Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Становлення і початковий розвиток братської школи

Становлення  і початковий розвиток братської школи

Точної дати організаційного оформлення Київського братства не маємо, але побічні дані дають можливість відносити цю подію до кінця 1615. Центром Київського братства стала садиба знатної і заможної київської православної шляхтянки Галшки (Єлізавети) Гулевичівни Лозки, яка 15 жовтня 1615 відписала братству свій будинок на Подолі поруч з Братським монастирем, з усіма належними "до того двору і палацу правами, пожитками, приходами і всякими належностями". Всі прибутки від переданих братству местностей вона наказувала спрямувати на влаштування школи "дітям тако шляхетським, яко і міським" і гостинного двору для православних паломників, що відвідували київські святині.

Поливо значения для зміцнення авторитету братства мав вступ до нього 1620 гетьмана Петра Конаше-вича-Сагайдачного з усім запорізьким козацтвом, який у 1616 став і гетьманом українських реєстрових козаків. Турбуючись про розвиток Київської школи, П. Сагайдачний вніс значні кошти до Братського монастиря на її утримання. При його сприянні в монастирі було закладено церкву Благовіщення.

Першим ректором Київської братської школи у 1616-19 був Іов Борецький, відомий вчений і письменник-полеміст, який до того певний час очолював Львівську школу. Після нього братською школою керували такі провідні діячі української культури, як М. Смотрицький в 1619-20 та К. Сакович в 1620-24.  Діяльність цих перших трьох ректорів визначила рівень. Київської братської школи як навчального закладу вищого типу і заклала підвалини подальшого її піднесення. В ній вчилися діти різних верств.

Становлення і початковий розвиток братської школи проходив у тісному зв’язку з діяльністю культурно-просвітнього осередку Києво-Печерської лаври, яка в цей час очолювалася високоосвіченим архімандритом Є. Плетенецьким і відігравала роль провідного православного церковно-культурного центру в межах всієї Річі Посполитої. Є. Плетенецький зібрав при монастирі добру бібліотеку, і в ньому утворився потужний осередок православних учених. Клопотаннями цього архімандрита 1615 в Лаврі відкрито друкарню, а також папірню у м. Радомишль поблизу Києва. На його запрошення до Києва прибули відомі письменники і філологи 3. Копистенський та Т. Земка, а також П. Беринда — лінгвіст, письменник, перекладач і друкар, який очолив Лаврську друкарню. Першою книгою, яка вийшла з друкарні в грудні 1616, був посібник для учнів братських шкіл — "Часослов".

/>

Комментарии запрещены.