Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2019
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Последние публикации

Пам’ятки трипільської культури

Пам'ятки  трипільської культури

На території Києва виявлено поселення пізнього етапу трипільської культури, яка відіграла значну роль в давній історії України. Вони датуються серединою — другою половиною III тисячоліття до н.е. Розміщувалися на мисах високого правото берега Дніпра, а також на краю борових терас і берегах малих річок. Перші поселення виявлено наприкінці XIX ст. у садибах по вул. Кирилівській, 59 та 81. Вони складалися з кількох жител-напівземлянок прямокутної чи округлої форми, виритих у лесовому материку, стінки їх були з сильно опаленої глини, деякі з них мали по дві камери. Серед знахідок — вироби з каменю (крем’яні ножі, скребачки, наконечники стріл та списів), зернотерки, проколки, долота, шильця та мотити з кості, глиняні пряслиця. Виявлено багато глиняного посуду, переважно мисок та горщиків. Посуд, часто прикрашений темно-коричневим розписом, виділяється витонченістю форм. Цікаві глиняні жіночі антропоморфні статуетки. Унікальною знахідкою є глиняна ливарна формочка для виготовлення мідних чи бронзових мотик. Вона складалася з двох половинок, напевно, була змодельована з мотики з рога, яку знайдено поруч.

Схожі пізньо-трипільські поселення виявлено археологами на Юрковиці, Замковій та Старокиївській горах, в районі Львівської площі. Пам’ятки пізньо-трипільського часу виявлено на Печерську над Кловським ручаєм (біля Будинку офіцерів). Під час відновлення Успенського собору Києво-Печерської лаври в 1998 р. під самим собором розкопано ще одну землянку цього періоду. Південніше зафіксовано матеріали трипільської доби на Видубицьких пагорбах (м. Чайка) та Лисій горі, що стоїть над гирлом р. Либідь.

Великі трипільські поселення відомі в Корчуватому та поблизу с. Чапаївка. Останнє розміщується на краю лесової тераси зі стрімкими схилами над заплавою р. Віти (понад 80 м). Його площа сягає 10 тис. кв. м. Житла займали площу 14-28 кв. м. З поселенням безпосередньо межував колективний могильник. Один з найбільших пізньо-трипільських могильників, досліджених на території Києва, датується другою половиною III тисячоліття до н.е. Він знаходився в районі Червоного хутора на піщаній дюні, яка здіймалася над широкою заболоченою заплавою лівого берега Дніпра. Серед численних знахідок цікаві мідні пластинчасті браслети, намистини-пронизки, а також циліндричні намистини з бурштину — найдавніші в Києві.

/>

Комментарии запрещены.