Київ - столиця незалежної України
  • 13.03.2019
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Лаврські печери

Лаврські  печери

Два печерні комплекси, найдавніші пам’ятки чернецького печерно-жительства Київської Русі (вул. Січневого повстання, 25). Велика кількість святих мощей зробила їх найвизначнішою з християнських святинь Східної Європи. Засновником київського печерно- жительства був Антоній Печерський. Прийнявши чернечий постриг на Афоні, в середині XI ст. він повертається до Києва і, невдоволений статутом київських монастирів, усамітнюється поблизу села Берестового, у маленькій печерці, викопаній для себе Іларіоном, який на той час вже став митрополитом Київським. Через деякий час до Антонія приєдналося кілька послідовників. Разом вони розширили печеру, викопали першу підземну церкву Благовіщення Богородиці та келії. Так виник комплекс Дальніх печер. У 1061 Антоній переходить на сусідню гору і засновує Ближні печери з підземною церквою Введення Богородиці до Храму. Тут він провів решту свого життя і був похований. Тому Ближні печери називають ще печерами св. Антонія (Антонієвими), а Дальні — св. Феодосія (Феодосіївськими).

Ближні та Дальні печери всесвітньовідомі завдяки мощам печерських подвижників, що зберігаються у них майже тисячу років. Спочатку небіжчиків ховали у локулах — спеціальних нішах, прокопаних перпендикулярно до підземного ходу. В XVII-XVIII ст. мощі для зручності прочан, які приходили їм поклонитися, переклали до відкритих аркосоліїв. Нині у Ближніх печерах знаходяться мощі 73 преподобних, у Дальніх — 45. Серед них — видатні діячі церкви, культури та просвіти середньовічної Русі — Нестор, Никон Великий, художники Аліпій та Григорій, лікар Агапіт та ін.

/>

Комментарии запрещены.