Київ - столиця незалежної України
  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Печерне місто Тепе-Кермен

Печерне місто Тепе-КерменНазва міста-фортеці Тепе-Кермен у перекладі з кримськотатарської означає Фортеця на горі. Висота цієї гори — 544 метри над рівнем моря. Укріплене поселення на ній з’явилося в VI — VII століттях як одна з фортець північної провінції Візантійської імперії. Про життя його мешканців відомо небагато: проіснувало воно до XIII століття, поки не було зруйновано кочівниками.

Проте місто мало вивчене археологами і, ймовірно, зберігає ще багато таємниць. На площі близько 1 гектара виявлено понад дві сотні штучних печерних споруд, частина з них розташовується в декілька ярусів на обривистих схилах гори. Значну частину печер використовували для господарських потреб, а в деяких розміщувалися християнські храми.

Тут на стінах збереглися написи грецькою мовою, фрагменти різьблення по каменю, а в одному навіть купіль з хрестоподібним поглибленням. Подекуди в стінах видно гробниці і лави.

У північній частині печерного комплексу можна оглянути так звану церкву з ризницею. У цьому невеликому придорожньому храмі в південній стіні вирубано вхід у ризницю — місце за вівтарем для зберігання церковного убору.

У стінах видно пази, в які кріпився дерев’яний іконостас, що відділяв вівтарну частину храму від загального залу. У багатьох печерах збереглися вирубані в скелі годівниці для худоби, в інших — зерносховища і ями для збирання дощової води. Джерел у Тепе-Кермені не було.

Комментарии запрещены.