Київ - столиця незалежної України
  • 17.03.2015
    Грузовые перевозки по Украине

    Для развития любой экономики страны, как и мира в целом, все более актуальным становится вопрос перемещения грузов. Организация и процесс доставки груза в пункт назначения, называется перевозкой грузов, или грузоперевозки. Важным...
    [Читать далее]

  • 01.07.2014
    Как забронировать гостиницу в Киеве?

    Если путешествуя по миру, вы решили отдать свое предпочтение Киеву, то вам нужно определиться в какой гостинице вы остановитесь, для этого воспользуйтесь бронированием гостиницы. Бронирование гостиниц сэкономит ваше время,...
    [Читать далее]

  • 13.04.2014
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва

Генуезька Фортеця в Судаку

Генуезька Фортеця в СудакуГенуезька фортеця в Судаку – унікальна пам’ятка України. Середньовічних споруд, що так добре збереглися, небагато в усій Європі. Саме тому в старовиної твердині особливий охоронний статус – вона входить до складу Національного заповідника «Софія Київська». Колись це було потужне укріплення генуезької колонії Солдая, а нині – музей просто неба, що приймає щоріч тисячі відвідувачів.

Генуезька фортеця вдало розташована на 150-метровій горі, практично недоступній з півдня, заходу і сходу. З півночі її захищали два ряди оборонних ліній. Зовнішній ярус стін був укріплений 14 вежами (збереглося 1.2). Товщина стін досягала 2 метрів, а висота – 8. Довжина лінії стін – понад кілометр.

Головну браму захищає барбакан, напівкругле укріплення. Вежі Судацької фортеці тристінні, відкриті з тилу. Така конструкція дозволяла з будь-якої точки фортеці контролювати хід оборонної битви.

Крім того, вороги, прорвавшись у таку вежу, не могли продовжувати атаку. Але якщо ворог, потрапив за стіни, вежу не могли використовувати і захисники міста.

Кожна вежа має ім’я консула, під час правління якого була зведена: Паскуале Джудичі, Коррадо Чигала, Лукіни Фієскі Лавані та інших. На стінах деяких веж добре видно вмуровані кам’яні плити із середньовічними гербами і написами. Консули керували колоніями лише рік і мали не тільки великі повноваження, але і не меншу відповідальність.

Після закінчення терміну правління консул обов’язково поставав перед судом, навіть якщо правив якнайкраще. І якщо суд встановлював, що консул хоча б трохи порушив закон, його штрафували. На території фортеці є невеликий музей.

Він розмістився в будівлі так званого храму з аркадами. Ця споруда за своє довге життя побувала і церквою францисканців, і вірменським храмом, і мусульманською мечеттю під назвою Падишах-Джами.

Центральна споруда фортеці – цитадель із консульським замком. Від нього в західному напрямку йде стіна з вежами, що доходить до вершини гори, де розташована Дозорна, або Дівоча, вежа. Вона є основою прямокутної будівлі, що збереглася.

Вежа слугувала спостережним пунктом і, як вважають, житлом для почесних бранців, що очікували викупу. Цитадель є найбільш укріпленим місцем фортеці. За її стінами могли ховатися мешканці міста у разі облоги, а також представники влади у разі повстання невдоволених містян.

Центром цитаделі був донжон, або Консульська вежа. Окрім донжона замок складається з внутрішнього двору і кутової вежі.

Двір оточують товсті стіни з бійницями. Генуезці з’явилися в Криму в XIII столітті, поступово витіснивши венеціанців, своїх конкурентів у сфері чорноморської торгівлі.

Завдяки союзу з візантійським імператором й угоді з Золотою Ордою, купцям з Генуї вдалося заснувати декілька укріплених факторій на узбережжі. Фортецю в Судаку (Солдаї) вони звели в 1360-х роках на місці колишніх візантійських, потім хозарських укріплень, зруйнованих татарами.

Для свого часу це була потужна фортифікаційна споруда. Проте для бойових дій з використанням артилерії вона не пристосована. Тому 1475 року армія Османської імперії легко захопила її. Мешканці і гарнізон завзято чинили опір, але коли скінчилися запаси води і продовольства, турки увірватися у фортецю.

Знесилені захисники намагалися сховатися в соборній церкві, але турки підпалили її – і всі містяни загинули. Османи розмістили в Судаку невеликий гарнізон. Жителів в місті не залишилося, і воно поступово занепало.

Під час російсько-турецької війни 1768- 1774 років російські війська зайняли Крим, витіснивши звідти турків. Але османи не залишали надії повернути півострів і не раз намагалися висадити на узбережжя Криму військові десанти.

Щоб не дати їм здійснити задумане, командувач О. В. Суворов почав зводити оборонні споруди. На території Судацької фортеці побудували артилерійський редут, а пізніше казарми для російського гарнізону з солдатів і офіцерів Кирилівського полку. Після виведення російських військ фортецю остаточно покинули люди.

Наприкінці XVIII століття тут була заснована німецька колонія. її жителі, вихідці з Баварії і Вюртемберга, розбирали внутрішні споруди фортеці, використовуючи камінь для будівництва. Тільки наприкінці XIX століття були проведені перші археологічні розкопки.

Кілька разів територія фортеці перебувала під загрозою передачі в приватні руки. Пам’ятку врятувало енергійне втручання Одеського товариства історії та старожитностей. Систематичне вивчення фортечних споруд почалося тільки в 1920-х роках, а після Великої Вітчизняної війни на території Судацької фортеці було створено історико-археологічний заповідник.

Поступово фортеця стала одним з найпопулярніших кримських музеїв просто неба.

Читайте так же:

    Комментарии запрещены.