Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Майстерня театрального мистецтва "Сузір’я"

Майстерня  театрального мистецтва "Сузір'я"

(Ярославів Вал, 14а). Створена в березні 1988 як перший в Україні театр, в якому за призначенням працюють актори практично усіх київських театрів. Відкрився 24 травня 1989 виставою "Сад божественних пісень" В. Шевчука (за творами Г. Сковороди) в історичному будинку, побудованому в 1908 Л. Родзинкою. Приміщення є пам’яткою архітектури і мистецтва і створює особливу та неповторну атмосферу кожної театральної вистави. За 14 сезонів створено 55 вистав, залучено до роботи 130 акторів, в т.ч. 50 народних та заслужених артистів України, а також театральну молодь. Основний напрямок діяльності театру — українська класика, особливе місце посідають вистави за творами Т. Шевченка, поставлено також вистави за п’єсами А. Прочитать остальную часть записи »

Прорізна вулиця

Прорізна  вулиця

Простягається від Володимирської вулиці до Хрещатика. Відома з 40-х pp. XIX ст. Назва походить від того, що ця вулиця прорізала старі вали града Ярослава між Золотими воротами та оборонними спорудами, що тяглася вздовж Хрещатого яру по вул. Малопідвальній. У 50-х pp. XIX ст. мала назву Мартинівської (за прізвищем одного з її домовласників) та Золотохрещатицької, а в 60-х pp. XIX ст. — Васильчиковської (за прізвищем київського генерал-губернатора 1.1, Васильчпкова). У 1919 перейменована на честь більшовицького партійного і державного діяча Я.М. Свердлова. На початку 90-х pp. XX ст. їй повернуто історичну назву, яка весь час зберігалася в народі. Наближена до Хрещатика її частина, особливо сильно постраждала у вересні 1941, тому нижче перехрестя з Пушкінсі.кою вулицею має суцільну забудову початку 50-х pp. Прочитать остальную часть записи »

Музей-майстерня І.П. Кавалерідзе

Музей-майстерня  І.П. Кавалерідзе

(Андріївський узвіз, 21). Заснований 1993 у будинку, в якому І.П. Кавалерідзе в 1911 працював над пам’ятником княгині Ользі. В Музеї-майстерні зберігається бл. 5000 експонатів, присвячених життю і творчості майстра. Серед них проекти пам’ятників Т.Г. Шевченку в Сумах, Полтаві, Ромнах, для Канева і Санкт-Петербурга; Артему — в Артемівську і Слов’я-ногорську; Г.С. Сковороді — у Києві і Лохвиці; численні оригінали станкових скульптур, унікальні фотографії, рукописи сценаріїв фільмів "Коліївщина", "Прометей", п’єс "Вотанів меч", "Григорій і Параскева", "Перекоп", що йшли в театрах Харкова, Тернополя, Сум, Дніпропетровська; архів митця (листи до нього, начерки нових творів, уривки з щоденника); відеокасети фільмів режисера "Коліївщина", "Наталка Полтавка", "Григорій Сковорода", "Повія", стрічок про цього — "Грані таланту", "Іван Кавалерідзе. Прочитать остальную часть записи »

Кловський монастир

Кловський  монастир

Давньоруський монастир другої половини XI ст. Заснований (ігуменом Києво-Печерського монастиря Стефаном) на Клові, за 2 км на північний захід від Печерського монастиря (між сучасними вулицями Шовковичною, Орлика та Богомольця). Вперше згадується літописом під 1096. Його собор присвячено Богородиці Влахернській. Виявлений П.П. . Толочком в 1963. Археологічними дослідженнями 1-І. Мовчана та В.О. Харламова, здійсненими в 1974-75, з’ясовано його планування, архітектурні та конструктивні особливості. Це була велика квадратна в плані споруда розмірами 33×33 м без апсид. На відміну від більшості давньоруських кам’яних будівель для цього собору було викопано не стрічкові фундаменти, а суцільний котлован під фундаменти, ущільнений забитими в материк дерев’яними кілочками. Прочитать остальную часть записи »

Град Ізяслава — Святополка

Град  Ізяслава - Святополка

Історичний район Стародавнього Києва, що знаходиться в північно-східній частині Старокиївського плато на Михайлівській горі (тепер верхня тераса Володимирської гірки), в районі сучасних Трьохсвятительської вулиці та Михайлівської площі. Гора являла собою ізольований з трьох боків мис із стрімкими схилами в бік Хрещатого яру та Дніпра. З півночі від Града Володимира його відділяв глибокий яр, Що тягнувся в бік Дніпра. В другій половині X — на початку XI ст. на території гори розміщувався спочатку язичницький, а пізніше — християнський могильник. За часів Ярослава Мудрого у першій половині X ст. гору зовні обнесено валами Града Ярослава. В цей час почалася забудова району житловими та господарськими спорудами. Прочитать остальную часть записи »