Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Найбільше будівництво в Києві

Найбільше  будівництво в Києві

У другій половині XIX ст. з’явилося кілька величних пам’ятників відомим діячам. Перший з них св. Володимиру Великому встановлено на Володимирській гірці ще в 1853. В 1870 міська влада отримала дозвіл на спорудження на Софійському майдані пам’ятника Б. Хмельницькому, встановленого тільки 1888. Крім них варто згадати ще два пам’ятники, які не збереглися до наших днів — графу О. Бобринському (1872), який керував будівництвом першої залізниці до Києва, та імператору Миколі І (1896).

Найбільше будівництво в Києві останньої третини XIX ст. розгорнулося в центральній частині — на Хрещатику, який у 70-х pp. був вимощений кам’яною бруківкою і перетворився на головну вулицю міста. Тут оформилися Хрещатицька, або Думська площа (нині — Незалежності майдан) з будинками Міської думи (1876) та Біржі. Вздовж Хрещатика, від Європейської до Бесарабської площі швидко виростали кількаповерхові будинки з численними магазинами, конторами, видавництвами та іншими закладами. Чотири- та шестиповерхові доходи і будинки споруджувалися також у Дворцовій та Старокиївській частинах міста.

Перша телеграфна контора почала діяти ще в 1856, після того, як двома роками раніше до ладу стала телеграфна лінія Москва — Київ. Незабаром телеграфний зв’язок з’єднав місто з Одесою та Берліном. У 1881 відкрилися два перші поштово-телеграфні відділення — на Подолі та Печерську, 1887 — Деміївське. На початку XX ст. таких відділень у місті налічувалося вже 14. Важливою подією стала поява у місті телефонного зв’язку. Перший телефон встановлено в 1884 в ресторані на Думській площі, а 1886 стала до ладу перша телефонна станція на 60 абонентів. Водночас у місті було відкрито п’ять "говорильних пунктів".

Транспортне сполучення поліпшено пуском 1881 по Хрещатику та Великій Васильківській конки. Ллє цього було замало, тому після введення 1890 у дію міської електростанції, навесні 1892 у Києві пішов перший в Російській імперії трамвай, який з’єднав Поділ з Хрещатиком. Мережа трамвайних колій збільшувалася швидкими темпами і до кінця XIX ст. у місті діяло вже 20 трамвайних маршрутів. Було споруджено і першій в Російській імперії фунікулер, урочисто відкритий у травні 1905. З відкриттям електростанції газові ліхтарі почали замінюватися електричними.

/>

Комментарии запрещены.