Київ - столиця незалежної України
  • 16.08.2019
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 16.08.2019
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 16.08.2019
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Хоревиця

Хоревиця

Гора, названа на честь Хорива — брата легендарного засновника Києва князя Кия. Ототожнюється з Юрковицею (Лисою горою) — одним з мисів Київського плато. Знаходиться на одній лінії з Старокиївською горою, Замковою горою та Щекавицею. Між нею і Щекавицею протікав Юрківський струмок. На горі знаходилось поселення зарубинецької культури та городище давньоруського часу з валами IX-X ст. До городища прилягав великий курганний могильник язичницької доби IX-X ст., який займав першу та другу тераси Кирилівської гряди. Досліджено в XIX ст. бл. 80 поховань, в тому числі дружинника з конем, окремі мали багатий інвентар. Під горою, в садибі по вул. Юрківська, 7 у 2003 p. М.А. Сагайдак дослідив кам’яну церкву XII ст. Прочитать остальную часть записи »

Толстого Льва вулиця

Толстого Льва вулиця

Одна з центральних вулиць Києва, що простягається від Толстого Льва площі до вул. Солом’янської. Запроектована у 1846, забудовуватися почала у 50-х pp. XIX ст. Спочатку мала назву Шулявської, оскільки вела до передмістя Києва — Шулявки, 1891 перейменована на Караваєвську, на честь професора університету В.О. Караваева, Основну забудову перших двох кварталів (від площі Льва Толстого) здійснено наприкінці XIX — на початку XX ст. Історичне значення має будинок № 5, в якому містилася редакція впливової газети правої орієнтації "Киевлянин", що виходила в 1864-1919 (з перервою січень 1918 — серпень 1919). У 1949-64 в цьому будинку мешкав відомий диригент і композитор Г.Г, Верьовка, 1948-63 — хоровий диригент О.Н. Прочитать остальную часть записи »

Верхній та Нижній вали

Верхній  та Нижній вали

Історичні вулиці Подолу, які утворюють два боки єдиного бульвару. Сучасна пряма траса вулиць утворена після пожежі 1811 наступного перепланування Подолу за планом В. Гесте. Стара траса мала різкий вигін на південний захід до Костянтинівської церкви (вул. Щекавицька) відповідно до течії русла р. Глибочиця. Назва вулиць походить від валів, що йшли вздовж берегів річки. Під час перепланування верхню та нижню частину річки з’єднали напряму новим штучним руслом — Канавою. У 70-80-ті роки XIX ст. Канаву переведено у цегляний колектор, а над нею розбито бульвар, внаслідок чого утворено обидві вулиці. Вони розмежовували самий Поділ з передмістям Плоським. На них наприкінці XIX — на початку XX ст. Прочитать остальную часть записи »

Русанівка

Русанівка

Історична місцевість і житловий масив на лівому березі Дніпра в Дніпровському районі. Простягається між Микільською і Кухмістерською слободами. Заснована як село С. Русановичем наприкінці XV ст. Як "грунт Русанівський", що належав Києво-Печерській лаврі, відома з 1588, з кінця XVIII ст.- у казенному володінні. В межах Києва — з 1923. З 1961, особливо після побудови метро мосту в 1965, тут до 1974 споруджено добре облаштований житловий масив. Він розташувався на штучному острові, між русанівською протокою Дніпра та обводним каналом, забудований переважно типовими для радянської архітектури того часу 9- та 16-поверховими цегляними і панельними будинками. Ефектною прикрасою Русанівського каналу є низка плавучих фонтанів, влаштованих у 1976. Прочитать остальную часть записи »

Благовіщенська церква

Благовіщенська  церква

Домова церква при покоях настоятеля Києво-Печерської лаври (вул. Січневого повстання, 21). Дерев’яну церкву при покоях архімандрита зображено на плані А. Кальнофойського 1638. Очевидно, її засновано Є. Плетенецьким між 1599-1618. У 1776 при будинку митрополита збудовано нову, теж дерев’яну церкву Благовіщення Пресвятої Богородиці, але вже 1783 замість неї згадується церква Входу Господнього до Ієрусалима, 1840 поруч з’явилася ще одна дерев’яна церква — св. Михаїла. В1905 за проектом архітектора Євгена Єрмакова коштом митрополита Флавіана Городецького між будинком митрополита і Трапезною палатою споруджено нову двоярусну Благовіщенську церкву, у цоколі якої містилася Михайлівська церква, а на хорах — боковий вівтар в ім’я св. Прочитать остальную часть записи »