Київ - столиця незалежної України
  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Найбільше будівництво в Києві

Найбільше  будівництво в Києві

У другій половині XIX ст. з’явилося кілька величних пам’ятників відомим діячам. Перший з них св. Володимиру Великому встановлено на Володимирській гірці ще в 1853. В 1870 міська влада отримала дозвіл на спорудження на Софійському майдані пам’ятника Б. Хмельницькому, встановленого тільки 1888. Крім них варто згадати ще два пам’ятники, які не збереглися до наших днів — графу О. Бобринському (1872), який керував будівництвом першої залізниці до Києва, та імператору Миколі І (1896).

Найбільше будівництво в Києві останньої третини XIX ст. розгорнулося в центральній частині — на Хрещатику, який у 70-х pp. був вимощений кам’яною бруківкою і перетворився на головну вулицю міста. Тут оформилися Хрещатицька, або Думська площа (нині — Незалежності майдан) з будинками Міської думи (1876) та Біржі. Вздовж Хрещатика, від Європейської до Бесарабської площі швидко виростали кількаповерхові будинки з численними магазинами, конторами, видавництвами та іншими закладами. Чотири- та шестиповерхові доходи і будинки споруджувалися також у Дворцовій та Старокиївській частинах міста.

Перша телеграфна контора почала діяти ще в 1856, після того, як двома роками раніше до ладу стала телеграфна лінія Москва — Київ. Незабаром телеграфний зв’язок з’єднав місто з Одесою та Берліном. У 1881 відкрилися два перші поштово-телеграфні відділення — на Подолі та Печерську, 1887 — Деміївське. На початку XX ст. таких відділень у місті налічувалося вже 14. Важливою подією стала поява у місті телефонного зв’язку. Перший телефон встановлено в 1884 в ресторані на Думській площі, а 1886 стала до ладу перша телефонна станція на 60 абонентів. Водночас у місті було відкрито п’ять "говорильних пунктів".

Транспортне сполучення поліпшено пуском 1881 по Хрещатику та Великій Васильківській конки. Ллє цього було замало, тому після введення 1890 у дію міської електростанції, навесні 1892 у Києві пішов перший в Російській імперії трамвай, який з’єднав Поділ з Хрещатиком. Мережа трамвайних колій збільшувалася швидкими темпами і до кінця XIX ст. у місті діяло вже 20 трамвайних маршрутів. Було споруджено і першій в Російській імперії фунікулер, урочисто відкритий у травні 1905. З відкриттям електростанції газові ліхтарі почали замінюватися електричними.

/>

Комментарии запрещены.