Київ - столиця незалежної України
  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Національний банк України

Національний  банк України

Головна фінансова установа держави. Розміщується в одному з найкрасивіших будинків Києва по Інститутській вулиці, 9а. З кінця XVIII ст. у Києві діяв громадський банк. У ЗО-40-х pp. XIX ст. значну роль на контрактових ярмарках міста відігравали єврейські фінансисти, головним чином, бердичівські банкіри. Щоб підірвати вплив польського шляхетства і єврейського купецтва та надати перевагу російським підприємцям, 1836 за наказом Миколи І "Бердичівську фінансову контору", яка діяла від Варшавського банку, закрито, що негативно вплинуло на ділове життя Києва. Натомість 1839 в місті відкрито контору Петербурзького комерційного банку, вкладниками в якому були здебільшого купці, але кредити отримували передусім поміщики. Прочитать остальную часть записи »

Музей народної архітектури та побуту України

Музей  народної архітектури та побуту України

Засновано 1969 і створено на народні кошти, зібрані Укр. товариством охорони пам’яток історії та культури. Відкриття відбулося 1976. Експозиція музею розміщується на південній околиці Києва, поряд з Голосивським лісом, де зберігся унікальний історичний ландшафт (розлогі долини, байраки, каскад старовинних ставків, давньоруські кургани, печери тощо). Музей займає площу 147 га, на якій розміщено понад 300 оригінальних пам’яток народного будівництва. Його фонди налічують бл. 75 тис. предметів художньо-ужиткового мистецтва, побуту та знарядь праці. В основу структури музею покладено історико-етнографічне районування України кіпця XIX — початку XX ст.: Полісся, Карпати, Наддніпрянщина, Полтавщина, Слобожанщина, Поділля та Південь України. Прочитать остальную часть записи »

Коротченку пам’ятник

Коротченку  пам'ятник

Споруджений 1974 на честь державного і партійного діяча України Д.С. Коротченка в парку культури і відпочинку на Брест- Литовському проспекті (нині парк Нивки). Бронзова напівфігура встановлена на гранітному постаменті заввишки 3 м. Автори — скульптор О.О. Ковальов, архітектор С.М. Миргородський.

/>

Поштова станція (Поштова пл.)

Поштова  станція (Поштова пл.)

Назва нагадує про те, що тут міститься станція поштових диліжансів. Від поштового подвір’я дотепер зберігся одноповерховий станційний будинок у класичному стилі. Його проект складено 1852, але через несприятливі обставини будівництво тривало до 1865. За цей час встигли змінитися погляди на архітектурний декор, через що інженер М.Бенземан, який добудовував П. с переробив вікна будинку з напівциркульних у прямокутні. Обабіч станційного будинку стояли флігелі другої половини XIX ст., в тилу поштової садиби в 1913 споруджено великий двоповерховий на цокольному напівповерсі корпус для служб, сараїв та гаражів (архітектор В. Безсмертний).

Поштово-диліжансний зв’язок з Житомиром функціонував від старовинної станції до 1919. Прочитать остальную часть записи »

Гоголю пам’ятник.

Гоголю  пам'ятник.

Встановлений 1982 на місці перетину Русанівської набережної з Русанівським бульваром, поблизу лівого берега Дніпра. Автори — архітектори О.П. Скобліков, К.О. Сидоров та І.Н. Іванов. Композиція являє собою бронзову поясну постать письменника (бл. З м) на постаменті у вигляді книжки з сірого полірованого граніту. Загальна висота пам’ятника — бл. 6 м.

/>