Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Економічне піднесення міста

Економічне  піднесення міста

Невдовзі мочався рух лінією Київ — Курськ, до залізниці, що вела з Москви на південь, та до Одеси через Балту. На кінець XIX ст. завдяки розвитку мережі залізниць на території Російської імперії, з Києва залізницями можна було дістатися до Варшави і Петербурга, Севастополя і Баку, до Австро-Угорщини та Німеччини і навіть озера Байкал. Побудований в 1870 в староанглійському стилі Київський вокзал приймав гостей з усіх кіпців Російської імперії та багатьох країн Європи.

Бурхливо розвивалася торгівля. В 1890 у Києві функціонувало 4648 торговельних закладів, зокрема кілька десятків магазинів, які спеціалізувалися на продажі тканин, готового одягу, взуття, галантерейних, бакалійних і булочно-кондитерських виробів. Одних тільки книжкових магазинів наприкінці 90-х pp. було 50. Поряд з розгалуженою системою магазинів і крамниць наприкінці XIX ст. діяло 9 ринків — Бесарабський, Олександрівський, Печорський, Либідський (Володимирський), Галицький, Львівський, Сінний, Лук’янівський та Житній, найбільший за обсягом товарообігу.

Економічне піднесення міста вимагало відкриття біржи, яка почала діяти 1869. В 1894 її обіг досяг 200 млн. крб. В 1868 відкрилися Київський приватний комерційний банк і Товариство взаємного кредиту, 1871 — Київський промисловий банк, відкривалися також філії і контори різних російських та іноземних банків, зокрема Петербурзького міжнародного комерційного банку. Невдовзі значну роль в економічному житті міста та всього пов’язаного з ним регіону Середнього Подніпров’я починають відігравати заснований у місті 1872 Київський земельний банк та філії інших акціонерних земельних банків, головним чином Дворянського та Селянського, відкриті відповідно 1882 та 1885. Потреби в кредитуванні середнього підприємництва задовольняло в основному засноване 1885 Київське міське кредитне товариство. У 90-х pp. відкрилися філії Російського зовнішньоторговельного та Полтавського земельного банків. Власне київські банки також відкривали свої філії та контори в різних містах Російської імперії, перш за все там, де активно діяли київські підприємці.

Отже, впродовж другої половини XIX ст. Київ перетворився на системно розвинуте в економічному відношенні капіталістичне місто з сучасними формами промислового виробництва, транспортного сполучення та кредитно-фінансової системи. Бурхливі" економічне піднесення зумовлювало і стрімке зростання населення міста головним чином за рахунок припливу з сіл та містечок середньодніпровських губерній. За офіційними даними в 1863 в ньому зафіксовано 68 424 мешканця, 1884 їх кількість збільшилася до 155 тисяч, а за переписом 1897 становила 247 723 чоловік.

/>

Комментарии запрещены.