Київ - столиця незалежної України
  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Становлення і початковий розвиток братської школи

Становлення  і початковий розвиток братської школи

Точної дати організаційного оформлення Київського братства не маємо, але побічні дані дають можливість відносити цю подію до кінця 1615. Центром Київського братства стала садиба знатної і заможної київської православної шляхтянки Галшки (Єлізавети) Гулевичівни Лозки, яка 15 жовтня 1615 відписала братству свій будинок на Подолі поруч з Братським монастирем, з усіма належними "до того двору і палацу правами, пожитками, приходами і всякими належностями". Всі прибутки від переданих братству местностей вона наказувала спрямувати на влаштування школи "дітям тако шляхетським, яко і міським" і гостинного двору для православних паломників, що відвідували київські святині.

Поливо значения для зміцнення авторитету братства мав вступ до нього 1620 гетьмана Петра Конаше-вича-Сагайдачного з усім запорізьким козацтвом, який у 1616 став і гетьманом українських реєстрових козаків. Турбуючись про розвиток Київської школи, П. Сагайдачний вніс значні кошти до Братського монастиря на її утримання. При його сприянні в монастирі було закладено церкву Благовіщення.

Першим ректором Київської братської школи у 1616-19 був Іов Борецький, відомий вчений і письменник-полеміст, який до того певний час очолював Львівську школу. Після нього братською школою керували такі провідні діячі української культури, як М. Смотрицький в 1619-20 та К. Сакович в 1620-24.  Діяльність цих перших трьох ректорів визначила рівень. Київської братської школи як навчального закладу вищого типу і заклала підвалини подальшого її піднесення. В ній вчилися діти різних верств.

Становлення і початковий розвиток братської школи проходив у тісному зв’язку з діяльністю культурно-просвітнього осередку Києво-Печерської лаври, яка в цей час очолювалася високоосвіченим архімандритом Є. Плетенецьким і відігравала роль провідного православного церковно-культурного центру в межах всієї Річі Посполитої. Є. Плетенецький зібрав при монастирі добру бібліотеку, і в ньому утворився потужний осередок православних учених. Клопотаннями цього архімандрита 1615 в Лаврі відкрито друкарню, а також папірню у м. Радомишль поблизу Києва. На його запрошення до Києва прибули відомі письменники і філологи 3. Копистенський та Т. Земка, а також П. Беринда — лінгвіст, письменник, перекладач і друкар, який очолив Лаврську друкарню. Першою книгою, яка вийшла з друкарні в грудні 1616, був посібник для учнів братських шкіл — "Часослов".

/>

Комментарии запрещены.