Одна з центральних вулиць Києва, що починається біля Олімпійського стадіону і 11ростягається від вул. Еспланадиої до Перемоги площі. Спланована на початку 30-х pp. XIX ст. як одна з головних вулиць Нової Забудови в Либідській частині міста. Складалася з двох частий – Малої та Великої жандармської вулиць, які розділялися садами та подвір’ями вул. Тарасівської. В 1881 їх об’єднано в єдину вул. Жандармську, яка 1888 отримала назву Ма-ріїнсько-Благовіщенської від Благовіщенської церкви, сі юрудженої 1887 поблизу від перехрестя її з вул. Паньківського (зруйнована у 30-х pp. XX ст.), та від організованої 1878 Марийської громади сєстєр-жалібниць Товариства Червоного Хреста, будинок якої (№ 75) споруджено 1913 (інші корпуси добудовувалися до 1915). Під час Першої світової війни тут працювали відомі київські лікарі, зокрема професори Є.І. Афанасьев, В.В. Підвисоцький, К.Г. Трітшель, Ф.Г. Яновсь-кий та ін., і близько 120 сестер-жалібниць, функціонували медичні курси. Цей будинок є прикладом вдалого синтезу архітектури та монументальної скульптури, його чотири жіночі фііури уособлюють "Милосердя", "Життя", "Любов" та "Медицину". В 1919-41 тут містився Київський інститут удосконалення лікарів, 1944-52 – Український інститут клінічної медицини, з 1952 – Київський науково-дослідний інститут ім. М.Д. Стражеска, нині – Інститут медицини праці.
Забудова С. в. багатоповерховими будинками здійснювалася переважно" в кінці XIX – на початку XX ст. Серед них історико-архітектурне значення мають житлові будинки № ЗО, № 33-35/30 (тут, у власника цього будинку, свого тестя Б. Горифайна. часто бував письменник Й. Бабель), № 68/21 (в ньому мешкав громадський діяч, публіцист і меценат Є. Чикаленко), № 110 (в 1916-18 проживав театральний режисер і актор Л. Курбас), житлові будинки № 112 і 147/5 та споруджений у неокласицистичному стилі будинок Піидепно-російського товариства торгівлі аптечними товарами "ЮРОТАТ" (№ 108/16 на розі з вул. Комінтерна). На вулиці знаходяться двоповерхові будинки, пов’язані з життям і творчістю визначних діячів української культури. В будинку № 95-6 у 1894-1912 проживав композитор М. Лисенко, у будинку № 97 у 1889-1908 щороку по кілька місяців мешкала або зупинялася проїздом Леся Українка. У 1919 вулиця носила ім’я одного з лідерів київських більшовиків Л. П’ятакова, 1937 була перейменована на честь українського актора і режисера П. Саксаганського.