Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Рейтарська вулиця

Рейтарська  вулиця

Одна з старих вулиць в центрі міста, проходить від Золотоворітської вулиці до Львівської площі. Приблизно відповідає одній з вулиць давнього Києва в межах града Ярослава, яка з трьома іншими (їм відповідають сучасні Велика Житомирська вулиця, Стрітенська вулиця та Ярославів

Вал) сходилася біля Жидівських (Львівських) воріт. Вздовж неї стояли садиби бояр, знатних і багатих киян. Назва походить з кінця XVII ст. від того, що тут, після введення до Києва у 1654 московського гарнізону, розмістився так шані "війська іноземного строю" — кіннотники-рейтари, які складалися з найманцік-іноземців, переважно вихідців з Прибалтики. У першій половині XIX ст. вона забудовувалася переважно одно-і двоповерховими будинками, в одному з яких (№ 19) у 1888-94 мешкав видатний композитор М.В. Лисенко. У нього бували М. Косач, М. Старицький, Леся Українка, О. Кошиць та інші діячі української культури, а 1891 -ТІ.І. Чайковський. В кінці XIX ст. та на початку XX ст. Р. в. забудовується кількаповерховими прибутковими будинками. Серед них історико-архітектурне значення мають декорований у формах неоренесансу чотириповерховий будинок № 25, на розі з Стрілецькою вулицею, в якому в 1913 мешкав М.О. Булгаков, та споруджені в 1910 і 1912 у формах національного модерну п’ятиповерхові житлі >ві будинки № 17 і №20/24 на розі з вул. Стрілецькою. На окрему увагу заслуговує садиба організованого 1901 Товариства швидкої медичної допомоги, споруджена в 1913-14 (№ 24). Тепер тут міститься клінічна лікарня та кафедра терапії Київської медичної академії післядипломпої освіти.

/>

Комментарии запрещены.