Київ - столиця незалежної України
  • 13.03.2019
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Лук’янівка

Лук'янівка

Історична місцевість у північній частині Києва, входить до складу Шевченківського району. Тут відомі поодинокі археологічні знахідки давніх культур, зокрема 1928 знайдено скарб римських монет III ст., на вул. Овруцькій — кушанську монету царя Канішки (І-II ст.), могутнього володаря центрально-азійської імперії. Скоріше за все, ця місцевість, що стояла на старому шляху з Києва на Дорогожичі та Сирець (принаймні з часів Київської Русі) і була пов’язана з селами у заплаві р. Либідь та Подолом через дорогу, що проходила вздовж Глибочиці, почала заселятися на початку XIX ст. Вперше як Лукояні-вка згадується 1820, в 1824 документи називають її київським передмістям Лук’янівкою. Пізніші перекази пов’язували назву місцевості з іменами старости Подільського швецького цеху (цехмайстра) Лук’яна Олександровича, який оселився тут 1845 і мав великі земельні ділянки, або з власником хутора І. Прочитать остальную часть записи »

Сирець

Сирець

Історична місцевість в північній частині Києва у Шевченківському районі. Назву дістала від річки Сирець, яка починається біля станції метро "Святошин" і впадає в Дніпро за 2 км вище від Київської гавані. Археологічні матеріали з цієї місцевості датуються з IV тис. до н.е. Відомі тут і давньослов’янські поселення зарубинецької культури, що існували близько межі ер. Під сучасною назвою згадується в джерелах під 1381 як село, подароване київським князем Володимиром Ольгердовичем домініканському монастирю. З 1661 С. вважався передмістям Києва і підлягав юрисдикції магістрату. Вздовж р. Сирець швидко зростали хутори та споруджувалися ставки з млинами, яких у 1666 налічувалося 15. Прочитать остальную часть записи »

Володимиру князю пам’ятник

Володимиру  князю пам'ятник

Відкритий 1853 на честь великого князя київського Володимира Святославовича (Володимира Великого). Встановлено на нижній терасі Володимирської гірки. Автори — скульптори В.І. Демут-Малинонський і П.К. Клодт, архітектор O.K. Тон. Відлита з бронзи фігура князя (висота 4,5 м) в мантії і з великокнязівською шапкою в руках височить на 16-метровому бронзовому постаменті та квадратному стилобаті з чавунних плит. На постаменті барельєф "Хрещення Русі" та герб стародавнього Києва. В 1953-54 реставрований.

/>

Суворова вулиця

Суворова вулиця

Одна з головних вулиць Печерська. Простягається від Слави площі до Московської вулиці. З другої чверті XIX ст. відома під назвою вул. Еспланадної (від еспланади Печерської фортеці). В середині XIX ст. її південну частину вже забудовано переважно одно-, зрідка двоповерховими будинками з лавками і крамничками. Першою значною спорудою на ній стало приміщення п’ятої (Києво-Печерської) гімназії, споруджене 1885 на розі з тодішньою вул. Миколаївською (вулиця Січневого повстання, 1/18, тепер це приміщення, після його перебудови і розширення, займає Національний транспортний університет). Сучасну назву дістала 1900 на честь видатного російського полководця О.В. Суворова. Пам’ятником архітектури на ній є збудований у 1915-16 в стилі неоренесансу (архітектор В.М. Прочитать остальную часть записи »

Котляревському пам’ятник

Котляревському  пам'ятник

Відкритий 1975 у сквері на розі вулиць Мельникова і Герцена на честь І.П. Котляревського (1769-1838) — засновника нової української літератури, автора поеми "Ене’їда" та п’єс"Наталка Полтавка" і "Москаль-чарівник". Являє собою бронзовий бюст письменника, відлитий разом з постаментом-колоною, оздобленою тематичними рельєфами за мотивами його творів. Встановлений на стилобаті з червоного граніту (скульптор Т.Н. Кальченко, архітектор А.Ф. Ігнащенко). Загальна висота пам’ятника — 5,5 м.

/>