Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Пам’ятки трипільської культури

Пам'ятки  трипільської культури

На території Києва виявлено поселення пізнього етапу трипільської культури, яка відіграла значну роль в давній історії України. Вони датуються серединою — другою половиною III тисячоліття до н.е. Розміщувалися на мисах високого правото берега Дніпра, а також на краю борових терас і берегах малих річок. Перші поселення виявлено наприкінці XIX ст. у садибах по вул. Кирилівській, 59 та 81. Вони складалися з кількох жител-напівземлянок прямокутної чи округлої форми, виритих у лесовому материку, стінки їх були з сильно опаленої глини, деякі з них мали по дві камери. Серед знахідок — вироби з каменю (крем’яні ножі, скребачки, наконечники стріл та списів), зернотерки, проколки, долота, шильця та мотити з кості, глиняні пряслиця. Виявлено багато глиняного посуду, переважно мисок та горщиків. Посуд, часто прикрашений темно-коричневим розписом, виділяється витонченістю форм. Цікаві глиняні жіночі антропоморфні статуетки. Унікальною знахідкою є глиняна ливарна формочка для виготовлення мідних чи бронзових мотик. Вона складалася з двох половинок, напевно, була змодельована з мотики з рога, яку знайдено поруч.

Схожі пізньо-трипільські поселення виявлено археологами на Юрковиці, Замковій та Старокиївській горах, в районі Львівської площі. Пам’ятки пізньо-трипільського часу виявлено на Печерську над Кловським ручаєм (біля Будинку офіцерів). Під час відновлення Успенського собору Києво-Печерської лаври в 1998 р. під самим собором розкопано ще одну землянку цього періоду. Південніше зафіксовано матеріали трипільської доби на Видубицьких пагорбах (м. Чайка) та Лисій горі, що стоїть над гирлом р. Либідь.

Великі трипільські поселення відомі в Корчуватому та поблизу с. Чапаївка. Останнє розміщується на краю лесової тераси зі стрімкими схилами над заплавою р. Віти (понад 80 м). Його площа сягає 10 тис. кв. м. Житла займали площу 14-28 кв. м. З поселенням безпосередньо межував колективний могильник. Один з найбільших пізньо-трипільських могильників, досліджених на території Києва, датується другою половиною III тисячоліття до н.е. Він знаходився в районі Червоного хутора на піщаній дюні, яка здіймалася над широкою заболоченою заплавою лівого берега Дніпра. Серед численних знахідок цікаві мідні пластинчасті браслети, намистини-пронизки, а також циліндричні намистини з бурштину — найдавніші в Києві.

/>

Комментарии запрещены.