Невдовзі мочався рух лінією Київ – Курськ, до залізниці, що вела з Москви на південь, та до Одеси через Балту. На кінець XIX ст. завдяки розвитку мережі залізниць на території Російської імперії, з Києва залізницями можна було дістатися до Варшави і Петербурга, Севастополя і Баку, до Австро-Угорщини та Німеччини і навіть озера Байкал. Побудований в 1870 в староанглійському стилі Київський вокзал приймав гостей з усіх кіпців Російської імперії та багатьох країн Європи.
Бурхливо розвивалася торгівля. В 1890 у Києві функціонувало 4648 торговельних закладів, зокрема кілька десятків магазинів, які спеціалізувалися на продажі тканин, готового одягу, взуття, галантерейних, бакалійних і булочно-кондитерських виробів. Одних тільки книжкових магазинів наприкінці 90-х pp. було 50. Поряд з розгалуженою системою магазинів і крамниць наприкінці XIX ст. діяло 9 ринків – Бесарабський, Олександрівський, Печорський, Либідський (Володимирський), Галицький, Львівський, Сінний, Лук’янівський та Житній, найбільший за обсягом товарообігу.
Економічне піднесення міста вимагало відкриття біржи, яка почала діяти 1869. В 1894 її обіг досяг 200 млн. крб. В 1868 відкрилися Київський приватний комерційний банк і Товариство взаємного кредиту, 1871 – Київський промисловий банк, відкривалися також філії і контори різних російських та іноземних банків, зокрема Петербурзького міжнародного комерційного банку. Невдовзі значну роль в економічному житті міста та всього пов’язаного з ним регіону Середнього Подніпров’я починають відігравати заснований у місті 1872 Київський земельний банк та філії інших акціонерних земельних банків, головним чином Дворянського та Селянського, відкриті відповідно 1882 та 1885. Потреби в кредитуванні середнього підприємництва задовольняло в основному засноване 1885 Київське міське кредитне товариство. У 90-х pp. відкрилися філії Російського зовнішньоторговельного та Полтавського земельного банків. Власне київські банки також відкривали свої філії та контори в різних містах Російської імперії, перш за все там, де активно діяли київські підприємці.
Отже, впродовж другої половини XIX ст. Київ перетворився на системно розвинуте в економічному відношенні капіталістичне місто з сучасними формами промислового виробництва, транспортного сполучення та кредитно-фінансової системи. Бурхливі" економічне піднесення зумовлювало і стрімке зростання населення міста головним чином за рахунок припливу з сіл та містечок середньодніпровських губерній. За офіційними даними в 1863 в ньому зафіксовано 68 424 мешканця, 1884 їх кількість збільшилася до 155 тисяч, а за переписом 1897 становила 247 723 чоловік.