Київ - столиця незалежної України
  • 13.03.2019
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Маріїнський палац

Маріїнський палац

(Вул. М. Грушевського, 5). Зразок парадної архітектури растрелієвського бароко середини XVIII ст. та досконалої стилізації другої половини XIX ст. Місце побудови палацу для царських відвідань визначила імператриця Єлизавета Петрівна, перебуваючи в Києві в 1744. За зразок мав правити бароковий палац у підмосковному с. Пероні, споруджений за проектом улюбленого архітектора цариці В. Растреллі. Проте царський палац у Києві мав певні оригінальні риси. Він став головною спорудою великого палацово-паркового комплексу, до якого ввійшли також дна флігелі та просторий парк над дніпровським схилом. Влаштування комплексу в основному здійснювалося на початку 50-х pp. (окремі роботи тривали до 60-х pp.) XVIII ст. Прочитать остальную часть записи »

Національна академія наук України

Національна  академія наук України

Найвища наукова установа України. Організаційно оформлена в листопаді 1918, коли гетьман П.П. Скоропадський затвердив ухвалений Радою Міністрів "Закон Української держави про заснування Української академії наук у Києві", а також статут і штати Академії та її установ, підготовлені Комісією для вироблення законопроекту про заснування Української академії наук на чолі з В.І. Вернадським, створеною Міністерством освіти і мистецтва з ініціативи М.П. Василенка. Окремим наказом того ж дня призначено і перших 12 дійсних членів (академіків) УАН — Д.І. Баталія, В.І. Вернадского, М.Ф. Кащенка, В.А. Косинського, А.Ю. Кримського, О.І. Левицького, М.І. Петрова, С.Й. Смаль-Стоцького, Ф.В. Прочитать остальную часть записи »

Контрактовий будинок

Контрактовий  будинок

Пам’ятка архітектури Києва в стилі класицизму початку XIX ст. (вул. Межигірська, 1). Збудований київським міським архітектором А.І. Меленським у 1815-17 за проектом петербурзького архітектора Вільяма Гесте, чий проект перепланування Подолу після пожежі 1811 затверджено в Петербурзі. Існуючий будинок складає лише північну (ліву) частину проекту спорудження грандіозного громадського комплексу, до якого також входили ратуша (в центрі) та пошта (з півдня, симетрично до Контрактового будинку). Комплекс мав зайняти західний простір Контрактової площі від вул. Межигірської до вул. Костянтинівської.

Цей новий К. б., замінив старий (вул. Покровській, 4), який вже не задовольняв потреби величезного ярмарку, особливо після пожежі 1811, коли згорів його дерев’яний другий поверх. Прочитать остальную часть записи »

Пирогоща

Пирогоща

Церква Успіння Богородиці ("рекомая Пирогоща") на Контрактовій площі. Назва походить від однойменної ікони Богоматері (Одигітрії за іконографічним типом), яку привезли з Візантії на "єдиному кораблі" з іншою відомою іконою Богоматері (Сліус, або Замилування), яку забрав 1151 князь Андрій Боголюбський з Виш города до Володимира (тепер широко відома як Володимирська Богоматір). Саме слово "Пирогоща" в перекладі з грецької означає "башта". Імовірно, на ній було зображено башти імператорського Влахєрнського монастиря в Константинополі. Закладена великим князем київським Мстиславом Володимировичем у І 131, завершена вже за князювання його брата Ярополка Володимировича в 1135. Прочитать остальную часть записи »

Татарка

Татарка

Історична місцевість у північній частині Києва в межах Шевченківського району. Розташована на пагорбах між Лук’янівкою (частиною якої вона інколи вважається), Глибочицею, Щекавицєю, Юрко-вицею та Реп’яховим яром. Недостатня археологічна дослідженість цієї місцевості поки що не дозволяє скласти уявлення про її давню історію, але не викликає сумніву, що вона була пов’язана з городищами, святилищами та могильниками на Юрковиці та Щека-виці давньослов’янських часів і доби язичницької Русі. Інтенсивного життя тут тривалий час не було і на плані Києва 1695 позначено, що на цих горах над Іордапсь-ким монастирем росте ліс. Т. почала обживатися з початку XIX ст. Назва пов’язана з оселенням тут у 40-х pp. Прочитать остальную часть записи »