Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Град Ізяслава — Святополка

Град  Ізяслава - Святополка

Історичний район Стародавнього Києва, що знаходиться в північно-східній частині Старокиївського плато на Михайлівській горі (тепер верхня тераса Володимирської гірки), в районі сучасних Трьохсвятительської вулиці та Михайлівської площі. Гора являла собою ізольований з трьох боків мис із стрімкими схилами в бік Хрещатого яру та Дніпра. З півночі від Града Володимира його відділяв глибокий яр, Що тягнувся в бік Дніпра. В другій половині X — на початку XI ст. на території гори розміщувався спочатку язичницький, а пізніше — християнський могильник. За часів Ярослава Мудрого у першій половині X ст. гору зовні обнесено валами Града Ярослава. В цей час почалася забудова району житловими та господарськими спорудами.

Бл. 1062 великий князь Київський Ізяслав Ярославич заснував на цій території (садиба по вул. Трьохсвятительській, 4-а) на честь свого небесного патрона монастир св. Димитрія Солунського. Старший син Ізяслава — Ярополк заснував церкву св. Петра, в якій його поховано після загибелі в 1085. За деякими гіпотезами 1 128 церкву Псіра перейменовано на Дмитріївську. Інший син Ізяслава — Святополк, який був великим князем Київським у 1108-13, збудував Михайлівську Золотоверху церкву, що пізніше перетворилася на центр багатого і великого монастиря. На північ від цієї церкви у 70-80-х pp. XII ст. зведено муровану надбрамну церкву, яка не згадується в писемних джерелах.

Внутрішнього кільця валів град у давньоруські часи не мав, .і був обмежений ярами та, імовірно, дерев’янок) огорожею. Яр, що спускався до Хрещатої долини і де було прокладено сучасну Трьохсвятительську вул., в пізньосередньовічний період звався Дмитріївським. В XI-XIII ст. град був щільно заселений і мав свою вуличну структуру. Тут, імовірно, знаходилось два чи три міських монастиря та резиденція великого князя Ізяслава Ярославича і його синів. Забудова складалася переважно з наземних зрубних та стовпово — каркасних будівель. Виявлено рештки кількох ремісничих майстерень, серед яких особливий інтерес становить "житло художника", в якому знайдено посудини для фарб, предмети ювелірного мистецтва, набір теслярських інструментів. На території града виявлено 13 скарбів ювелірних речей, велику кількість монетних гривень, три великих різьблених плити з овруцького шиферу з зображенням святих вершників та фрагмент плити з зображенням грифона.

Імовірно, з XIV ст. Михайлівський Золотоверхий монастир поширився па весь район. Звідси гора називається Михайлівською. Археологічні дослідження 1996-99 показали, що життя на цій території не переривалося і після Батиєвої навали 1240. Розкопками виявлено об’єкти XIV-XVIII ст. з різноманітними знахідками. Вал внутрішнього кільця (Михайлівський поперечний) зроблено в другій половині XVII ст., а не в давньоруський період, зрито під час перепланування міста в першій половині XIX ст. Територія Г. І.- С. з 1965 є заповідною археологічною зоною державного значення.

/>

Комментарии запрещены.