Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Музей книги і друкарства України

Музей  книги і друкарства України

(Вул. Січневого повстання, 21, корпуси 9 і 10), Створений 1972, розміщений на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника в будинку колишньої лаврської друкарні (засновано бл. 1615), яка безперервно діяла понад 300 років, до 20-х pp. XX ст. Потреби друкарні задовольняли спеціально створені в Лаврі майстерні — рисувальна, гравірувальна, палітурна та по виготовленню фініфтевих прикрас для книжок, вона також мала свої папірні в Пакулі та Радомишлі. Тривалий час лаврська друкарня була центром книговидавничої справи в Україні. її книги відзначались різноманітністю тематики, високим рівнем поліграфічного виконання та художнього оформлення. Вона відіграла значну роль в піднесенні духовності народу, розвитку науки, освіти, культури в Україні. Лаврські друки розповсюджувались в багатьох країнах Європи. В 20-60 pp. XX ст. в приміщенні колишньої друкарні тимчасово перебували різні державні установи та організації, з 1972 тут розміщено Музей книги і друкарства України. У 1972-75 в ньому здійснено ремонтно-реставраційні роботи і тоді ж створено першу експозицію.

Сучасна експозиція музею і ремонтно-реставраційні роботи здійснено в 1998-2000 під керівництвом його директора О. Погонець, експозиційно-художні виконано групою фахівців на чолі з художником А.В. Гайдамакою, який був також одним із авторів першого художнього проекту експозиції музею (1973-75). У фондах музею зібрано багаті скарби книжкової культури українського народу за десять століть — понад 54 тис. одиниць зберігання. Музей має колекцію фахової літератури книговидавця Д, Гнатюка, Г. Коляди, книгознавців В.І. та СІ. Маслових, Ф. Сарани, С. Білоконя, Ф. Погребенника, Ю. Пядика, зібрання мініатюрних видань бібліофіла А. Цуканова, сотні книжок з автографами відомих діячів культури, науки, письменників, оригінали робіт українських художників, закордонні подарунки з Бельгії, Болгарії, Канади, Німеччини, Польщі, Росії, Словаччини, США, Чехії та ін. Особливу цінність мають дарунки музею від Благодійного фонду "Лаврська друкарня" (І. Балан), Фонду сприяння розвитку мистецтв України (А. Толстоухов), Представництва міжнародної доброчинної організації "Тріумф серця України" (С. Мадяр), бібліотеки ім. О. Ольжича (О. Кучерук), фірми "Просвіта" (В. Сирота) та багатьох інших організацій, видавництв і приватних осіб.

Площа трьох залів стаціонарної експозиції — 930 кв. м,, двох виставкових — 300 кв. м. Експозиція має універсальний, багатоаспектний характер. Вона складається з розділів: рукописна книга і стародруки X — першої половини XVIII ст.; книга і друкарство другої половини XVIII-XIX ст.; книга і друкарство XX ст.; книга — предмет матеріальної культури. Експоновані матеріали висвітлюють історію вітчизняної книги і книжкової справи від часів Київської Русі до наших днів: створення писемності у східних слов’ян, рукописної книги X-XVI ст., зародження друкарства в Європі, початку і розвитку кириличного книгодрукування, видавничої діяльності Ф. Скорини, І. Федорова, Г. і Ф. Балабанів, П. Беринди, П. Могили, Л. Барановича, І. Гізеля та інших видатних творців української книги. XIX-XX ст. представлено виданнями художньої, наукової, технічної, учбової, мистецтвознавчої, дитячої, перекладної літератури, періодики. Експонуються також книжкова графіка, книгознавчі матеріали, зразки друкарської, поліграфічної техніки, паперу, шрифтів, книжки з автографами тощо.

В музеї можна ознайомитися з художнім оформленням книжок багатьма талановитими вітчизняними митцями як далекого минулого (Д, Галятовський, Н. Зубрицький, А. Козачківський, Г. Левицький, І. Мигура, Ф. Стрельбицький, Л. та О. Тарасовичі, І. Щирський та ін.), так і сучасності (А. Базилевич, В. Голозубов, В. Кричевський, Л. Лозовський, В. Лопата, Г. Нарбут, В. Перевалський, Г. Якутовський та ін.). Можна оглянути книги, оздоблені карбуванням по золоту, сріблу, в оправах із шкіри, оксамиту, з фініфтевими прикрасами. Широко представлено видання, відзначені нагородами міжнародних і республіканських виставок мистецтва книги, мініатюрні книжки, видавничі марки, зразки екслібрисів, документи і матеріали самвидаву, видання української діаспори в багатьох країнах світу. Подається розвиток технічних процесів створення книги, а також зміни її історичних форм та архітектоніки.

/>

Комментарии запрещены.