Київ - столиця незалежної України
  • 13.03.2019
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Плоське

Плоське

Історична місцевість між Щока ви цоку та Юрковицею з Лисою горою і київською гаванню (за давньоруських часів Почайною). Охоплює північну частину Подолу і простягається до Куренівки. Археологічні матеріали засвідчують наявність тут, попри періодичні повені, сталого життя, принаймні з часів трипільської культури. На П. за Київської Русі містився ремісничий район, який на півдні примикав до р. Глибочиця та споруджених над нею валів і стін, а з півночі (приблизно по лінії вул. Оленівської) був захищений лінією оборонних споруд, відомих як Стовп’є. Як північна частина Нижнього міста П. неодноразово, особливо під час князівських міжусобиць XII ст., ставала ареною жорстоких боїв. Знищена як житлова частина давнього Києва під час навали військ хана Батия 1240. Прочитать остальную часть записи »

Слави площа

Слави  площа

Одна з головних історичних площ Києва, що утворилася в історичній місцевості Угорське, поблизу якого за часів Київської Русі знаходилося село Берестове — княжа заміська резиденція з храмом Спаса на Берестові. С. п. перетинає Січневого повстання вулиця, до неї підходять Суворова вулиця та вул. А. Іванова, від неї починається Дніпровський узвіз, який через урочище Аскольдова могила, огинаючи Вічної Слави парк, пов’язує її з Набережним шосе. За літописним переказом, назва Угорське походить від того, що в кінці IX ст. тут стали табором утри (угорці) під час свого просування з Приуральських степів до Центральної Європи. Літопис вміщує розповідь про це в статті 898, але реально це мало б відбутися близько 894. Прочитать остальную часть записи »

Хрестовоздвиженська церква на Гончарах та Кожум’яках

Хрестовоздвиженська  церква на Гончарах та Кожум'яках

(вул. Воздвиженська, 1а). Збудована дерев’яною на кам’яному фундаменті в Кожум’яцькій слободі в 1746-48 спільним коштом міщан Артема Кожум’яки, Андрія Боклажки, Никифора Коваленка та ін, парафіян. До цього мешканці слободи не мали власного храму і були приписані до парафіяльної церкви св. Василія Великого на Подолі (на місці сучасного Житнього ринку). Знищена пожежею 1811, тоді ж почала відбудовуватися. У нижньому поверсі розмістився храм архістратига Михаїла. У 1822 митрополит Євгеній благословив спорудження верхнього поверху з головним Хрестовоздвиженським престолом за проектом А.І. Меленського у стилі класицизму. Будівництво розпочалося 1823, але через брак коштів зупинилося і відновилося тільки в 1838, коли парафіяни накопичили необхідні гроші й матеріали, В 1841 відбулося освячення головного престолу. Прочитать остальную часть записи »

Петровському пам’ятник

Петровському  пам'ятник

Споруджений 1970 на честь державного і партійного діяча Г.І. Петровського (1878-1958), який в 1934-38 був головою Всеукраїнського Центр. Виконавчого Комітету. Стоїть на вул. Грушевського біля будинку Національної парламентської бібліотеки України. Автори — скульптор О.П. Олійник, архітектор — І.С. Ланько. Пам’ятник – напів постать на постаменті з габро. Загальна висота — 4,5 м.

/>

Андріївська церква

Андріївська  церква

Видатна пам’ятка архітектури бароко (Андріївський узвіз, 23). Легенда, вміщена до літопису за часів правління великого князя київського Всеволода Ярославича (християнське ім’я якого Андрій і який заснував 1089 у Києві жіночий Андріївський Янчин монастир), повідомляла, що апостол Андрій Первозванний, прямуючи з Херсонесу до Риму через землі майбутньої Русі, поставив на київських горах хрест і зробив пророцтво про виникнення тут великого міста з багатьма церквами. За Густинським літописом, у Верхньому Києві 1215 збудовано Хрестовоздвиженську церкву. Відомо про кілька дерев’яних храмів, які з часом руйнувалися і переносились з місця на місце. Один з них, на місці сучасного, згорів 1676 під час нападу кримських татар. Прочитать остальную часть записи »