Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Жахи громадянської війни

Жахи  громадянської війни

Але попри жахи громадянської війни та червоного терору в Києві не вщухало художньо-мистецьке життя. Ще влітку 1918 в місті утворилося богемна кав’ярня-клуб під назвою "Киевский литературно-артистический клуб" ("Клак"). Містився він у центрі міста, на пул. Миколаївській, де часто зустрічалися обдаровані, здебільшого ще молоді люди, зокрема П. Тичина, М. Семенко, О. Вертинський, М. Булгаков, К. Паустовський, В. Маковейський, Б. Лівшиць, О. Екстер, а також літератори і поети — В. Шкловський, Л. Нікулін, О. Мандельштам, І. Еренбург.

В період другої більшовицької окупації міста "Клак" перейменували на "Хлам" ("Художники, литераторы, актеры, музыканты"). Найвідомішими серед тогочасних літературних студій були "Кружок пролетарських письменників", "Майстерня художнього слова", "Музагет" та "Художній цех". У цей час у Києві перебувала значна частина молодих письменників, поетів, режисерів та акторів, які в наступні десятиліття репрезентували українську радянську літературу (що багатьох з них не врятувало від репресій сталінських часів): С. Васильченко, А. Загаров, М. Зеров, І. Кулик, Л. Курбас, В. Кобилянський, Г. Косинка, К. Марджанов, М. Рильський, М. Семенко, П. Тичина, В. Чумак, В. Еллан (Блакитний).

Широкий антибільшовицький повстанський рух, що охопив Україну, прокладав шлях швидкому просуванню денікінських військ, для боротьби з якими червоне командування стягувало війська на схід. А це полегшило просування в бік Києва сил С. Петлюри. Протягом останніх днів серпня 1919 українські, переважно галицькі, війська здобули вирішальні перемоги над силами 12-ої більшовицької армії біля Фастова і ЗО серпня зайняла околиці Києва, залишеного червоними, плануючи урочистий вступ до столиці наступного дня. У призначений час на Хрещатику розпочався парад. Війська урочисто прямували до Думської площі. Але в ті самі години в місто зі сходу, через Ланцюговий міст, ввійшли частини Добровольчої армії і рушили також до Думської площі. Несподівано зустрівшись перед Думою, обидві сторони виявили розгубленість. Водночас денікінські кінні підрозділи пройшли до центру Печерськом та Липками. Після переговорів українські частини залишили місто.

/>

Комментарии запрещены.