Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Либідь

Либідь

Стародавня річка завдовжки 14 км, що протікає через правобережну частину Києва. Бере початок з джерел поблизу станції Київ-Волинський і впадає в Дніпро біля селища Корчувате. Назву пов’язують з іменем сестри Либеді трьох легендарних братів-засновників Києва (Кия, Щека і Хорива). Басейн Л. площею 68 кв. км розділено глибокими ярами (найбільші Протасів та Кучмин яри), якими до річки збігали, а подекуди ще течуть, численні річечки та струмки (Скоморох, Совка, Буслівка-Бусовиця, Лукрець, Живець, Шулявка, Паньківський, Клов, Звіринець та ін.). Над Л. висячать мальовничі пагорби: Ба-тиєва гора, Байкова гора (див. Байкове кладовище), Чорна гора, Бусова гора .

Л. неодноразово згадується у літописах, починаючи з опису облоги Києва печенігами навесні 969. З часів князя Володимира Святославича на Л. (поблизу станції метро "Республіканський стадіон", де в неї впадав струмок Клов) знаходилося село Предславине, назване на честь Представи. В заплаві Л. за давньоруської доби існували й інші села, зокрема Шелвове (на Шулявці), поблизу її витоків, а також місто-фортеця Пересічин (городище в Китаєві), біля її впадіння у Дніпро. Переправи через неї (принаймні чотири: дві в районі сучасної Шулявки, одна у Предславина і одна в пониззі) охоронялися. В ті часи Л. була судноплавною. Під час усобиць між князями за київський великокнязівський престол у другій третині XII ст., до яких залучалися половці й інші тюркомовні кочові народи, села в заплаві Л, неодноразово спустошувалися, а сама вона (наприклад, під час подій 1135, 1146, 1151) виступала важливим оборонним рубежем на західних підступах до столиці Русі. Бої відбувалися і при її усті, зокрема в 1176, коли Святослав Всеволодович зазнав там поразки від Романа, Мстислава і Рюріка Ростиславичів. У . XVI — першій половині XIX ст. в басейні Л. були значні ставки (Шулявський, Паньківський, Печерський, Совки, Голосіївський), при яких діяли водяні млини (шість у 1686). У першій половині XIX ст. лівий, східний берег Л,, починає інтенсивно забудовуватися. Тут виникають такі райони і передмістя Києва, як Нова Забудова, Паньківщина, Шулявка, Деміївка. На правому боці, на пагорбі між Солом’янкою і Шулявкою, у 50-х pp. споруджується величне приміщення Кадетського корпусу з парком навколо нього, а на Байковій горі 1838 виникає і швидко перетворюється на основний міський цвинтар Байкове кладовище.

Стрімке обміління Л, і поступове перетворення її у сточну канаву почалося з 60-х pp. XIX ст. Це було пов’язано з прокладанням її заплавою залізниці та інтенсивним будівництвом споруд транспортного, промислового та житлового призначення вздовж всієї її течії, що спричиняло осушення ставків та струмків, які живили річку. Нині майже все її русло закріплено бетонними полями, а в окремих місцях вона взята у колектори, від повноводної мальовничої Л. минулих століть мало що залишилося.

/>

Комментарии запрещены.