Київ - столиця незалежної України
  • 19.09.2018
    Ремонт в новой квартире

    Счастливые обладатели только что приобретенной квартиры, как правило, стремятся переделать её в соответствии с собственными представлениями о вкусе, и именно поэтому затевают ремонт. Однако сразу же нужно заметить, что...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

Последние публикации

Хрестовоздвиженська церква на Гончарах та Кожум’яках

Хрестовоздвиженська  церква на Гончарах та Кожум'яках

(вул. Воздвиженська, 1а). Збудована дерев’яною на кам’яному фундаменті в Кожум’яцькій слободі в 1746-48 спільним коштом міщан Артема Кожум’яки, Андрія Боклажки, Никифора Коваленка та ін, парафіян. До цього мешканці слободи не мали власного храму і були приписані до парафіяльної церкви св. Василія Великого на Подолі (на місці сучасного Житнього ринку). Знищена пожежею 1811, тоді ж почала відбудовуватися. У нижньому поверсі розмістився храм архістратига Михаїла. У 1822 митрополит Євгеній благословив спорудження верхнього поверху з головним Хрестовоздвиженським престолом за проектом А.І. Меленського у стилі класицизму. Будівництво розпочалося 1823, але через брак коштів зупинилося і відновилося тільки в 1838, коли парафіяни накопичили необхідні гроші й матеріали, В 1841 відбулося освячення головного престолу. Довгастий у плані об’єм храму містив заокруглену вівтарну частину, перекриту приземкуватою банею. Над західною частиною проектувалася дзвіниця, але її верхній ярус було споруджено у 1859-60 за проектом ПЛ. Спарро. Обабіч центрального об’єму зробили дерев’яні прибудови. Подальше розширення церкви здійснювалося за проектами Володимира Ніколаєва. Протягом 1886-87 замість дерев’яної південної галереї зведено цегляний приділ з напівпідвалом, у приділі влаштували ризницю, у нижньому приміщенні — парафіяльну школу. В 1901 розпочалося спорудження замість дерев’яного двоярусного цегляного північного приділу, яке тривало до 1905. Престол верхнього ярусу нової прибудови освячено на честь ікони Казанської Божої Матері. У розписі цього приділу взяв участь один з парафіян храму — мешканець вул. Дег-тярної художник Г. Світлицький. Донині збереглися написані ним образи, зокрема св. Кирила і Мефодія, композиції «Бесіда Христа з самарянкою», «Покров Пресвятої Богородиці». 1914 у північно-західному куті церковної огорожі збудовано наметову каплицю у псевдоросійському стилі за проектом архітектора Олексія Петренка, очевидно, для поховальних відправ. 18 травня 1891 у храмі охрещено М.О. Булгакова.

Радянські органи зареєстрували Хрестовоздвиженську парафію у січні 1921. Церква діяла як храм традиційної старослов’янської православної конфесії до 30-х pp. XX ст. Потім її закрили; відомо, що у 1936 тут містилася майстерня, приміщення нижнього Михайлівського приділу використовували як склад, стінопис було знищено (залишився тільки образ св. Анто-нія Печерського). Під час нацистської окупації відправи поновилися. У повоєнні роки церква діяла як православний храм Московського патріархату. В 1986- 88 проведено реставраційні роботи у приділах верхнього ярусу, поновлено живопис. У серпні 2000 поновлено службу Божу в нижньому храмі св. Михаїла. Водночас у нижньому поверсі храму влаштовано північний приділ св. Андрія Первозваного. Новий стінопис церкви виконали художники Іван Балдуха та ін. З 2000 триває благоустрій верхнього ярусу, у головному вівтарі встановлено новий різьблений іконостас, виконаний в Івано-Франківську. Храм належить Українській православній церкві.

Комментарии запрещены.