Визначні пам’ятки Києва

Найстарший пам'ятник Києва. Знаходиться в глибині балки під горою, де стоїть будинок Національної філармонії, неподалік Дніпровської набережної, на нижній площадці сходів, що з'єднують набережну та верхню частину Володимирського узвозу. Пам'ятник поставлено 1802 на честь повернення місту магдебурзькою права, ліквідованого Катериною II. Проте монумент було названо пам'ятником на честь Хрещення, тому його ще називали "Пам'ятник Хрещення" або "Нижній пам'ятник Володимиру" (за легендами, на цьому місці хрестили сина князя). З давніх часів тут знаходилось джерело, пізніше криниця з дерев'яною капличкою над нею, яка належала церкві Різдва Христового на Поштовій площі. Пам'ятник споруджено за проектом А.І. (більше…)

З'єднує Софійську площу з Стрілецькою вулицею. Утворився в XVII-XVIII ст. під стіною Софійського монастиря, в сучасних межах - із середини XIX ст. Назву пов'язано з тим, що в цій місцевості невдовзі після Переяславської угоди 1654 квартирував Рильський полк московського стрілецького війська. До кінця XIX ст. провулок іменували також Троїцьким (і, навпаки, тогочасний Троїцький провулок - нинішню вул. Алли Тарасової називали Рильським); у 1939-44 мав назву Перекопський провулок. Непарний його бік входив до садиби Софійського собору, в 1898-1905 був забудований комплексом прибуткових житлових споруд (архітектор ОФ. Єрмаков). В одному з них (№ 5, нині надбудований) жив архітектор Й.Ю. Каракіс. (більше…)

Міститься по вул. Еспланадній, 1, під схилом Черепанової гори. Зводився в 1958-60 (архітектори М.І. Гречина, О.І. Заваров, інженер В.І. Реп'ях), реконструйований 1980. Одна з наймасштабні-ших громадських споруд міста. Конструктивна основа чотириярусної будівлі - залізобетонний каркас; використано прозорі скляні зовнішні стіни, алюмінієві панелі, стеля залу - з алюмінієвих перфорованих плит із капроновими акустичними матами. П.с. оснащений кондиціонуванням, складною системою освітлення, сучасними табло й засобами зв'язку. Приміщення розраховано на проведення спортивних змагань більш ніж із ЗО дисциплін, у тому числі - на льодовому майданчику (утворюється наморожуванням льоду па залізобетонну плиту, яка є основою спортивної арени). (більше…)

Одна з центральних площ міста, від якої починається Хрещатик. Відома з початку XIX ст. під назвою Кінної, оскільки тут відбувалися кінні ярмарки. У 1801-1803 (за ін. даними - у 1806) на місці, де нині стоїть палац мистецтв"Український дім", за проектом АІ. Меленського збудовано міський театр. З того часу впродовж першої половини XIX ст. площа називалася Театральною. Паралельно А.І. Меленським здійснено заходи щодо покращення транспортного сполучення між окремими частинами міста, зокрема між його економічним центром - Подолом і Печерськом з його Фортецею та Києво-Печерською лаврою. З цією метою через верхню частину Хрещатика (сучасну Є. п.) було прокладено широку трасу від Поштової площі, яка відповідала напрямку нинішніх Володимирського узвозу, Грушевського вулиці і Січ

Одна з найстаріших центральних вулиць Києва, яка простягається від Андріївського узвозу та Десятинної вулиці до вул. Короленківської. За своїм історико-культурним потенціалом є найзначнішою в Києві. Вздовж неї містяться унікальні пам'ятки - історико-археологічний заповідник і садиби Національного музею історії України, споруди Національного заповідника "Софії Київської", Золоті ворота, будинки Національної опери України, Президії та Великого конференц-залу Національної академії наук України, Київський міський будинок вчителя, червоний корпус і ректорат Київського національного університету ім. Т. Шевченка, які поєднують архітектурні переваги з винятково багатою історією. На В. (більше…)