Чапаївка

Чапаївка

Колишнє село на південній околиці Києва, що ввійшло до складу міста, нині в його Голосіївському районі. Відоме поселенням та могильником трипільської культури доби енеоліту (IV тис. до н.е.). Чапаївське поселення, що займало площу близько 1 га, розташовувалося на краю лесової тераси з крутими схилами, які піднімалися над заплавою р. Віта на 80 м. Тут розкопано 11 заглиблених жител, розташованих навколо центральної площадки. Житла – переважно овальної форми, 9 – площею 14-28 м2. Розміри одного досягали 44 м , іншого – 80 ма. Імовірно, вони належали старшим у роді. На поселенні знайдено також господарські ями діаметром 1-2 м, подекуди до 3 м, з речей – різноманітний орнаментований посуд (горщики, миски, амфори, глечики), а також виготовлені з каменю, кістки і рогів знаряддя праці (ножі, шкребки, мотики, молоти, тесла, проколки й ін.), кремінні наконечники стріл і глиняні жіночі статуетки.

Могильник, на якому було досліджено 31 поховання, розташовувався поблизу цього поселення, на його південно-західній окраїні. Небіжчики лежали в ямах на спині, головою на захід. Поруч з ними знаходився посуд (очевидно з ритуальною їжею і напоями) і знаряддя праці, а в одному випадку – жіноча статуетка. Поселення такого ж культурного типу відкрито неподалеку від Ч., в селі Корчуватому. У центральній частині Києва матеріали чапаївського типу відомі в районі Львівської площі. В III ст. до н.е. у Середньому Подніпров’ї і деяких прилеглих до нього областях переважно на місцевій основі складається зарубинецька культура древніх слов’ян. її матеріали відомі в багатьох місцях Києва, але найщільніше зосереджені в його історичному центрі, в районі Замкової та Старокиївської гір, а також на його південних околицях, зокрема біля Ч. та Пирогова. Поблизу Ч., Ходосівки і Пирогова відомі невеликі укріплені городища межі ер. У Ч. та прилеглих селищах (Пирогово, Корчувате) досліджено могильники тогочасної зарубинецької культури, на яких цілком панує древній місцевий звичай кремації померлих.  Похованнях зустрічаються не тільки кераміка і фібули місцевого виробництва, а й речі античного походження – уламки скляного посуду і пастові намиста.