Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Замкова Гора (Киселівка, Фролівська гора)

Замкова  Гора (Киселівка, Фролівська гора)

Гора, розташована в Подільському районі поруч із Старокиївською горою, відокремлена від останньої вузьким яром, де закінчується вул. Воздвиженська. Являє собою високий (80 м), зі стрімкими схилами природний останець правого берега Дніпра, що утворився внаслідок розмивів у четвертинному періоді. Сучасна площа гори бл. 10 га. З півночі до неї підходить дніпровська заплава [Поділ), на заході від Щекавиці її відділяє річище Глибочиці (нині вул. Верхній та Нижній Вал), з півдня знаходиться урочище Гончар; та Кожум’яки. Повз 3. г. проходить найдавніша київська вулиця Боричів узвіз (нині Андріївський узвіз), який з’єднував Верхнє місто з Подолом, згадується літописом під 945. Назва походить від замку, що знаходився тут у XIV-XVII ст. Інші — від останнього польського воєводи Києва А. Киселя, який мав тут резиденцію, та Фролівського монастиря, який володів цією територією у XIX ст.

Природні особливості 3. г. створювали виключно безпечні умови для проживання. Стрімкі, майже прямовисні схили робили гору неприступною для нападників. Під час досліджень виявлено залишки поселень доби трипільської культури (III тис. до н.е.), раннього залізного віку (підгірцівського типу V-IV ст. до н.е.), знахідки античних виробів IV-III ст. до н.е., а також ранньослов’янського селища зарубинецької культури (И ст. до н.е.- II ст. н.е.). Знахідки VI-VIII ст н.е., в тому числі монети візантійських імператорів Анастасия (498-518) та Юстиніана І (527-566), херсонеська амфора, ліпна та ранньогончарна кераміки, дають підставу стверджувати, що гора була одним з найперших осередків, звідки почало розвиватись місто.

У давньоруський час на 3. г. містився великий ремісничий посад з потужним культурним шаром і численними слідами ювелірного та косторізного виробництва. Тут знаходилась монументальна споруда з плінфи, можливо палац або церква.

Наприкінці XIV ст, за князювання Володимира Ольгердовича, на горі зводиться нова київська фортеця, яка стала головною цитаделлю міста, резиденцією князя, воєводи. Вона мала потужні дерев’яно-земляні укріплення по всьому периметру гори. Замком не зміг оволодіти в 1416 золотоординський хан Едигей. У 1482 його захопив й спалив кримський хан Менглі-Гірей. На початку XVI ст. замок відбудовано. Він мав 133 городні з помостами для оборони, їх підсилювали 15 триповерхових дерев’яних башт з гарматами. До замку вело двоє воріт: Арабськії брама з ланцюговим мостом (в бік Андріївського узвозу) та Воєводська брама (в бік Житнього торгу). На одній з веж, звернених у бік Подолу, знаходився великий годинник. В замку знаходився гарнізон, три православні церкви, костьол, палац воєводи, двори монастирів, київської верхівки.

Після пожежі в середині XVII ст. замок вже не відновлювався у зв’язку з будівництвом московським гарнізоном нової київської фортеці у Верхньому місті. В першій половині XIX ст. гору піддали під кладовище Фролівському монастирю. Вл. 1835 монастир збудував велику муровану стіну, а в 1854-57 — церкву св. Трійці, яка зруйнована 1935. Територія 3. г. є державною заповідною археологічною територією.

/>

Комментарии запрещены.