Визначні пам’ятки Києва

Знаходиться в стародавньому урочищі Видубичі за 2 км на південь від Києво-Печерської лаври (вул. Видубицька, 40). За легендами, записаними у XVII ст., назва урочища походить від слова "видибай", тобто саме тут виринула з води дерев'яна статуя язичницького бога Перуна з капища 980 на Старокиївській горі, яку кияни скинули у Дніпро в 988 під час офіційного запровадження християнства (хрещення). Тут містилась заміська резиденція князя Всеволода Ярославича та його нащадків (Володимира Мономаха, Мстислава Великого та ін.). В літописі згадується Красний двір князя Всеволода, що знаходився на одному з пагорбів (мис Чайка), який височить над монастирем. Вперше літописом монастир згадується під 1070, коли князь збудував кам'яну церкву св. (більше…)

Проходить попід схилом Кловського пагорба від Бесарабської площі до Шовковичної вулиці та Госпітальної вул. її забудова почалася з 30-х pp. XIX ст., обабіч т.зв. "Басейної канави" - спланованої частини притоки Кловського струмка, яку було перетворено на резервуар для стічних вод. Понад канавою було споруджено нічліжний притулок (не зберігся) коштом М.А. Терещенка. Наприкінці XIX ст. водостік було каналізовано, "Басейну канаву" засипано, а посередині вулиці було продовжено Бесарабський торг. У повоєнні роки тут облаштували бульвар (знищений 2002). Серед історичної забудови Б.в. виділяються будинки №2, 12/1, 15 архітектора А.К. Краусса в стилістиці "київського ренесансу" межі XIX-XX ст., та псевдомавританський будинок №1/2, У будинку №6 (не зберігся) п

Підіймається від Хрещатика до Шовковичної вулиці па Липкох. Історично пов'язана з першою німецькою колонією у Києві, якапочала помітно зростати за часів правління Катерини II. Німецькі поселенці лютеранського віросповідання в останній третині XVIII ст. компактно селилися на південному боці на той час ще мало обжитого Хрещатого яру, під схилом Кловського узвишшя (див. Клов). Вони були ремісниками, торговцями, людьми вільних професій, мали свій молитовний будинок і окреме лютеранське кладовище. Під час упорядкування забудови Хрещатика у ЗО-40-х pp. XIX ст. тут прокладено вулицю, що отримала назву Графської. Селилися на ній не тільки люди німецького походження. У 1833-35 тут споруджено садибу заможного киянина Сулими, дружина якого наприкінці 50-х pp. (більше…)

Один із мальовничих над-дніпровських парків, міститься між Володимирським узвозом, Грушевського вулицею та Петрівською алеєю. В XVIII ст. це місце мало оборонне значення: на узвишші понад крутосхилом існував невеликий форт під назвою Скородум. Після зведення Царського палацу тут була периферія Царського саду (див. Міський сад). В 1867 ухвалено надати цю територію під розміщення закладу штучних мінеральних вод, який перед тим користувався приміщенням Царського палацу. Для "мінерашок", як називали заклад кияни, спорудили великий дерев'яний павільйон з готелем при ньому (не зберігся). Неподалік, на пагорбі, зведено дві цегляні водогінні ножі на підземному резервуарі (архітектор О.Я. (більше…)

Приблизно на цьому місці у нижній течії Дніпра діяв старий залізничний міст (інженер А. Струве, 1870). У 1943 був повністю знищений нацистами і не підлягав відбудові. Коли у листопаді 1943 місто було звільнене, виникла потреба у швидкому поновленні залізничної переправи, і будівельники Мостозагону № 2 за 13 діб, працюючи вдень і вночі під ворожими бомбами, спорудили тимчасовий низьководний переїзд для військових ешелонів. Невдовзі замість нього зведено висоководний тимчасовий залізничний міст. У 1949 поряд з цим місцем завершено будівництво двоколійного аркового Дарницького залізничного мосту (інженери І. Баренбойм, М. Руденко та ін.). Його опори виконувалися кесонним методом із застосуванням гідромеханізації та вперше у вітчизняному мостобудуванні у великих масштабах споруди над