Київ - столиця незалежної України
  • 16.08.2019
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 16.08.2019
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 16.08.2019
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Залізничний вокзал (Центральний)

Залізничний  вокзал (Центральний)

Головний залізничний вокзал міста, споруджений в заплаві р. Либідь. Перед ним розташована Вокзальна площа, від якої в бік Шевченки Тараса булі пару веде вул. Комінтерна (колишня Безаківська). В 1857 видано концесію на будівництво залізниці між Києвом та Одесою з подальшим її продовженням до Курська. Але це, як і повторна видача аналогічної концесії у 1863, результатів не дало. Тоді будівництво залізниці Одеса — Київ — Курськ почало здійснюватися за державний рахунок і в лютому 1870 відкрито регулярний залізничний зв’язок між Києвом і Балтою на відрізку у 428 верст. Невдовзі почався рух по лінії Київ — Курськ до залізниці, що вела з Москви на південь, та до Одеси через Балту. У 1868-70 у Києві побудовано (трохи осторонь сучасного, ближче до р. Прочитать остальную часть записи »

Золотоворітська вулиця

Золотоворітська  вулиця

Проходить від Рейтарської вулиці до Ярославового Валу. Зберегла напрямок стародавнього шляху на терені града Ярослава між Золотими Воротами та Софійським собором. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. складала частину вул. Золотої, до 30-х pp. XIX ст.- вул. Андріївської. Відокремилася й дістала сучасну назву внаслідок нового трасування Володимирської вулиці в 30-х pp. XIX ст. Перспективу вулиці з південного боку замикали Золоті ворота, з північного боку — Георгіївська церква на місці Георгіївського собору (не зберіглася). Будинок № 6 — зразок архітектури "київського ренесансу" (архітектор А.К. Краусс, 1894), тепер приміщення Товариства "Україна", в будинку №3 (1898-99) у 1919 діяв творчий навчальний заклад — "Театральна академія". Прочитать остальную часть записи »

Лядська брама (Печерські ворота)

Лядська  брама (Печерські ворота)

Літописна брама Стародавнього Києва (південно-східна), звідки починався шлях до Печерського монастиря, заміських князівських резиденцій в Угорському та Берестові, до Клону та Видубичів. Знаходилась на сучасному Незалежності майдані. Входила до системи оборот споруд, побудованих Ярославом Мудрим у 30-х pp. XI ст. Старовинна назва походить від слів "ляда", "лядіна", які означають розчищену лісову галявину. Від брами вал йшов з одного боку (по трасі вул. Малої Підвальної) до Золотих воріт, а з іншого (по трасі вул. Костьольної) на Верхню площадку Володимирської гірки до схилів Дніпра в бік Подолу. Згадується літописом під 1151, в повісті про захоплення Києва військами Батия н 1240, востаннє в грамоті 1523 польського короля Сигізмунда І. Прочитать остальную часть записи »

Пирогово

Пирогово

Історична місцевість і селище на південній околиці Києва, поблизу Феофанії, Китаєва і Голосієва. Археологічні розкопки і випадкові знахідки засвідчують наявність тут поселень, принаймні з доби бронзи (II тис. до н.е.), римські монети перших століть нової ери та давньоруського укріпленого городища. Значний історико-археологічний інтерес становлять комплекси колодязів Антонія та печер, схожих з печерами Києво-Печерської лаври і Звіринця. В них містилися печерні монастирі часів Київської Русі. Вперше згадується 1627 як селище Пирогівка, що належало Києво-Печерській лаврі, в наступні часи значна його частина належача Видубецькому монастирю. З 1720 відоме як село Пирогів. У 1930-37 входило до приміської смуги Києва, 1957 включено до його складу, Поблизу П. 1969 започатковано Музей народної архітектури і побуту України, який 1976 відкрито для відвідувачів. Прочитать остальную часть записи »

Федорівська церква

Федорівська  церква

Храм Федорівського монастиря XII ст. (вул. Володимирська, 5-7). Заснована 1128 великим князем київським Мстиславом Великим на честь його небесного патрона. Вісім разів згадується в літописі. Монастир став родинним ("вотчем") для всього "мстиславового племені". За літописом, тут поховали самого фундатора храму (1132), його сипів Ізяслава (1154), Ростислава (1167), Володимира (1171), онуків Ярослава та Ярополка Ізяславичів (1168), правнуків Мстислава Давидовича (1187) та Ізяслава Ярос-лавича (1196). У 1146 у монастир насильно було пострижено князя Ігоря Ольговича, пізніше вбитого киянами. Під час навали Батия 1240 церква вціліла. За літописом у 1259 ігуменя Феодора передала своєму брату Данилу Галицькому (також прямому нащадку Мстислава Великого) для прикраси нового храму Іоанна Златоуста у Холмі дзвони та ікони з Федорівського монастиря. Прочитать остальную часть записи »