Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Вступ

Вступ

Тому наступ, розпочатий навесні 1920 польськими військами разом з деякими реорганізованими частинами С. Петлюри, швидко приніс результати, і 6 травня вони зайняли Київ, залишений більшовиками. Через кілька днів поляки влаштували на Хрещатику помпезний військовий парад. Але їх становище в місті залишалося непевним, більшовики стягували свої сили навколо Киева півкільцем — від Умані до Остра. Уряд УНР залишався у Вінниці і не поспішав до Киева, але поляки в місті не заводили власної цивільної адміністрації, покладаючись в цьому на С. Петлюру, Тому в усіх установах міста впродовж п’яти тижнів польської окупації панував цілковитий хаос. З цим був пов’язаний і параліч економічного життя, проблемою стало добування харчів.

8 червня частини Червоної армії завдали полякам рішучого удару і наступного дня заволоділи Білою Церквою та Житомиром. Опинившись під загрозою оточення, війська 111 польської армії поспіхом тікали з Києва. Надвечір 11 червня більшовики зайняли деякі передмістя, а наступного дня ввійшли в місто, залишене польськими частинами.

Невдовзі Україна східніше р. Збруч повністю опинилася під владою більшовиків, які своєю столицею обрали не Київ, де почували себе непевно, а Харків, їх політика була підпорядкована вказівкам, що надходили з Москви. 30 грудня 1922 комуністи України підписали договір про створення СРСР.

Ситуація в Києві після зайняття його силами Червоної армії була вкрай важкою. При відступі поляки підірвали обидва залізничні мости та Миколаївський ланцюговий міст. Зруйновано заводи Гротера і Криванека, звідки напередодні вивезено частину верстатів, рафінадний завод, склади і будівлі, де зберігалося військове обмундирування тощо. Підприємства міста, особливо орієнтовані на випуск товарів масового споживання, зупинилися. Робота продовжувалася переважно на заводах військового профілю.

Зміцнюючи свою владу в місті, більшовики перш за все опікувалися відтворенням партійних структур. До складу новообраного Київського губкому ввійшли Я. Гамарник (голова), Є. Горбачов, І. Дегтярьов, О. Іванов, О. Любченко, М. Майоров та І. Хоменко. Безпосередньо задіяні в київські справи були також члени ЦК КП(б)У С. Косіор, Г. Петровський, Я. Яковлев, Ф. Кон, Д. Мануїльський та наркоми України Г. Гринько, М. Володимиров, М. Скринник. Після прийняття в липні 1920 українськими лівими есерами (боротьбістами) рішення про самоліквідацію в Києві створено губернську ліквідаційну «трійку» для прийому їх частини до членства в КП(б)У. 8 серпня Ті роботу закінчено. Ці заходи сприяли збільшенню київської міської організації більшовиків і насиченню її лівими українськими елементами.

Комментарии запрещены.