Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Пам’ятки трипільської культури

Пам'ятки  трипільської культури

На території Києва виявлено поселення пізнього етапу трипільської культури, яка відіграла значну роль в давній історії України. Вони датуються серединою — другою половиною III тисячоліття до н.е. Розміщувалися на мисах високого правото берега Дніпра, а також на краю борових терас і берегах малих річок. Перші поселення виявлено наприкінці XIX ст. у садибах по вул. Кирилівській, 59 та 81. Вони складалися з кількох жител-напівземлянок прямокутної чи округлої форми, виритих у лесовому материку, стінки їх були з сильно опаленої глини, деякі з них мали по дві камери. Серед знахідок — вироби з каменю (крем’яні ножі, скребачки, наконечники стріл та списів), зернотерки, проколки, долота, шильця та мотити з кості, глиняні пряслиця. Виявлено багато глиняного посуду, переважно мисок та горщиків. Посуд, часто прикрашений темно-коричневим розписом, виділяється витонченістю форм. Цікаві глиняні жіночі антропоморфні статуетки. Унікальною знахідкою є глиняна ливарна формочка для виготовлення мідних чи бронзових мотик. Вона складалася з двох половинок, напевно, була змодельована з мотики з рога, яку знайдено поруч.

Схожі пізньо-трипільські поселення виявлено археологами на Юрковиці, Замковій та Старокиївській горах, в районі Львівської площі. Пам’ятки пізньо-трипільського часу виявлено на Печерську над Кловським ручаєм (біля Будинку офіцерів). Під час відновлення Успенського собору Києво-Печерської лаври в 1998 р. під самим собором розкопано ще одну землянку цього періоду. Південніше зафіксовано матеріали трипільської доби на Видубицьких пагорбах (м. Чайка) та Лисій горі, що стоїть над гирлом р. Либідь.

Великі трипільські поселення відомі в Корчуватому та поблизу с. Чапаївка. Останнє розміщується на краю лесової тераси зі стрімкими схилами над заплавою р. Віти (понад 80 м). Його площа сягає 10 тис. кв. м. Житла займали площу 14-28 кв. м. З поселенням безпосередньо межував колективний могильник. Один з найбільших пізньо-трипільських могильників, досліджених на території Києва, датується другою половиною III тисячоліття до н.е. Він знаходився в районі Червоного хутора на піщаній дюні, яка здіймалася над широкою заболоченою заплавою лівого берега Дніпра. Серед численних знахідок цікаві мідні пластинчасті браслети, намистини-пронизки, а також циліндричні намистини з бурштину — найдавніші в Києві.

/>

Комментарии запрещены.