Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Град Ізяслава — Святополка

Град  Ізяслава - Святополка

Історичний район Стародавнього Києва, що знаходиться в північно-східній частині Старокиївського плато на Михайлівській горі (тепер верхня тераса Володимирської гірки), в районі сучасних Трьохсвятительської вулиці та Михайлівської площі. Гора являла собою ізольований з трьох боків мис із стрімкими схилами в бік Хрещатого яру та Дніпра. З півночі від Града Володимира його відділяв глибокий яр, Що тягнувся в бік Дніпра. В другій половині X — на початку XI ст. на території гори розміщувався спочатку язичницький, а пізніше — християнський могильник. За часів Ярослава Мудрого у першій половині X ст. гору зовні обнесено валами Града Ярослава. В цей час почалася забудова району житловими та господарськими спорудами.

Бл. 1062 великий князь Київський Ізяслав Ярославич заснував на цій території (садиба по вул. Трьохсвятительській, 4-а) на честь свого небесного патрона монастир св. Димитрія Солунського. Старший син Ізяслава — Ярополк заснував церкву св. Петра, в якій його поховано після загибелі в 1085. За деякими гіпотезами 1 128 церкву Псіра перейменовано на Дмитріївську. Інший син Ізяслава — Святополк, який був великим князем Київським у 1108-13, збудував Михайлівську Золотоверху церкву, що пізніше перетворилася на центр багатого і великого монастиря. На північ від цієї церкви у 70-80-х pp. XII ст. зведено муровану надбрамну церкву, яка не згадується в писемних джерелах.

Внутрішнього кільця валів град у давньоруські часи не мав, .і був обмежений ярами та, імовірно, дерев’янок) огорожею. Яр, що спускався до Хрещатої долини і де було прокладено сучасну Трьохсвятительську вул., в пізньосередньовічний період звався Дмитріївським. В XI-XIII ст. град був щільно заселений і мав свою вуличну структуру. Тут, імовірно, знаходилось два чи три міських монастиря та резиденція великого князя Ізяслава Ярославича і його синів. Забудова складалася переважно з наземних зрубних та стовпово — каркасних будівель. Виявлено рештки кількох ремісничих майстерень, серед яких особливий інтерес становить "житло художника", в якому знайдено посудини для фарб, предмети ювелірного мистецтва, набір теслярських інструментів. На території града виявлено 13 скарбів ювелірних речей, велику кількість монетних гривень, три великих різьблених плити з овруцького шиферу з зображенням святих вершників та фрагмент плити з зображенням грифона.

Імовірно, з XIV ст. Михайлівський Золотоверхий монастир поширився па весь район. Звідси гора називається Михайлівською. Археологічні дослідження 1996-99 показали, що життя на цій території не переривалося і після Батиєвої навали 1240. Розкопками виявлено об’єкти XIV-XVIII ст. з різноманітними знахідками. Вал внутрішнього кільця (Михайлівський поперечний) зроблено в другій половині XVII ст., а не в давньоруський період, зрито під час перепланування міста в першій половині XIX ст. Територія Г. І.- С. з 1965 є заповідною археологічною зоною державного значення.

/>

Комментарии запрещены.