Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Печерне місто Тепе-Кермен

Печерне місто Тепе-КерменНазва міста-фортеці Тепе-Кермен у перекладі з кримськотатарської означає Фортеця на горі. Висота цієї гори — 544 метри над рівнем моря. Укріплене поселення на ній з’явилося в VI — VII століттях як одна з фортець північної провінції Візантійської імперії. Про життя його мешканців відомо небагато: проіснувало воно до XIII століття, поки не було зруйновано кочівниками.

Проте місто мало вивчене археологами і, ймовірно, зберігає ще багато таємниць. На площі близько 1 гектара виявлено понад дві сотні штучних печерних споруд, частина з них розташовується в декілька ярусів на обривистих схилах гори. Значну частину печер використовували для господарських потреб, а в деяких розміщувалися християнські храми.

Тут на стінах збереглися написи грецькою мовою, фрагменти різьблення по каменю, а в одному навіть купіль з хрестоподібним поглибленням. Подекуди в стінах видно гробниці і лави.

У північній частині печерного комплексу можна оглянути так звану церкву з ризницею. У цьому невеликому придорожньому храмі в південній стіні вирубано вхід у ризницю — місце за вівтарем для зберігання церковного убору.

У стінах видно пази, в які кріпився дерев’яний іконостас, що відділяв вівтарну частину храму від загального залу. У багатьох печерах збереглися вирубані в скелі годівниці для худоби, в інших — зерносховища і ями для збирання дощової води. Джерел у Тепе-Кермені не було.

Комментарии запрещены.