Київ - столиця незалежної України
  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Вічної Слави парк

Вічної  Слави парк

Один з найкрасивіших і величніших парків Києва. Розташований на верхній над-дніпровській терасі, на перехресті Дніпровського узвозу з вулицею Січневого повстання на схилах, що спускаються до Дніпровського узвозу між Слави площею й урочищем Аскольдова могила та валами старої Фортеці й церквою Спаса на Берестові. Започаткований Аносівським (Комендантським) сквером (за ім’ям генерала В.О. Аносова, коменданта Печерської фортеці в кінці XIX ст,), що займав площу 4 га. У післявоєнні роки парк реконструйовано і розширено до 9,5 га. У 1957 тут створено меморіал з монументом Вічної Слави у вигляді 27-метрового обеліску на могилі Невідомого солдата, над якою налає вічний вогонь (архітектори A.M. Прочитать остальную часть записи »

Феодосія святого церква на Печерську

Феодосія  святого церква на Печерську

(Вул. Січневого повстання, 32/1) — парафіяльний храм Печерського містечка у XVII-XVII ст., видатна пам’ятка архітектури українського бароко кінця XVII ст. Хоч офіційно він не входить до Києво-Печерської лаври, проте тісно пов’язаний з нею як візуально, так і всією своєю історією. За легендою, під час перенесення мощей св.Феодосія з Дальніх печер до Успенського собору у 1091 печорські ченці на чолі з Нестором зупинилися перепочити, поставивши раку з мощами на пень від зрубаного дерева. Навколо цього пня почали траплятися чудеса, і він був використаний як престол церкви, збудованої над ним. Існування церкви з певністю може бути відстежене лише з XVI ст. Проте легенда підтвердилася під час реставраційних робіт 1833 та 80-х pp. Прочитать остальную часть записи »

Франка Івана вулиця

Франка  Івана вулиця

Вулиця в центрі міста, що простягається від Ярослава Валу до Шевченка Тараса бульвару. Виникла в другій половині XIX ст., після того, як вздовж Ярослава Валу зрито старі оборонні споруди. Перша назва — Афанасіївська, пов’язана з Афанасіївським (Святославським) яром, який при її прокладанні було частково засипано. Після загибелі в бою 1914 авіатора П.М. Нестерова на його честь отримала назву Нестерівської. Спочатку забудовувалася одно- і двоповерховими садибами людей середнього добробуту, В одному з таких будинків в 70-х pp. XIX ст. містилася художня школа Мурашка, учні якої брали участь в оформленні Володимирського собору.

На початку XX ст. вигляд вулиці почав швидко змінюватися, вздовж неї зводяться фешенебельні особняки і чотири-, шестиповерхові прибуткові будинки. Прочитать остальную часть записи »

Шевченку пам’ятник

Шевченку  пам'ятник

Відкритий 6 березня 1939 до 125-річчя від дня народження видатного українського поета, художника і мислителя Т.Г. Шевченка в Шевченківському парку навпроти будинку Київ, університету. Автори — скульптор М.Г. Манізер, архітектор Є.А Левінсон. Бронзову постать Т.Г. Шевченка заввишки 6,64 м відлито в Ленінграді, встановлено на постаменті з червоного граніту висотою 7,3 м. На пам’ятнику викарбувано слова з "Заповіту" Т.Г. Шевченка: І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом.

/>

Ярославів Вал

Ярославів  Вал

Одна з центральних і найкрасивіших вулиць Киева, що простягається від Володимирської вулиці до Львівської площі. Виникла в першій половині XI ст. як вулиця, що тяглася під валом града Ярослава від парадного в’їзду до Києва (від Золотих воріт) до Жидівської (Львівської) брами. Цей вал з іншими оборонними спорудами і воротами відновлено з введенням 1654 до Києва, згідно з Переяславськими домовленностями, московського гарнізону. Наприкінці XVII ст. біля Золотих воріт стояла дерев’яна Георгіївська церква. Забудовується Я. В. впродовж кінця XVII-XVIII ст. Новий етап його розвитку пов’язаний зі знесенням вздовж нього, з боку яру, старих валів і прокладанням його схилами в бік бульвару Т. Шевченка вулиць (нинішні вулиці Івана Франка та Олеся Гончара). Прочитать остальную часть записи »