Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата.

Також з Несторового літопису відомо, що Кий мав стосунки з Візантійським імператором, і, скоріш за все, був його федератом, тобто васалом. Трохи згодом Кий переселився на узбережжя Дунаю та побудував там своє місто. Проте місцеві жителі прогнали Кия, і він був змушений повернутись до Києва, де і помер. Схожі легенди про заснування Києм і його братами міста можна знайти в новгородському літописі, вірменській «Історії Тарона» та «Хроніці Польщі» Яна Длугоша. Сучасні історики ототожнюють князя Кия з декількома постатями: з антським воєначальником Хільбудієм та вождем прикарпатсько-дунайських слов’ян Кувером. В самому «Літописі временних лєт» легенда про Кия, Щека і Хоріва з’являється для пояснення Аскольду і Діру історії Києва, в якому вони збирались правити. Щодо датування, то прототип князя Кия міг з’явитись приблизно у 5 столітті нашої ери.