Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Чапаївка

Чапаївка

Колишнє село на південній околиці Києва, що ввійшло до складу міста, нині в його Голосіївському районі. Відоме поселенням та могильником трипільської культури доби енеоліту (IV тис. до н.е.). Чапаївське поселення, що займало площу близько 1 га, розташовувалося на краю лесової тераси з крутими схилами, які піднімалися над заплавою р. Віта на 80 м. Тут розкопано 11 заглиблених жител, розташованих навколо центральної площадки. Житла — переважно овальної форми, 9 — площею 14-28 м2. Розміри одного досягали 44 м , іншого — 80 ма. Імовірно, вони належали старшим у роді. На поселенні знайдено також господарські ями діаметром 1-2 м, подекуди до 3 м, з речей — різноманітний орнаментований посуд (горщики, миски, амфори, глечики), а також виготовлені з каменю, кістки і рогів знаряддя праці (ножі, шкребки, мотики, молоти, тесла, проколки й ін.), кремінні наконечники стріл і глиняні жіночі статуетки.

Могильник, на якому було досліджено 31 поховання, розташовувався поблизу цього поселення, на його південно-західній окраїні. Небіжчики лежали в ямах на спині, головою на захід. Поруч з ними знаходився посуд (очевидно з ритуальною їжею і напоями) і знаряддя праці, а в одному випадку — жіноча статуетка. Поселення такого ж культурного типу відкрито неподалеку від Ч., в селі Корчуватому. У центральній частині Києва матеріали чапаївського типу відомі в районі Львівської площі. В III ст. до н.е. у Середньому Подніпров’ї і деяких прилеглих до нього областях переважно на місцевій основі складається зарубинецька культура древніх слов’ян. її матеріали відомі в багатьох місцях Києва, але найщільніше зосереджені в його історичному центрі, в районі Замкової та Старокиївської гір, а також на його південних околицях, зокрема біля Ч. та Пирогова. Поблизу Ч., Ходосівки і Пирогова відомі невеликі укріплені городища межі ер. У Ч. та прилеглих селищах (Пирогово, Корчувате) досліджено могильники тогочасної зарубинецької культури, на яких цілком панує древній місцевий звичай кремації померлих.  Похованнях зустрічаються не тільки кераміка і фібули місцевого виробництва, а й речі античного походження — уламки скляного посуду і пастові намиста.

/>

Комментарии запрещены.