Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Музей українського народного декоративного мистецтва

Музей українського народного  декоративного мистецтва

(Вул. Січневого повстання, 21, корпус 2). Створений 1964 р. Експозиційна площа становить — 1200 кв. м, виставкових залів — 140 кв. м. Музейна збірка нараховує бл. 75 000 експонатів: вишивки — 27 000, кераміки — бл. 14 000, ткацтва та килимарства — 8200, скла, фарфору, фаянсу — 10 500, писанок — 3300, декоративного розпису — понад 5000, різьблення на дереві — 5500. В музеї виставлено майже всю збірку творів народного живописця Катерини Білокур (1900-61).

/>

Кловський палац

Кловський  палац

(Вул. П. Орлика, 8). Збудований у 1755-60 за проектом петербурзького архітектора П.І. Нейолова за участю лаврського будівничого С.Д. Ковніра. Двоповерховий цегляний палац споруджено на місці більш давнього (1744) дерев’яного. Під час приїзду до Києва імператриці Єлизавети Петрівни тут жив спадкоємець російського престолу Петро. Палац збудовано в стародавній історичній місцевості Києва — Клові, яка в післямонгольські часи належала Києво-Печерському монастирю. Останній, імовірно, і був причетний до ліквідації свого суперника — Кловського Стефанича монастиря XI ст.

Палац являв собою корпус з двома бічними виступами по боках фасаду та двома крилами-виступами по боках протилежного заднього фасаду, типовими бароковими прикрасами, високим дахом. Прочитать остальную часть записи »

Кирилівські висоти

Кирилівські  висоти

Історична місцевість у північній частині Києва, між Бабиним яром та Куренівкою. Назва походить від Кирилівської церкви та одноіменного монастиря, спорудженої на цьому узвишші в другій половині 40-х pp. XII ст. Тут 1893 київським археологом В.В. Хвойкою виявлено Кирилівську стоянку пізньо-палеолітичних мисливців. За доби мезоліту тут також знаходилися стоянки місцевих лісових мисливців. У VI тис. до н.е. в районі Києва з’являється керамічний посуд і знаряддя праці з шліфованого каменю, передусім сокири і тесла, а також ранні форми землеробства і скотарства, що знаменувало початок епохи неоліту — "нового кам’яного віку". Неолітичні матеріали в межах Києва рясно зустрічаються в заплаві Дніпра (Куренівка, Оболонь, Троєщина, Воскресенка, Микільська слобідка), місцях, зручних для рибальства. Прочитать остальную часть записи »

Національний музей "Чорнобиль"

Національний  музей "Чорнобиль"

(Пров. Хорєвий, 1). Поштовхом до створення музею стала фотовиставка "Пам’яті мужності і слави", що відкрилася 1987 у приміщенні Управління пожежної охорони Київської області у першу річницю чорнобильської трагедії і була присвячена героїчно загиблим пожежникам. Музей відкрито 25 квітня 1992 в будинку пожежної каланчі — пам’ятці архітектури початку XX ст.

Експозиція налічує понад 7 тисяч одиниць зберігання — розсекречені документи, карти, фотографії, унікальні відеоматеріали, комп’ютерні програми про катастрофу та її наслідки, особисті речі ліквідаторів, реліквії з зони відчуження (старовинні ікони, предмети народного мистецтва, місцевих ремесел, побуту українського Полісся) та ін. Прочитать остальную часть записи »

Покровська церква на Подолі

Покровська  церква на Подолі

(Вул. Покровська, 7). Споруджена 1685 київським купцем (греком за походженням) Миколою Тарнавіотом на колишньому подвір’ї церкви Різдва Богородиці, що згоріла підчас пожежі 1651. Дерев’яна спершу лишалася церквою родини Тарнавіотів, на початку XVIII ст. вдова Тарнавіота заповіла перетворити її на парафіяльну. Зображена на плані І. Ушакова 1695. Протягом 1766-72 Київський міський архітектор І.Г. Григорович-Барський спорудив двоповерховий кам’яний храм у вигляді триконху, увінчаний трьома банями. Мальовничі високі ґанки з півдня та півночі містили гвинтові сходи до горішнього поверху церкви з вівтарем апостола Іакова Алфєєва. Загальні обриси будови з її напівкруглими фронтонами, вишуканими лініями декору фа садів та формами вікон справляють велике враження. Прочитать остальную часть записи »