Київ - столиця незалежної України
  • 02.04.2021
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.04.2021
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.04.2021
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Музей історичних коштовностей України

Музей  історичних коштовностей України

(Вул. Січневого повстання, 21, корп. 12). Відкритий 1969 як філія Національного музею історії України у Ковнірівському корпусі Києво-Печерської лаври. Створений для збереження і широкого експонування музейних предметів з дорогоцінних металів і коштовних каменів. В експонатах музею знайшли відображення найяскравіші сторінки історії ювелірного мистецтва України. Серед них — прикраси одягу, зброї, кінського спорядження, предмети культу і побуту. Сюди ввійшли колишні експонати Київського історичного музею, Художнього музею (Музею західного і східного мистецтва), Всеукраїнського музею єврейської культури, знахідки з дорогоцінних металів з розкопок, проведених Інститутом археології НАН України, 2400 предметів надійшло з 21 музею України. Прочитать остальную часть записи »

Стрітенська вулиця

Стрітенська  вулиця

Проходить від Стрілецької вулиці до Львівської площі. Збереглася від пізньосередньовічної планувальної структури Верхнього міста. Назва походить від колишньої Стрітенської церкви, що містилася на розі вулиць Великої Житомирської і Стрітенської (у 1939-90 йменувалася вул. П.Д. Осипенко на честь льотчиці П.Д. Осипенко). Храм Стрітення Господня відомий з XVIII ст., усередині XIX ст. замість дерев’яної споруджено кам’яну церкву, перебудовано у 80-х pp. XIX ст. (архітектор В.М. Ніколасв) та 10-х pp. XX ст. (архітектор Є.Ф. Єрмаков); 1936 знесено. За храмовою іконою Божої Матері "Всіх скорботних Радощі" церкву подекуди називали Скорботною. В садибі № 2 містилося Свято-Володимирське братство, засноване 1864, яке проводило місіонерську діяльність в дусі православ’я; власний будинок братства зведено у 1900-1901 (архітектор Є.Ф. Єрмаков). Прочитать остальную часть записи »

Шевченка парк

Шевченка  парк

Один з найстаріших і найкрасивіших парків Києва. Розташований навпроти Головного корпусу Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Закладений на місці плацу для стройових навчань курсантів Кадетського корпусу в 1068 садоводом К. Христиані на площі 5,4 га, отримав назву Університетського. В 1896 в його центрі споруджено пам’ятник на честь імператора Миколи І, і парк став називатися Миколаївським. У березні 1939 в центрі парку (на місці пам’ятника Миколі II) відбулося урочисте відкриття величного пам’ятника Шевченку, приурочене до 125-річчя від дня народження великого поета, і парк дістав сучасну назву.

Цей монумент залишився неушкодженим під час Великої Вітчизняної війни. У 60-х pp. Прочитать остальную часть записи »

Почаина

Почаина

Старовинна річка, правий приток, а в давньоруські часи рукав Дніпра завдовжки 8 км. Починалася південніше Вишгорода, біля гірла Десни, проходила по Оболоні і закінчувалася нижче сучасної Поштової площі, біля пам’ятника Магдебузькому праву. З правого боку в неї впадали річечки і струмки Сетомль, Сирець, Юрківський, Йорданський, Глибочиця. У нижній частині П. з давніх часів існували причали та верф в урочищі Турець. У літописах П. згадується від часів правління княгині Ольги, з статті 955. Саме в П. 989 (про що йдеться у літописній статті 988) за наказом князя Володимира Святославича відбулося історичне хрещення киян. Від П. вулиці вели до центрального подільського Торговища (на місці сучасної Контрактової площі) та головного храму Подолу -церкви Успіння Богородиці (Пирогоща), а біля берега П. Прочитать остальную часть записи »

Велика Васильківська вулиця

Велика  Васильківська вулиця

Одна з центральних вулиць Києва, яка простягається від Бесарабської площі до Либідської, перетинаючи Толстого Льва площу та велику кількість вулиць (Саксаганського, Жилянську та ін.). Як шлях, що вів від Лядських воріт Хрещатим яром через села у заплаві р. Либідь до Василькова (за часів Київської Русі — Васильєва) відомий з давньоруської доби, позначений на плані Києва 1695. Звідси походить історична назва спочатку дороги, яка у XVIII- XIX ст. слугувала поштовим трактом, а потім і вулиці. На плані Києва 1812 по обох її боках показано прямокутні квартали, хоч на той час більшість з них ще не було заселено. їх забудова здійснювалася протягом ЗО- 50-х pp. XIX ст. і була пов’язана з будівництвом Нової фортеці, під час якого мешканці численних хуторів і слобід на Печерську, чиї ділянки відчуджувалися державою, отримували наділи в заплаві р. Прочитать остальную часть записи »