Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Становлення і початковий розвиток братської школи

Становлення  і початковий розвиток братської школи

Точної дати організаційного оформлення Київського братства не маємо, але побічні дані дають можливість відносити цю подію до кінця 1615. Центром Київського братства стала садиба знатної і заможної київської православної шляхтянки Галшки (Єлізавети) Гулевичівни Лозки, яка 15 жовтня 1615 відписала братству свій будинок на Подолі поруч з Братським монастирем, з усіма належними "до того двору і палацу правами, пожитками, приходами і всякими належностями". Всі прибутки від переданих братству местностей вона наказувала спрямувати на влаштування школи "дітям тако шляхетським, яко і міським" і гостинного двору для православних паломників, що відвідували київські святині.

Поливо значения для зміцнення авторитету братства мав вступ до нього 1620 гетьмана Петра Конаше-вича-Сагайдачного з усім запорізьким козацтвом, який у 1616 став і гетьманом українських реєстрових козаків. Турбуючись про розвиток Київської школи, П. Сагайдачний вніс значні кошти до Братського монастиря на її утримання. При його сприянні в монастирі було закладено церкву Благовіщення.

Першим ректором Київської братської школи у 1616-19 був Іов Борецький, відомий вчений і письменник-полеміст, який до того певний час очолював Львівську школу. Після нього братською школою керували такі провідні діячі української культури, як М. Смотрицький в 1619-20 та К. Сакович в 1620-24.  Діяльність цих перших трьох ректорів визначила рівень. Київської братської школи як навчального закладу вищого типу і заклала підвалини подальшого її піднесення. В ній вчилися діти різних верств.

Становлення і початковий розвиток братської школи проходив у тісному зв’язку з діяльністю культурно-просвітнього осередку Києво-Печерської лаври, яка в цей час очолювалася високоосвіченим архімандритом Є. Плетенецьким і відігравала роль провідного православного церковно-культурного центру в межах всієї Річі Посполитої. Є. Плетенецький зібрав при монастирі добру бібліотеку, і в ньому утворився потужний осередок православних учених. Клопотаннями цього архімандрита 1615 в Лаврі відкрито друкарню, а також папірню у м. Радомишль поблизу Києва. На його запрошення до Києва прибули відомі письменники і філологи 3. Копистенський та Т. Земка, а також П. Беринда — лінгвіст, письменник, перекладач і друкар, який очолив Лаврську друкарню. Першою книгою, яка вийшла з друкарні в грудні 1616, був посібник для учнів братських шкіл — "Часослов".

/>

Комментарии запрещены.