Визначні пам’ятки Києва

Церква Богородиці, перший достовірно відомий кам'яний храм на Русі. Споруджена у 989-996 великим князем Київським Володимиром Святославичем. До цього часу на Русі не існувало практики регулярного монументального будівництва. Для спорудження церкви було запрошено майстрів з Константинополя. Вони принесли з собою класичну візантійську техніку будівництва з плінфи на цем'янковому розчині і традиційну для середньо-візантійської доби (VIII-XIII ст.) схему хрестовобанного храму, яка від часу побудови Д. ц. стає канонічною для давньоруської архітектури в типологічному варіанті "вписаного хреста". Освячення церкви відбулося 12 травня 996. Князь Володимир Святославич дарував храму на утримання десяту частину прибутків - десятину, звідси й походить назва церкви. (більше…)

Стародавня річка завдовжки 14 км, що протікає через правобережну частину Києва. Бере початок з джерел поблизу станції Київ-Волинський і впадає в Дніпро біля селища Корчувате. Назву пов'язують з іменем сестри Либеді трьох легендарних братів-засновників Києва (Кия, Щека і Хорива). Басейн Л. площею 68 кв. км розділено глибокими ярами (найбільші Протасів та Кучмин яри), якими до річки збігали, а подекуди ще течуть, численні річечки та струмки (Скоморох, Совка, Буслівка-Бусовиця, Лукрець, Живець, Шулявка, Паньківський, Клов, Звіринець та ін.). Над Л. висячать мальовничі пагорби: Ба-тиєва гора, Байкова гора (див. Байкове кладовище), Чорна гора, Бусова гора . Л. неодноразово згадується у літописах, починаючи з опису облоги Києва печенігами навесні 969. (більше…)

Одна з найстаріших вулиць Києва. Становить собою одну з головних магістралей Подолу, яка перетинає його зі сходу на захід: від Хрещатицької брами (сучасна Поштова площа) до церкви Успіння Богородиці (Пирогоща) на центральній подільській площі Торговищі - Контрактовій площі. Далі ця головна магістраль йшла вул. Притисько-Микільською до Йорданівської брами, звідки починався шлях до Кирилівського монастиря й далі на Вишгород і Чернігів. Одна з небагатьох на Подолі, що зберегла свою історичну трасу після пожежі 1811 і його перепланування. Це пояснюється наявністю на ній двох церков з дзвіницями (Покровської та Миколи Доброго), низкою мурованих будинків найзаможніших київських купців (Балабухи, Стрільбицькі, Сухоти) та мурованого старого контрактового будинку. (більше…)

(Байкова вул.). Стару частину кладовища (ліворуч від нинішньої Байкової вул.) влаштовано 1833 на березі р. Либідь біля хутору генерала С. Байкова. Складалася з трьох частин - православної, католицької та лютеранської. Нове Байкове кладовище (праворуч від Байкової вул.) відкрилося 1876, у 1889 тут освячено Вознесенську церкву (архітектор В. Ніколаєв). Загальна територія кладовища в 1917 сягнула бл. 50 га. До 1917 на Байковому кладовищі поховано провідних діячів науки і культури: на старій частині - архітекторів Вікентія і Олександра Беретті, правнука О. Кистяківського, книговидавця С. Кульженка, поетесу Українку Лесю; на новій частині - лікаря В. Караваева, історика В. Антоновича, літераторів Б. (більше…)

(Вул. Терещенківська, 9). Один з найвизначніших музейних закладів в Україні, в якому зібрано твори російського образотворчого мистецтва. Колекція нараховує 12 тисяч художніх пам'яток образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва з XIII ст., до наших днів, які вирізняються високим художнім рівнем, більшість з яких - справжні широковідомі шедеври. Музей відкрито для відвідувачів 12 листопада 1922 як Київська картинна галерея в приватному будинку, побудованому всередині 80-х років XIX ст. архітекторами А.Л. Гуном та В.М. Ніколаєвим для київського цукро- промисловця і мецената Ф. Терещенка. В цьому ж особняку музей міститься і нині. Основу музейної збірки склали великі приватні зібрання родини Терещенків, колекція ікон із зібрання Богдана та Варвари Ханенків. (більше…)