З початку 30-х pp. XVIII ст. розгорнулося ініційоване Р. Заборовським широке церковне будівництво. Доручили ці роботи Й. Шеделю. Першочерговою потребою було спорудження Великої лаврської дзвіниці, оскільки стара, дерев’яна, згоріла під час пожежі 1718. Й. Шодель розпочав її будівництво в 1731, завершив 1744. Споруда заввишки у 96,5 м стала найвищою будівлею Києва, домінуючою в його панорамі з боку Дніпра.
Разом з Й. Шеделем і після його смерті в 1752 над розбудовою ансамблю Києво-Печерської лаври працював С. Ковнір. У 1744-45 він відбудував у значно розширеному вигляді, в стилі українського бароко, господарчі споруди, що дістали назву Ковнірівського корпусу. Потім він здійснив будівництво дзвіниць над Дальніми (1754-61) і Ближніми (1759-63) печерами в тому ж бароковому стилі, в якому в 60-х pp. прикрасив фігурними фронтонами Успенський собор.
Неподалік від Лаври 1756 за проектом Й. Шоделя архітектором П. Неєловим у місцевості, що здавна носила назву Клови, зведено Кловський палац, інтер’єр якого наступного року розписали лаврські майстри. Закінчив будівництво палацу С. Ковнір, який вніс у його декор елементи української народної архітектури. Навколо нього було розбито декоративний парк, никому переважали липові дерева. Ще раніше, за часів І. Мазепи, у Клові вже було насаджено Шовковичний та Виноградний сади. В Кловському палаці розмістили лаврську друкарню.