Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Широке церковне будівництво

Широке  церковне будівництво

З початку 30-х pp. XVIII ст. розгорнулося ініційоване Р. Заборовським широке церковне будівництво. Доручили ці роботи Й. Шеделю. Першочерговою потребою було спорудження Великої лаврської дзвіниці, оскільки стара, дерев’яна, згоріла під час пожежі 1718. Й. Шодель розпочав її будівництво в 1731, завершив 1744. Споруда заввишки у 96,5 м стала найвищою будівлею Києва, домінуючою в його панорамі з боку Дніпра.

Разом з Й. Шеделем і після його смерті в 1752 над розбудовою ансамблю Києво-Печерської лаври працював С. Ковнір. У 1744-45 він відбудував у значно розширеному вигляді, в стилі українського бароко, господарчі споруди, що дістали назву Ковнірівського корпусу. Потім він здійснив будівництво дзвіниць над Дальніми (1754-61) і Ближніми (1759-63) печерами в тому ж бароковому стилі, в якому в 60-х pp. прикрасив фігурними фронтонами Успенський собор.

Неподалік від Лаври 1756 за проектом Й. Шоделя архітектором П. Неєловим у місцевості, що здавна носила назву Клови, зведено Кловський палац, інтер’єр якого наступного року розписали лаврські майстри. Закінчив будівництво палацу С. Ковнір, який вніс у його декор елементи української народної архітектури. Навколо нього було розбито декоративний парк, никому переважали липові дерева. Ще раніше, за часів І. Мазепи, у Клові вже було насаджено Шовковичний та Виноградний сади. В Кловському палаці розмістили лаврську друкарню.

/>

Комментарии запрещены.