя" М. Прочитать остальную часть записи »

Національний палац "Україна"

Національний  палац "Україна"

(Вул. Велика Васильківська, 103). Відкритий 1970, збудований за проектом групи архітекторів під керівництвом Є.О. Маринченко. Основна ідея створення палацу полягала в тому, щоб просторово-композиційні та об’ємно-планувальні рішення, а також функціонально-технологічні можливості апаратури й устаткування спрямувати на багатоцільове використання у різних режимах експлуатації. Композиційним центром палацу є зал для глядачів на 2487 місць у партері і 1211 — на балконі, найбільший театрально-концертний зал України.

Сучасне технічне обладнання сцени, унікальна освітлювальна апаратура, звукотехнічний комплекс, що складається з пульта звукорежисера з комп’ютерним керуванням і студії звукозапису, плазмові програмно-технічні екрани, наявність інших інформаційних систем дозволяючі, використовувати зал та ін. Прочитать остальную часть записи »