Визначні пам’ятки Києва

Визначні пам’ятки Києва

Верховної Ради України будинок

Визначні пам'ятки Києва
(Вул. М. Гру-шевського, 5). Збудований 1936-39 за проектом В.Г. Заболотного. Відзначається чіткістю планового рішення, простотою і лаконічністю архітектурних форм. В центрі будинку - восьмикутний у плані сесійний зал на 1300 місць, перекритий металево-скляним куполом. До залу примикають просторі кулуари, парадний вестибюль з сюжетним розписом на стелі "Квітуча Україна" (роботи художників В. і Б. Щербакових) та службові приміщення. В обробці інтер'єрів використано мотиви і форми українського народного мистецтва, в оформленні застосовано цінні породи природного каменю і деревини. В 1947-49 та в 1985 проведено реконструкцію і реставрацію будинку, зокрема 1985 перед бічними ризалітами головного фасаду (довжина 48 м) встановлено чотири скульптурні групи (скульптор В.І. (біл

Терещенківська вулиця

Визначні пам'ятки Києва
Простягається між вулицями Б. Хмельницького та Льва Толстого. Значну частину її західної сторони займає парк Шевченка. Прокладена в 30-х pp. XIX ст. і спочатку отримала назву Олексіївської. У другій половині XIX ст. стала відома тим, що вздовж неї розмістилися будинки і садиби родини Терещенків. Тому 1899 вона дістала назву вул. Терещенківської. В 1875 М.А. Терещенко придбав у Київського міського голови П.П. Демидова великий красивий будинок на розі сучасних Т. в. та бульвару Тараса Шевченка (№ 12, нині туг міститься Національний музей Тараса Шевченка). Сюди було перевезено його вже досить багату художню колекцію, що поповнювалася в подальшому ним самим, його дітьми і зятем Б.І. Ханенком. (більше…)

Феофанія

Визначні пам'ятки Києва
Історична місцевість і селище на південній околиці Києва, поблизу Китаєва, Пирогова і Голосієва. Археологічні знахідки скіфо-античних часів, зокрема найдавніша із знайдених на території Києва монета (коринфська, V ст. до н.е.), засвідчують наявність осілого життя в цьому місці. На це вказують і залишки Змієвих валів тієї доби, добре простежених також у Хотові, Ходосівці та ін. південних околицях Києва. Вперше Ф. згадується у джерелах в 1471 як місцевість Лазарівщина, що належала київському ти вуну (литовському адміністратору) Ходиці. В подальшому відома як хутір Лазарівка, у XVII-XVIII ст,- як Шахравщипа. В XVIII ст. належала Софіївському чоловічому монастирю. Сучасна назва походить від імені настоятеля Михайлівського Золотоверхого монастиря Феофана (Шияна), якому ця місцевість

Михайлівський Золотоверхий монастир

Визначні пам'ятки Києва
(Вул. Трьохсвятительська, 6-8). Один з найвідоміших і найбільших київських монастирів. Містився в Граді Ізяслава - Святополка, поступово поширився на всю його територію, тепер верхня тераса Володимирської гірки. Назва походить від однойменного собору (1108- 1113). За деякими гіпотезами, М. 3. м. бере початок від Дмитріївського монастиря (бл. 1062), який змінив свою назву після монгольської навали за найбільше вцілілою церквою. В грамоті 1398 згадується ігумен М. 3. м. Стефан Переломило; від початку XVI ст. монастир регулярно зустрічається в документах. В 20-х pp. XVII ст, М, 3.- центр Київської православної митрополії, резиденція митрополита І. Борецького. Ігумен М. 3. м. і місцеблюститель митрополит Ф. (більше…)

Хмельницькому Богдану пам’ятник

Визначні пам'ятки Києва
Відкритий 23 червня 1888 на Софійській пл. (тепер пл. Б. Хмельницького), де в грудні 1648 кияни зустрічали гетьмана Б. Хмельницького (бл. 1595-1657), який увійшов до Києва через Золоті ворота з козацькими військами після перемоги над польсько-шляхетськими військами. Дозвіл на спорудження пам'ятника царський уряд дав 1870. Будувався на добровільні пожертвування. Композиція первісного проекту пам'ятника (скульптор М.Й. Микешин) включала постать гетьмана на копі, барельєфи, що відтворювали бій під Збаражем, в'їзд переможців до Києва, Переяславську раду, а також скульптурні постаті українця, росіянина та білоруса. Проте через брак коштів 1879 у Петербурзі відлито тільки постать вершника. (більше…)